Презентация, доклад на тему Історія створення та розширення Європейського Союзу

Робер Шуман запропонував новий план часткової економічної інтеграції. Ця ідея належала Жану Моне. 9 травня 1950 року було підписано Декларацію Робера Шумана, яка пропонувала створити організацію, що контролюватиме видобування вугілля та виробництво сталі у ФРН та Франції.

люксембурзькій частині) на франко – німецько -люксембурзькому кордоні, який неодноразово зсувався в той чи інший бік внаслідок війн і конфліктів. Громадянин Німеччини до Першої світової війни (під час війни був залучений до роботи в німецькій адміністрації як юрист), після війни формально стає французом внаслідок повернення Лотарингії з Ельзасом до складу Франції.

Заарештований німцями під час Другої світової війни Робер Шуман — депутат від реанексованого фашистами департаменту Мозель - втікає і вимушений переховуватись.
Після війни успішно продовжує політичну кар'єру у Франції: був міністром фінансів, прем'єр - міністром і міністром закордонних справ країни. 1958 року обраний президентом Європейської асамблеї (1958 — 1960), яка пізніше стала Європейським Парламентом. Від 1955 до 1961 року очолював Європейський рух.

Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Франція підписують у Парижі договір про заснування Європейського об’єднання вугілля та сталі.

Союз існував лише у вигляді Європейського об'єднання вугілля та сталі, до якого входило шість країн. Однак існувала окрема організація з ширшим представництвом - Рада Європи. Вона була заснована раніше для захисту прав людини та пропагування європейської культури.
У той час Рада Європи підбирала собі емблему. Після активних обговорень було прийнято нинішній, варіант прапора - коло з 12 золотих зірочок на синьому фоні як символ єдності і солідарності народів Європи.

Кількість зірочок є незмінною і не має нічого спільного до кількості країн-членів організації. В різних традиціях число 12 є символічним числом й означає абсолютну досконалість. Це також і кількість місяців у році, і кількість цифр на циферблаті годинника. Коло є ще й символом єдності, повноти.

договори про створення Європейського економічного співтовариства та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євроатом). Ці так звані Римські договори набрали чинності 1 січня 1958 року.

(Франція) засновано Європейську парламентську асамблею, її президентом було обрано Робера Шумана.

й усієї Європи. Музика гімну взята з Дев'ятої симфонії, яку Людвіг Ван Бетховен написав у 1823 р. У фінальній частині своєї симфонії Бетховен поклав на музику "Оду до радості", написану у 1785 р. Фрідріхом фон Шиллером. У цьому вірші знайшла відгук ідея братання народів, що “всі люди стануть братами”.

інструментальні аранжування - із соло для фортепіано, для духових інструментів і для симфонічного оркестру. Без слів, універсальною мовою музики, гімн виражає ідеали свободи, миру та солідарності, на яких тримається Європа.
У 1985 р. гімн було схвалено президентами та главами урядів країн ЄС як офіційний гімн Європейського Союзу. Цей гімн не має на меті замінити існуючі національні гімни країн ЄС. Гімн ЄС - це утвердження спільних цінностей та їх єднання в усьому розмаїтті національних відмінностей.

про вільну торгівлю з Австрією, Швейцарією, Португалією та Швецією.

грошовій одиниці” – екю.

демократичних Європейських країн, які об’єдналися заради миру та процвітання.
Країни, що входять до його складу, заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень, завдяки чому стало можливо демократично приймати рішення з конкретних питань, які становлять спільний інтерес, на європейському рівні.

Європейський Союз створив спільну валюту, динамічний спільний ринок, в якому люди, послуги, товари і капітал пересуваються вільно. Він намагається зробити так, щоб внаслідок соціального прогресу та справедливої конкуренції якомога більше людей могли скористатися перевагою спільного ринку.

Нідерланди, Франція
1973 - Великобританія, Данія, Ірландія
1981- Греція
1986 - Португалія, Іспанія
1995 - Австрія, Фінляндія, Швеція
2004 - Латвія, Литва, Естонія, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія, Угорщина, Кіпр
2007 - Болгарія, Румунія
1 липня 2013 – Хорватія

Після тривалих міжнародних переговорів, низки угод та договорів був створений Європейський Союз. Це призвело до об'єднання 28 - ми країн на основі спільних людських і демократичних цінностей. Двадцять вісім різних націй із своїми власними мовами, традиціями, історіями та власною ментальністю об'єднались для того, щоб будувати добробут та захищати права громадян, при цьому поважаючи свої власні національні особливості та незалежність.

14 червня 1994 року Президент України Леонід Кучма підписав Угоду про партнерство та співробітництво з Європейським Союзом. До речі, це була перша угода, підписана країнами-членами Європейського співтовариства з країнами колишнього СРСР. Офіційно документ почав діяти лише з 1 березня 1998 р., хоча з боку України угода була ратифікована відповідним законом ще у жовтні 1994 року. Після набуттям Україною незалежності у 1991 р. країна розпочала формувати свою зовнішню політику. Одним з пріоритетів зовнішньополітичного курсу стала інтеграція України до європейських структур.

була вперше задекларована президентом України Віктором Ющенком одразу після його обрання на початку 2005-го року.
Хоча в дискусіях українськими посадовцями і політологами називалися декілька конкретних дат можливого набуття членства, на цей час офіційно Україні від ЄС було запропоновано лише Європейську політику сусідства. Адміністрація президента поставилася критично до запропонованого статусу відносин у рамках сусідства.
У березні 2007-го року Україні було запропоновано укладення Договору про Зону вільної торгівлі з ЄС. Ця пропозиція хоча і викликала набагато сильнішу реакцію української держави, все ж не містить конкретних планів приєднання України до ЄС у найближчому часі. Деякі західноєвропейські політики говорять про тимчасову «стомленість від розширення» європейських інституці

Україною та ЄС

В березні 1993 р. розпочались офіційні переговори ЄС з Україною, у жовтні 1993 р. у столиці було відкрито Представництво Комісії Європейських Співтовариств в Україні, а вже 14 червня того ж року в Люксембурзі Президентом України та президентом Європейської Комісії і представниками держав-членів ЄС була підписана Угода про партнерство та співробітництво. Саме цим документом і була закладена правова основа у взаємодії України з ЄС. Загалом в угоді наголошувалося, що метою співробітництва, насамперед, є: розвиток тісних політичних відносин; сприяння торгівлі, інвестиціям; забезпечення основи для взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, науково-технічного та культурного співробітництва; підтримка зусиль України щодо зміцнення демократії та завершення переходу до ринкової економіки. Відповідно до угоди, було передбачено співробітництво у питаннях зміцнення стабільності і безпеки в Європі, дотримання принципів демократії. У разі необхідності сторони зобов`язуються проводити консультації на найвищому рівні.

створення єдиного Європейського Дому - відхід у минуле італійської ліри, німецької марки, португальського ескудо, французького франка, австрійського шилінга. У 1992 році було прийнято рішення створити в рамках ЄС Економічно-валютний союз (БВС) і запровадити єдину європейську валютну одиницю. Управління нею мав здійснювати Європейський центральний банк, заснований у червні 1998 року в Франкфурті.
 

була введена єдина грошова одиниця ЄС – євро, що стало етапом переходу до формування економічного та валютного союзу ЄС – найвищого етапу інтеграції. Спочатку Єврозона нараховувала 11 країн, в яких євро було введено 1 січня 1999 року (готівка 1 січня 2002 року): Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція. Пізніше євро ввели в 6 країнах: Греція, Словенія, Кіпр, Мальта, Словаччина, Естонія. Велика Британія та Данії вирішили відмовитись від введення євро на своїй території, а Швеція не змогла виконати необхідних критеріїв введення євро, встановлених Маастрихтським договором.

Угорщини, Чехії, Словаччини, Словенії, Латвії, Литви, Естонії, Мальти, Кіпру.
10-13 травня – вибори до Європейського Парламенту.
17-18 червня – на Саміті ЄС у Брюсселі було схвалено текст Конституції Європейського Союзу.
29 жовтня – Угоду про Конституцію Європейського Союзу було підписано главами держав та урядів 25 країн-членів ЄС у Римі.

Брюсселі було схвалено текст Конституції Європейського Союзу. 29 жовтня 2004 р. глави держав та урядів 25 держав-членів ЄС та держав-кандидатів (Румунія, Болгарія та Туреччина) підписали текст "Угоди про Конституцію Європи". Відповідно до своїх положень, Угода набуває чинності у встановлений термін після ратифікації всіма державами-членами ЄС. На початок 2007 р. ратифікацію Конституційного Договору здійснили 16 держав-членів ЄС: Австрія, Бельгія, Греція, Естонія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Німеччина, Словаччина, Словенія, Фінляндія та Угорщина.

Водночас ратифікаційні референдуми у Франції (29 травня 2005 р.) та Нідерландах (1 червня 2005 р.) мали негативний результат. 35 % громадян опитаних із Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Італії та Франції вважають, що ухвалення загальноєвропейської Конституції позитивно вплине на життя в їхній країні. А 27 % впевнені, що цей вплив буде скоріше негативним. Найбільше негативних відгуків про перспективи ухвалення Конституції ЄС висловили жителі Великої Британії – 48%

Шенгенська угода про кордони, підписана згідно з умовами Амстердамського договору від жовтня 1997 р. Підписання Амстердамського договору надає гарантії того, що розширення ЄС не послабить захищеність Союзу від імпорту товарів за демпінговими цінами, нелегальної міграції та організованої злочинності та буде сприяти вільному (безвізовому) пересуванню громадян в межах Шенгенської зони (Шенген - містечко в Люксембурзі).
Шенгенська зона охоплює територію п'ятнадцяти європейських країн. Це - Австрія, Бельгія, Німеччина, Греція, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Франція, Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія та Швеція. До неї входять дві країни, що не є членами ЄС - Ісландія та Норвегія. Не є членами Шенгенської угоди Велика Британія, Ірландія та 12 держав, які стали членами ЄС у 2004 - 2007

на 2005-2009 роки.
23 лютого – підписано План дій ЄС - Україна.
Станом на кінець року Конституційний договір ратифікували: Австрія, Греція, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембурґ, Мальта, Німеччина, Словаччина, Словенія, Угорщина. Але внаслідок того, що референдуми про ратифікацію у Франції (травень) і Нідерландах (червень) дали негативний результат, доля Конституційного договору лишається невизначеною.

з питань співробітництва Україна — ЄС політично схвалено «Порядок денний асоціації Україна — ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію», який є новим практичним інструментом на заміну Плану дій Україна - ЄС для підготовки Сторін до реалізації Угоди про асоціацію до моменту набуття нею чинності.
Документ підготовлено на принципах:
політичної асоціації та економічної інтеграції,
спільної участі, спільної відповідальності та спільної оцінки.
Передбачено щорічний перегляд та запровадження механізму моніторингу його реалізації.
Моніторинг того, як Україна виконує свої зобов'язання в рамках Порядку денного асоціації, та оцінку виконання Україною чинного до весни 2009 року плану дій Україна — ЄС здійснює як Європейська Комісія, так і українське громадянське суспільство.

безвізового режиму з ЄС. Орієнтовний час введення безвізового режиму — від 3 до 7 місяців, орієнтовно з кінця літа 2016 року.
Звіт направлено Раді ЄС та Європейському парламенту, і на основі цього документа мають затвердити рішення щодо лібералізації візового режиму.
Беручи до уваги загальні відносини між Україною та ЄС, Європейська комісія представила на початку 2016 законодавчу пропозицію внести зміни до Регламенту (EC) № 539/2001.

Попри всі запевнення українських політиків, що вже до кінця листопада цього року буде прийнято остаточне рішення щодо цього питання Європейським Парламентом та Радою Європи, позитивних новин не було. Президент Європарламенту запевнив, що запропонує розглянути дане питання на черговому саміті в Брюсселі, який відбудеться 24 листопада. 
Навесні 2017 року Європейський Союз завершив усі процедури для запровадження безвізового режиму для України. Опівночі на 11 червня громадяни України з біометричними паспортами отримали право на безвізові поїздки до країн ЄС та деяких окремих членів Шенгенської зони

суспільства й держави. Важливо, що в європейському житті існує повага й прагнення до повного дотримання цих цінностей.

Основними нормами й принципами функціонування європейської спільноти є:
 Демократія – це такий спосіб управління державою, коли населення має можливість вільно обирати тих, хто ними управляє і піклується про добробут й гарне життя всіх громадян в однаковій мірі. Це свобода слова й вибору, але не вседозволеність. Свобода здійснюється в рамках закону, перед яким всі рівні.  
 Верховенство права – вся діяльність в державі базується на законах, які всі мають виконувати. Суперечності й спори вирішуються також на основі норм і принципів, що містяться в законах, мирним шляхом.
 

всіх, хто бажає, незалежно від статі, віку, національності та віросповідання, вільно навчатися, працювати. Це повага до прав людини – право на життя, здоров’я, освіту, право обирати релігію й мову спілкування.  
Побудова суспільства турботи й справедливості – це суспільство, в якому всі піклуються один про одного і поважають один одного. Податки спрямовуються на виплату пенсій, заходи з охорони здоров’я, на допомогу безробітним, забезпечення недієздатних осіб (інвалідів). Цей процес називається «побудова системи соціального захисту», яка має захищати уразливих членів суспільства.

Повага до себе й інших складається з таких цінностей як терпимість, повага та взаєморозуміння.  
Повага до етнічних і культурних особливостей є важливим здобутком ЄС.  
Мир. ЄС докладає зусиль для забезпечення миру й стабільності як в середині об’єднання, так і за його межами. Іноді в родині європейських народів трапляються непорозуміння, як в усіх родинах. Але лідери європейських країн вирішують їх мирним шляхом і мирно співпрацюють один з одним заради спільного розвитку. ЄС допомагає підтримувати мир і в сусідніх країнах. Наприклад, солдати країн ЄС забезпечують мир в колишній Югославії або в Конго, а там велися кровопролитні війни. ЄС виступає за заборону протипіхотних мін. ЄС надає найбільшу допомогу біженцям – це особи, що тікають з рідної країни, в якій ведуться війни або конфлікти. 

Брюсселі Україна та Євросоюз підписали угоду про асоціацію та вільну торгівлю. Ця Угода не лише окреслила політичні та економічні перспективи нашої країни, а й стала символом втілення прагнень людей, які пожертвували своїм життям та здоров’я, виборюючи на Майдані Європейське майбутнє України. Угода про асоціацію – це інструмент підготовки до майбутнього приєднання. Європейський Союз – це не лише частина країн, об’єднаних у союз. ЄС – це ідея, це відповідь вимогам сьогодення.