Презентация, доклад Моделі педагогічного спілкування

наукою, знаннями;
віддаленість від учнів;
передача інформації

ставлення.

між педагогами й дітьми невиди­мою межею у взаєминах є дистанція, яку педагог уста­новлює між собою й учнями

підкреслення педагогом своєї переваги над уч­нями;
прагнення повідомляти інформацію, а не навчати;
відсутність бажання до співробітництва;
поблажливо-заступницьке ставлення до учнів, що заважає організувати «дорослу» взаємодію.

на вибіркових стосунках з учнями

учитель захоплений учнями, які цікавляться його предметом, не виявляючи уваги до решти;
учитель стурбований слабкими учнями, постійно займається з ними, не беручи до уваги решту учнів, сподіваючись на те, що вони самі з усім упора­ються;
не вміє сполучити фронтальний підхід із індивіду­альним.

вакуум, учні самі по собі, учитель сам по собі.

педагог, взаємодіючи з учнями,
чує тільки себе

заглиблений в полон своїх думок, ідей, педагогічних завдань;
не відчуває партнерів зі спілкування.
не може ефективно керувати навчально-виховним процесом.

стурбований не стільки змістовою стороною взаємодії, скільки тим, як він сприймається учнями

Для нього головне – міжособисті стосунки.

сумнівається в дієвості своїх аргументів, у правильності вчинків;
гостро реагує на нюанси ставлення до нього;
аналізує власну діяльність.

жорсткою програмою, де чітко визначені мета, завдання уроку.


дидактично виправдані методичні прийоми, але педагог не володіє чуттям ситуації спілкування;
не враховує психологічні особливості учнів;
не звертає уваги на зміни обставин, що вимагають зміни стилю спілкування.

головним, блокуючи ініциативу та творчість школярів.

одностороння активність педагога, учні - виконавці інструкцій;
педагог - головна і єдина діюча особа, яка ставить запитання, відповіді, дає судження і арнументи.

знаходиться в діалозі з учнями, тримає їх у мажорному настрої, підтримує ініціативу, гучно реагує на зміни в психологічному настрої колективу;
усі проблеми вирішуються творчо спільними зусиллями учнів та педагога.

й особистості;
Перешкоджає виникненню «психологічного бар'єру забезпечує емоційний клімат;
Здійснює керівництво соціально-психологічними процесами розвитку класу;
Сприяє максимальному використанню в навчальному процесі сильних сторін особистості вчителя та нейтралізує слабкі.

Оптимальне педагогічне спілкування