Презентация, доклад для работы психолога

та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі: методологічний та методичний підходи ”.

НВК АСКАНІЯ-НОВА-ГІМНАЗІЯ
2014

ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ
Тухватулліна С.А.

середовище є одним із первинних факторів самоактуалізації та здоров'я.
В умовах гуманізації освіти пріоритетним стає комунікативний аспект особистісної культури педагога у реальному педагогічному спілкуванні.
Культура педагогічного спілкування — умова успішності освітнього процесу й комфортності педагога й учня.
Комунікативна культура педагога виявляється в здатності привернути і до себе увагу, налаштувати учнів на продуктивну навчальну взаємодію, умінні долати бар'єри, що виникають між позицією вчителя і настроєм учнів, умінні вести діалог, підтримувати інтерес і активність учнів, бути гнучким, мобільним, в спілкуванні.

підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників:
учнів і педагогічних працівників.

спрямованої на збереження всебічного індивідуального розвитку учнів збереження їх повноцінного психічного здоров’я.

Освітнє середовище школи має бути психологічно безпечним для всіх суб’єктів навчального процесу.
Психологічно безпечне освітнє середовище сприяє психічному здоров’ю і особистісному зростанню і учнів і педагогів.
Відомо, що фізичне здоров'я дитини безпосередньо залежить від її внутрішнього психологічного стану.

основних завдань педагогічного колективу та психологічної служби школи - моделювання і проектування освітнього емоційного комфортного середовища, в якому будуть задоволені основні потреби учнів, і в якому усі учасники навчально-виховного процесу зможуть зберегти і зміцнити своє психічне здоров’я.

процесу.

Цей компонент несе на собі основне навантаження :
забезпечення можливостей задоволення і розвитку потреб суб’єктів освітнього процесу і відчутті безпеки,
у збереженні і покращенні самооцінки,
у формуванні позитивної «Я-концепції»,
у визнанні зі сторони інших,
в самоактуалізації.

В якості ключової психологічної характеристики освітнього середовища школи розглядають безпеку,
а психологічно безпечне освітнє середовище – як умову для позитивного особистісного зростання її учасників.

функції:
-- комунікативна
-- інтерактивна
-- перцептивна
Спілкування завжди передбачає певний вплив на інших людей, зміну їх поведінки та діяльності.

психологічного насилля

Психологічну безпеку можна охарактеризувати за допомогою наступних критеріїв:
збереження психічного здоров'я дитини
відсутність психологічної загрози

до нього ставлення,
високі показники індексу задоволеності потреб і захищеності від психологічного насилля.

Психологічно безпечне освітнє середовище виступає як ефективна міжособистісна взаємодія, що сприяє

емоційному благополуччю учнів і педагогів,
розвитку психологічно здорової особистості,
особистісному росту учнів,
професійному зростанню і довголіттю педагогів,
гармонізації їх особистості

дві групи:
зовнішні ;
внутрішні.

до дитини з боку батьків, асоціальне сімейне мікросередовище і т. ін.
Неправильна організація спілкування. Переважання авторитарного стилю, незацікавленість дитиною з боку дорослих.
Некоректна поведінка персоналу, який здійснює освітньо-виховний процес і щодня спілкується з дітьми.
Міжособистісні стосунки дітей у групі. Уже серед дітей раннього віку часом спостерігаємо брутальність і жорстокість, на що теж немає відповідної реакції педагогів.
Невиконання гігієнічних вимог до утримання приміщень і передусім режиму провітрювання.
Інтелектуально − фізичні та психоемоційні перевантаження внаслідок нераціонального режиму життєдіяльності дітей, одноманітність повсякденного життя.
Нераціональне і малокалорійне харчування, його одноманітність.
Недооцінка загартовування, скорочення нормативного часу перебування дитини на свіжому повітрі.
Несприятливі погодні умови.

сформувалися внаслідок неправильного виховання в родині.
Негативний Я-образ, занижена самооцінка. Усвідомлення дитиною свого відставання в тому чи іншому виді діяльності порівняно з іншими дітьми, призводить до формування комплексу неповноцінності і, зокрема, до зародження такого негативного почуття, як заздрощі.
Відсутність автономності. Залежність в усьому від дорослого, яка породжує почуття безпорадності, коли дитині доводиться діяти самостійно.
Індивідуально-особистісні риси характеру дитини, що сформувалися не без впливу дорослих – нерішучість або, навпаки, звичка постійно бути в центрі уваги.
Патологія фізичного розвитку, наприклад, порушення зору, слуху тощо.

світ, які не дають можливості дитині добре орієнтуватися в ньому. Тому діти часто перебувають у стані психоемоційного напруження, що призводить до виникнення у них психосоматичних розладів, які можуть негативно позначитися на самопочутті та поведінці дитини.

здоров’я дітей необхідно забезпечити комфортну організацію режимних моментів:
уроків навчання,
перерви для відпочинку,
сну,
харчування та ін.
Психоемоційний стан дітей багато в чому залежить від ритму життя, який задається розпорядком дня, де чітко визначається час і тривалість сну, час на приймання їжі, прогулянки, заняття.

таких служб:

Служби, що забезпечують
безпеку навчального середовища НВЗ

Адміністративно-господарська служба

Соціально-педагогічна служба

Психологічна служба

роботи відповідає за питання охорони праці в школі,
заступник директора з адміністративно-господарської частини.
Ця служба
контролює і вдосконалює матеріально-технічний стан приміщень,
сприяє покращенню санітарно-гігієнічного стану,
організовує вивчення предмета «Основи здоров'я» та проведення інструктажів з охорони праці для учнів та працівників школи.
Адже у будь-якому випадку для гарантування безпеки освітнього середовища необхідна певна нормативна база, дотримання вимог охорони праці, пожежної безпеки тощо.
Важлива роль у формуванні культури безпеки в освітньому середовищі відводиться вивченню предмета «Основи здоров'я».

щодня спілкується з дітьми.

Усунення зовнішніх загроз психологічній безпеці дитини

Усунення внутрішніх загроз психологічній безпеці дитини

Самоврядування. Усунення залежності в усьому від дорослого, яка породжує почуття безпорадності, коли дитині доводиться діяти самостійно.

Інтелектуально − фізичні та психоемоційні перевантаження внаслідок нераціонального режиму життєдіяльності закладу, одноманітність повсякденного життя.

Реалізація соціально-психологічних умінь, що надаєють змогу компетентно обирати власний життєвий шлях, самостійно вирішувати проблеми, аналізувати ситуацію і відповідно діяти, що не утискає свободи й гідності іншого, виключає психологічне насильство та сприяє саморозвитку особистості.

які планують виховну роботу закладу і проводять позакласні заходи, орієнтовані на моральне самовдосконалення особистості, формують позитивні соціальні стосунки, навички безпечної поведінки як у НВЗ, так і за його межами.

внутрішніх загроз психологічній безпеці дитини

Неуважність до дитини з боку батьків, асоціальне сімейне мікросередовище і т. ін.

Неправильної організації спілкування. Переважання авторитарного стилю, незацікавленість дитиною з боку дорослих.

Впровадження
самоврядування .

Вдосконалення міжособистісних стосунків дітей у групі.

Нераціональне і малокалорійне харчування, його одноманітність.

Усунення психологічного насильства. Реалізації права на безпечну взаємодію.

навчання у НВК, соціально-психологічний супровід учнів «групи ризику».

психологічній безпеці дитини

Усунення внутрішніх загроз психологічній безпеці дитини

Впливу асоціального сімейного мікросередовища

Неправильної організації спілкування

Звички негативної поведінки дитини, що сформувалися внаслідок неправильного виховання в родині

Негативного Я-образу, заниженої самооцінки.

Недоліків індивідуально-особистісних рис характеру дитини, що сформувалися не без впливу дорослих

Патології фізичного розвитку

профілактики

Засідання методичних рад.

Індивідуальні консультації для батьків, учнів і вчителів.

Психологічна просвіта на батьківських зборах та всеобучах.

Психологічні заняття для педагогічних працівників

Корекційні заняття (тренінги,ігрові вправи,рольові ігри та ін.)

Вивчення предмета «Основи здоров'я» та проведення інструктажів з охорони праці для учнів та працівників школи.

Планування виховної роботи закладу і проведення позакласних заходів, орієнтованих на моральне самовдосконалення особистості, формування позитивних соціальних стосунків, навичок безпечної поведінки як у НВЗ, так і за його межами.

Педагогічні наради

такі принципи:

Опора на розвивальну освіту, головна мета якої —
не навчання, а розвиток особистості, фізичної, емоційної, інтелектуальної, соціальної та духовної сфер свідомості. В основі такого освітнього процесу лежить логіка взаємодії, а не дії.
Психологічний захист кожного суб'єкта навчально-виховного процесу. Реалізується цей принцип через усунення психологічного насильства. Незахищений повинен отримати ресурс, психологічну підтримку і гарантію реалізації права на безпечну взаємодію.
Соціально-психологічна вмілість — це набір умінь, що дає змогу компетентно обирати власний життєвий шлях, самостійно вирішувати проблеми, аналізувати ситуацію і відповідно діяти, що не утискає свободи й гідності іншого, виключає психологічне насильство та сприяє саморозвитку особистості.

умов навчання і розвитку дітей в навчальних закладах і сім’ї.
Проводити психологічне обстеження учнівської молоді
за допомогою інтерв’ю,
бесіди,
анкетування,
дослідження агресивності,
акцентуації характеру,
з метою попередження і своєчасної корекції негативних поведінкових проявів, профілактики негативних тенденцій особистісного і індивідуального розвитку.

музичні
паузи, що забезпечує контроль і регулювання психоемоційних і фізичних навантажень.
Проводити аромотерапію шляхом підбору спеціальних рослин, що сприяє зняттю втоми, психоемоційного напруження (попередньо дізнавшись чи немає алергії у дітей на вибрані запахи).
Забезпечити систему профілактики психоемоційного стану учнів засобами фізичного виховання ,що покращують емоційний стан.

забезпечити їх своєчасну корекцію.
Проводити спільні заняття за участю адміністрації, педагогічного колективу, батьків з оволодіння навичками підтримуючого спілкування.
Забезпечити розширення можливості контактів дитини з іншими дітьми й дорослими.

з широкого кола питань, пов’язаних
з навчанням,
розвитком,
особистісним і професійним самовизначенням,
взаємовідносинами з дорослими і однолітками.
адміністрації навального закладу з питань управління педагогічним колективом,
педагогів з питань розвитку, навчання і виховання дітей і підлітків.
батьків і членів сім’ї неповнолітніх з питань виховання, сімейних і міжособистісних взаємостосунків.

до усвідомлення тих сфер життя, в яких вони хотіли б реалізувати свої здібності і знання.
Виявляти інтереси, здібності і схильності дітей для забезпечення найбільш повного особистісного і професійного самовизначення.

психологічної служби практичні психологи
здійснюють діагностику психічного стану дітей, вивчають їхній настрій і самопочуття,
відслідковує психоемоційний стан учня,
при потребі розробити і реалізувати індивідуально – корекційну програму розвитку, залучивши до неї основних ключових дорослих з оточення дитини, які впливають і від яких залежить організація її життєдіяльності в умовах навчання.
Очікувані результати системної корекційної програми – особистісне зростання,
- розвиток почуття гідності та особистісної значущості.

роботи з розв'язання проблеми насильства в школі» (Упорядники: Дубровська Є.В., Ясеновська М.Е. Редакційна група: Алєксєєнко М.К., Дендебера М.П, Соловйова О. Д.Навчально-методичний посібник)
Провести психологічні заняття «Сходинки до свого "Я"» у 1—4-х класах, які допоможуть самопізнанню власного вну­трішнього світу, покажуть унікальність кож­ного, допоможуть передбачити не лише дезадап­тацію школярів, а й розвинути внутрішню пси­хологічну культуру:
сформують уявлення про людину як головну цінність світу,
толерантне ставлення до інших, до світу, до самого себе.
Індивідуальні консультації для батьків, учнів і вчителів.
Психологічна просвіта на батьківських зборах сприятиме поглибленню знань про без­печні стосунки, формують уміння та навички безпечної взаємодії.
Дослідження емоційного вигоранння педагогів і учнів.

Для створення психологічно безпечного освітнього середовища рекомендується:

педагогів, саморозвитку та творчості учнів. У такій ситуації немає загрози психічному здоров'ю. І навпаки, емоційне вигорання може стати причиною професійної деформації вчителів, відсутності пізнавальної активності учнів та виникнення загрози психічному здоров'ю.

взаємодії педколективу в процесі спільної діяльності,
Здійснення освітніх, оздоровчих, соціально - психологічних, профорієнтаційних тощо програм, спрямованих на соціалізацію учнів, набуття ними соціальної компетентності, готовності до інтеграції в різні сфери життєдіяльності суспільства.

та її потреб у контексті її соціальних зв'язків і життя у громаді

технологии создания / Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.07. — СПб., 2002.
Лисина Е. Образовательная структура в области безопасности жизнедеятельности // Основы безопасности жизни. — 2004. — № 2.
Маслоу А. Г. Мотивация и личность. — СПб.: Питер, 2003.
Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.02.10 №№ 59 «Про вжиття заходів щодо запобігання насильству над дітьми». http://osvita.ua/le- gislation/Ser_osv/6489