Презентация, доклад на тему Мовно-літературний проект за повістю Маруся Г.Квітки-Основ`яненка

І.В.

ЗАХИСТ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОГО
ПРОЕКТУ 19.12.2019

ЩО ВІД МАЛОРОСІЙСЬКОЇ МОВИ
МОЖНА РОЗЧУЛИТИСЯ»

Г. КВІТКА- ОСНОВ`ЯНЕНКО

дивних, диких, жахливих. Г. Квітка-Основ`яненко

СХЕМАХ І ТАБЛИЦЯХ»

2 БЛОКИ ПРОЕКТУ

МЕТА ЛІТЕРАТУРНОГО БЛОКУ (ФОРМУВАТИ КОМПЕТЕНТНОСТІ): ПРЕДМЕТНІ: ВИЗНАЧИТИ ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКА В РОЗВТИКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ; ДАТИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «СЕНТИМЕНТАЛІЗМ»; НАВЧИТИ АНАЛІЗУВАТИ СЕНТИМЕНТАЛЬНУ ПОВІСТЬ; КЛЮЧОВІ: НАВИЧКИ ВИЗНАЧАТИ ОЗНАКИ СЕНТИМЕНТАЛІЗМУ, ХРИСТИЯНСЬКІ ІДЕАЛИ ТА ЕТНОГРАФІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТВОРУ; КОМУНІКАТИВНІ: ФОРМУВАТИ ВМІННЯ ВИСЛОВЛЮВАТИ ВЛАСНІ МІРКУВАННЯ, АНАЛІЗУВАТИ ХУДОЖНІЙ ТВІР; ЗАГАЛЬНОКУЛЬТУРНІ: ОСМИСЛЮВАТИ ВАЖЛИВІСТЬ ТАКИХ МОРАЛЬНИХ ЧЕСНОТ, ЯК ЧЕСНІСТЬ, ЩИРІСТЬ, ВІРНІСТЬ У КОХАННІ.

(ФОРМУВАТИ КОМПЕТЕНТНОСТІ):

ПРЕДМЕТНІ:ЗНАННЯ ПРО СКЛАДНОСУРЯДНЕ ТА СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ ТА ЇХ ТИПИ; ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ;

КЛЮЧОВІ: РОЗВИТОК УМІННЯ ВИЗНАЧАТИ ТИП СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ, ВИЗНАЧАТИ В НИХ ГРАМАТИЧНІ ОСНОВИ, СКЛАДАТИ СХЕМИ, МОДЕЛЮВАТИ Й КОНСТРУЮВАТИ ЇХ;

КОМУНІКАТИВНІ: НАВИЧКИ РОБОТИ В ГРУПІ,РАВИЛЬНО БУДУВАТИ ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЕННЯ;

ЗАГАЛЬНОКУЛЬТУРНІ:ВИХОВУВАТИ ЛЮБОВ І ПОВАГУ ДО КРАСИ СЛОВА, ПРАГНЕННЯ ДО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ.

ПЕРЕБІГ ЛІТЕРАТУРНОГО БЛОКУ 1. ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІ ПРО ТВІР. 2. ВІДОМОСТІ З ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ. 3. ОЗНАКИ СИНТИМЕНТАЛІЗМУ ТА РЕАЛІЗМУ В ПОВІСТІ. 4. ІДЕЙНО-ХУДОЖНІЙ АНАЛІЗ ТВОРУ. 5. ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРСОНАЖІВ «МАРУСІ». 6. ЕТНОГРАФІЧНЕ ТЛО ПОВІСТІ. 7. МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРУ. 8. МІСЦЕ ТА ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ Г. КВІТКИ-ОСНОВ`ЯНЕНКА В РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

ПЕРЕБІГ МОВНОГО БЛОКУ 1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ПРО СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ: а) усне повідомлення в науковому стилі про типи складносурядних і складнопідрядних речень, засоби зв`язку в них; б) аналіз опорної схеми-таблиці «Складне речення». 2. ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА: а) заповнити таблицю прикладами складних речень з повісті Г. Квітки-Основ`яненка «Маруся». б) проаналізувати складні речення, визначити типи речень, визначити граматичні основи, обґрунтувати вживання розділових знаків, накреслити схеми до речень.

їхні думки і примусив їх своїми словами переказувати публіці».

«Творцем української повісті» називав письменника М.Зеров.

Літературний блок Літературознавці про твір

І.Франко вважав
Квітку-Основ’яненка письменником-новатором
в європейському масштабі.

вважав І.Франко Г.Квітку-Основ`яненка.

О.Білецький називав повість «декларацією моральної гідності простих людей».

На думку В.Бєлінського, це «чудова повість», яка викликала «загальне захоплення публіки».

Літературний блок Літературознавці про твір

половині 18 — на початку 19 ст. Письменники- сентименталісти прагнули відтворити світ почуттів простої людини, й викликати співчуття до героїв у читачів.


Реалізм- літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ.


Повість- епічний твір середньої жанрової форми, у якому розповідається про одну або більше подій одного чи кількох головних героїв протягом досить тривалого часу.

______________________________
Ідея: ______________________________
Герої твору: ________________________
Сюжет: _________________________
Позасюжетні елементи: ___________________

-підвищений інтерес до людських почуттів;
-співчутливий тон розповіді;
-проста композиція твору;
-герої ідеальні, наділені зовнішньою та внутрішньою красою;
-персонажі з простого народу;
-нездоланні перешкоди на шляху закоханих;
-дуже часто смерть героя від хвороби, нещасного випадку.

дійсності;
- типізація подій, образів, життєвих явищ;
- соціальний стан персонажів.

Система образів Завдання. Установити відповідність

чуйна, добра
покірна чоловікові
милосердна
богобояз-лива
спокійна

дотепний
рішучий
добрий
чуйний
бідний
скромний
розумний
щире кохання
став ченцем

ніжна
прагне щастя
уболіває за долю коханого
духовно красива
працьовита
вихована
шанує батьків
християнка
ніжна, ласкава

розумний
дотепний
християнин
працьо-витий
чесний
мудрий
скромний

Наум Дрот, на усе село, де жив. Батькові, слухняний, і матері, себе, старшим, покірний, меж товариством, друзяка, ніколи, ні півслова, не збрехав, не впивавсь, горілки, і п’яниць не терпів, з, не водивсь, ледачими, а до церкви?).

Творче моделювання Завдання. Зберіть цитати з розкиданих фраз. Маруся (за, була! Та, ж, що, дівка, то. Висока, як, прямесенька, стрілочка, чорнявенька, як, тернові, ягідки, очиці, на шнурочку, як, бровоньки, червона, личком, рожа, як, панська, у саду, що, цвіте).

Творче моделювання Завдання. Зберіть цитати з розкиданих фраз. Василь (Старшим, був, боярином, парубок, з города,свитник Василь. Хлопець, русявий, гарний, чисто підголений; уси козацькі, чуб чепурний, як зірочки, очівеселенькі; на виду, рум’яний, звичайний, моторний; жупан, на ньому, синій і китаєва юпка, поясом,каламайки, з аглицької, підперезаний, у, штанях,тяжинових, чоботи, добрі, з підковами, шкапові).

Творче моделювання Завдання. Зберіть цитати з розкиданих фраз. Настя (Нагородив, жінкою, його, доброю, роботящою,слухняною, хазяйкою; і що, було, ні забажа, Наум, що ні задума, Настя, не поспить, ночі, усюди старається,і вже зробить, б’ється, і достане, чого, хотілось,мужикові.).

приказки, прислів`я;
- сцени похорон, народні голосіння;
- майстерне зображення української ночі, елегійна картина ранку;
- конкретні реальні персонажі;
- авторські відчуття, репліки.

в повісті художньо-виражальні засоби:
* зменшено-пестливі форми: ___________________
* епітети: _____________________________________
* порівняння: __________________________________
* метафори: __________________________________
* фразеологізми: ______________________________

(створив першу україномовну повість);
* осмислив і практично застосував у власній художній творчості новий літературний напрям - просвітительський реалізм;
* довів, що українське живе слово може сягати
найпотаємніших глибин душі, розчулити
читача;
* довів, що українська нація неповторна,
волелюбна, схильна до сильних почуттів;
* «Маруся – найдовершеніший художній твір
Квітки-Основ’яненка, зразок сентиментально –
реалістичної повісті

та складнопідрядних речень, засоби зв’язку в них.
Завдання 2. Проаналізувати опорну таблицю «Складне речення».
Завдання 3. Пошуково-дослідницька робота (заповнити таблицю прикладами речень з повісті Квітки-Основ’яненка «Маруся»:
а) складносурядні (ССР);
б) складнопідрядні (СПР);
в) безсполучникові (БСР).

обставинні (як? коли?
де? куди? звідки? чому?
для чого?)

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

СКЛАДНОСУРЯДНЕ
(ССР)
[ ], а [ ].

БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ
(БСР)
[ ] : ( ).

СКЛАДНОПІДРЯДНЕ
(СПР)


[ ], що ( ).

Що?

частини поєднуються без
сполучників і сполучних слів, інтонаційно

* єднальні сполучники
(і, й, та (і), ні…ні, не
тільки…, а й …, і…, і…)
* протиставні (а, але, зате,
проте, однак)
розділові (або, чи, то,
хоч, або…, або…, чи…чи,
то…то, хоч…хоч)

як.
2. Місця (де? куди? Звідки?) – де, куди, звідки.
3. Часу (коли?) – коли.
4. Причини (чому?) – бо, тому що.
5. Міри і ступеня (якою мірою? наскільки?) – що, що аж.
6. Мети (з якою метою?) – щоб.
7. Умови (за якої умови?) – якщо.
8. Порівняльні (як?) – як, мов, наче, ніби.
9. Наслідку ( - ) – так що.
10. Допустові (незважаючи на що?) – незважаючи на те що, хоч,
дарма.

речень з повісті Квітки-Основ’яненка «Маруся»:
а) складносурядні (ССР);
б) складнопідрядні (СПР);
в) безсполучникові (БСР).
Завдання 2. Виписати з повісті декілька складносурядних речень з різними
смисловими зв'язками.
Завдання 3. Знайти в повісті складнопідрядні речення з різними типами підрядних
речень.
Завдання 4. Виписати безсполучникові речення, проінтонувати їх, пояснити
характер зв'язку між частинами, визначити граматичні основи,
обґрунтувати вибір розділових знаків.

Мовний блок

речення є складносурядні,
визначити кількість частин, граматичні основи, смислові відношення

між частинами, накресліть схеми.








Приклади: а) Світ мені не милий, і ніщо не розвеселить.
б) Схилила головоньку на білую ручку, а слізоньки з очиць так і
капотять.
в) І золоті промені від нього обсипали усю землю, і самії
небеса стали ніби ще краще.

Мовний блок

речень.
*** Творче моделювання: накреслити схеми виписаних речень, визначити тип підрядних.

Приклади: а) Злякалась того, що Василь став з нею говорити.
б) Він зна, для чого що робиться.
в) Іще з того дня, як проводила Василя, не надівала
Маруся ніякої скиндячки.

Мовний блок

підрядних речень.
*** Синтаксичний конструктор: відновити текст, уставивши
потрібні за змістом сполучні слова чи сполучники підряд-
ності з довідки; визначити вид складнопідрядних речень та
засоби зв’язку між частинами.

** Довідка: коли; коли (якщо); бо.

Приклади: а) … ж вона часом зостанеться дома, то, впоравшись, іде
у бір за грибами.
б) Василь пішов за ним помалу і нічого не розпитував, … йому
до всього було байдуже.
в) … добрі люди та з добрим словом, то просимо до господи!

Мовний блок

підрядних речень.

*** Дослідження-характеристика: дати характеристику
речень і зробити висновок про його будову, засоби зв’язку
між частинами. За потреби скористуватися опорною
таблицею.

Приклади: а) Маруся не пропустила ні жодного словечка і ще звечора
наготовила червону скиндячку, щоб завтра на голову
положити.
б) Ось і рідесенький туманець пав на річеньку, мов парубок
приголубивсь до дівчиноньки…
в) З товаришами, хоч усе й москалі були, зараз поладнав.

Мовний блок

характер зв'язку між частинами, визначити граматичні
основи, обґрунтувати вибір розділових знаків.

*** Пунктуаційний практикум: поставити, де треба, розділові
знаки в БСР.

Приклади: а) Вона й дома порається вона й з батьком у поле чи
громадити чи жати…
б) У в однім тільки була в них журба не давав їм Бог діточок.

Мовний блок