Презентация, доклад на тему Проезентація для уроку природознавства Корисні копалини

Н.Красоткіна.

Вони залягають на різних глибинах, Хоч дещо у нас під ногами лежить. Без них обійтися не може людина, Без деяких просто не зможе прожить.

із перших прадавні люди почали видобувати золото — 5 тис. років тому. Потім — мідь із металевої руди. Учені знайшли шматок мідної труби в доброму стані, якою користувалися у Стародавньому Єгипті під час будівництва пірамід 5 тис. років тому. Сьогодні у світі використовують більше ніж 200 корисних копалин.

використовують для своїх потреб,
називають корисними копалинами

На землі розгулявся сильний ураган. Він вирвав із землі дерево-велетня і кинув на землю. Проходили довгі і безкінечні роки.
Від горя, нудьги і самотності воно перетворилося в тверду, холодну, чорну речовину і думало, що в такому стані доведеться бути вічно. Та одного разу прийшла людина, побачила його і взяла у своє господарство.
Так у спадок нам дісталися запаси кам’яного вугілля.

гуму,
 фарби,  ліки,  спирт,  бензин,  смолу.

Уралі добувають вугілля золотистого відтінку, а ще є блакитно-фіолетове, схоже на мідну руду.

тепла,
оскільки утворилося
значно пізніше, ніж кам'яне

густа темна рідина з різким запахом. Потрапивши у воду,
вона розповзалася великими райдужними плямами. Рідина була масляниста і дуже добре горіла. Тому й назвали її «кам’яним маслом». Але згодом його почали знаходити і в лісах, і на болотах, і навіть на дні моря.
Дали їй другу назву «нафта». Вона утворилася з решток давніх рослин.

руди,
з яких виготовляють метали.

деяких ділянках землі, вона починає крутитися в різні сторони. Літак може навіть збитися з курсу. Такі ділянки обстежували геологи і виявили там незвичайний камінь – камінь-магніт, або магнітний залізняк. Це чорний блискучий камінь, схожий на кам’яне вугілля. Його називають залізною рудою.

дні морів. Там, де в давні часи, були моря й озера, тепер стоять гори. А сіль опинилась глибоко в землі. Над нею утворилися інші гірські породи. Сіль від цього ущільнилася і стала твердою і важкою.
На земній кулі є місця, де в давнину сіль була єдиним камінням. Тому з неї будували будинки. У пустелі Сахара вчені знайшли руїни давнього міста, в якому всі будівлі були складені з соляних глиб.
А в окремих районах Африки солі було так мало, що вона цінилася дорожче за золото.

падали на дно.
Поступово там накопичувався товстий шар уламків мушлів і скелетів цих тварин. Згодом вони перетворювалися
на крейду.
Крейда потрібна не тільки для того щоб писати, а й для виготовлення вапна, цементу, скла, гуми.

них додавалися ще й великі. Пісок, глина – це все затверділо і вийшла вже не м’яка крейда, а камінь – вапняк. Білий, сірий, рожевий. Знамениті єгипетські піраміди зроблені саме з нільського вапняку. Дуже багато красивих будинків Москви також зроблені з московського вапняку.
Але у вапняка є одна властивість. Якщо на нього довго капає вода - він поступово розчиняється. Звідти і прислів’я: «Вода і камінь точить». Тому під землею підземні ріки утворили дуже багато красивих печер.

нагору по тріщинках і охолоджувалася, перетворюючись на граніт. Це надзвичайно міцний камінь, йому не менше міліарду років. Він буває сірого, рожевого, жовтуватого і навіть зеленуватого кольору. Ним оздоблюють будинки, роблять з нього пам’ятники. Своє ім’я він отримав від латинського слова «гранум» - зерно.

розширюються, а коли холодно, то вони стискаються. Поступово між зернятками утворюються тріщинки. Вітер видуває маленькі часточки. Зернятка граніту не однакові. Деякі розчиняються у воді, інші злипаються – з них утворюється глина. І тільки сірі або прозорі зернятка кварцу зберігаються повністю. Вони мандрують по річках, шліфуються і стають знайомими нам – піщинками. Так розруйнований граніт перетворюється на пісок.

виготовляли священний одяг і вічні фітілі для масляних світильників.

“Гірський льон”

Міцніший за залізо

а стіни його обклали тонкими плитками з азбесту. Всередині будинок наповнили стружками, і підпалили. Полум’я довго горіло всередині, поки не погасло, але будинок залишився цілим. Так було доведено, що азбест не горить. На Уралі його називають гірським льоном. З нього робили полотно, мішки, рукавиці. Саме з нього роблять костюми для пожежників. З азбесту роблять шифер, який ми бачимо на дахах будинків. З нього виготовляють штучний камінь – азбестоцемент. Він міцніший за залізо. З нього виготовляють труби.