Презентация, доклад на тему Тарас Шевченко. Мені однаково, чи буду…

Роздуми автора про власну долю, долю України

На цьому уроці ми будемо розвивати …
На цьому уроці ми будемо виховувати…

казематі», ознайомити школярів з поняттями про філософську лірику та силабо-тонічне віршування; розвивати культуру зв'язного мовлення пам'ять, логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння коментувати основні мотиви, ідеї поезії Т. Шевченка, висловлювати власні міркування; виховувати любов до рідного краю, народу; співчуття до простих, знедолених селян-кріпаків; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
.

наступних поезій періоду заслання. Тут уперше з’являються мотиви неволі, у яких настрої туги за батьківщиною поєднуються з утвердженням незламності переконань і поглядів поета.

наголосів та їх розміщенням у віршованому рядку.

(наприклад, «грози — морози», «гірлянди — троянди» тощо) співзвучність у кінці рядків, композиційно-звуковий повтор у кінці двох або кількох рядків.

жіночі (наголос на передостанньому складі: могилі — милій);
• дактилічні (наголос на третьому складі з кінця ясненький — тихесенький);
• внутрішнє римування (в середині рядка: поховайте та вставайте).

четвертим (аабб);
• перехресне римування, коли перший рядок римується з тертім, а другий — з четвертим (абаб);
• кільцеве римування: римуються перший рядок з четвертим, а другий — з третім (абба).

один наголошений склад і один або два ненаголошені. Стопи бувають двоскладові і трискладові. Залежно від характеру стоп та їх кількості в рядку визначається віршовий розмір того чи іншого твору.

наголосом на другому складі

другому складі — наголошений серед ненаголошених — у стопі
Дактиль — З наголосом на першому складі

- господар власної долі чи виконавець «вищого повеління?»