Презентация, доклад на тему Презентація на тему Творчість як прояв обдарованості

та літератури

Творчість як прояв обдарованості

учитель вищої категорії,
вчитель-методист
Пастушко Н.В.


2014 рік

розвитком дитини, адже будь-яка здібність потребує розвитку. І.Мороз
Ні у кого не виникає сумніву, що прогрес цивілізації залежить виключно від обдарованих людей.
К. Пекес
Немає абстрактного учня… мистецтво і майстерність навчання, виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці…
В. Сухомлинський

Обдарованість - завжди унікальна, тому марно шукати універсальні ознаки обдарованих дітей. 
Р.Стернберг 
Вчитель – помічник природи, а не її володар, її будівничий, а не реформатор
Я. Коменський
Пам’ятайте, що радість успіху – це могутня емоційна сила, від якої залежить бажання дитини бути хорошою. Діти люблять труд, в процесі якого виходить щось красиве, незвичайне.
В. Сухомлинський

технологій, усе гостріше відчуває потребу в людях, які матимуть фундаментальні знання в різних галузях життєдіяльності й умітимуть адаптувати їх до постійно змінюваних умов своєї життєдіяльності, будуть активно розбудовувати суспільну інфраструктуру з використанням найсучасніших технологій. Підготувати нову генерацію інтелектуальної еліти відповідно до змінених суспільних умов, зрозуміло, має саме школа. Cаме від якості, обсягів та інтенсивності роботи освітян над інтелектуальним, морально-духовним, творчим розвитком та вдосконаленням школярів залежить майбутня доля нашого народу.

(МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ШКОЛЯРАМИ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ (РІДНОЇ) МОВИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ)

пошуку, навчання, виховання й самовдосконалення обдарованих дітей.

Завдання
Пробудити дрімотні сили інтелекту й творчі можливості учня,
надихнути його на заняття науково-дослідницькою та творчою діяльністю й озброїти сучасними методами наукового пошуку,
виплекати в нього стійкий інтерес до певної галузі знань і підказати оптимальні форми потамування цього інтересу,
зорієнтувати талановиту молодь у щонайширшому спектрі наукової проблематики і навчити доцільно реалізовувати й правильно оформлювати свої інтелектуальні та творчі набутки

раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).
Ознаки:
Розвинена фантазія
Розвинена уява
Здатність створення образу кінцевого продукту
Досягнення результату творчості

Обдарованість - сукупність здібностей, які дозволяють індивіду досягти вагомих результатів в одному або декількох видах діяльності, що є цінними для суспільства.




Ознаки:
Природна енергетика
Пізнавальна активність
Нестандартність мислення
Наполегливість
Надзвичайна працездатність

критичного осмислення дійсності,
намагання відійти від шаблонів і стереотипів, відкинути стандартні вимоги.
емоційна незбалансованість,
гостро розвинуте почуття справедливості, вони боляче реагують на вияви суспільної несправедливості
бажання займатися всім, до чого виникає інтерес, може стати причиною поверховості знань,
перебільшене почуття страху – спричинити приховану обдарованість, а надмірне плекання, зайве опікування талантом – спричинити самозвеличення, відмову від подальшого самовдосконалення, погірдне ставлення до інших.
Обдарований учень може гостро реагувати на неувагу до його інтелектуальних здібностей та можливостей. Психологічним відображенням цього стають невдоволення обдарованих школярів ставленням до них учителів, ігнорування рутинної, на їх погляд, системи навчання, маскування своєї обдарованості (унаслідок чого вона набуває прихованої форми і справді зникає з поля зору педагогів), тривожність, депресія, агресивність тощо.
Обдаровані школярі вимагають поваги до себе як до унікальної особистості, яка інтенсивно розвивається.
Пізнавальна активність як міцно сформована потреба в якісній пізнавальній діяльності, сильні та стійкі мотиви цієї діяльності.

чуйно сприймати та тонко розуміти прекрасне у мистецтві й дійсності та майстерно передавати його за допомогою слова
Схильні до накопичення знань у галузі літературознавства і мовознавства
Мають потребу у власному творчому самовираженні.

процесу й обмеження учнів у рамках стандартних навчальних планів.
Відхід від форм і методів навчання, які гальмують розвиток дитини й не залишають місця вільному вибору видів і методів її самостійної інтелектуально-творчої діяльності; активна педагогічна підтримка ініціативи, самостійності, оригінальності мислення, заохочення будь-яких навчальних та творчих успіхів; обов’язкова організація дослідницької діяльності, для якої в навчальних планах повинно відводитися спеціальне просторове і часове поле; активне запровадження гуманістичних моделей і технологій спілкування, навчання, виховання.
Спиратися на їх розвинене мовне чуття, асоціативне мислення, словесно-логічну, образну, оперативну пам’ять, брати до уваги такі психологічні фактори, як потреби, мотиви, інтереси, інтелектуальний рівень.
Не здобування знань є основним у навчанні (знання, зрештою, забуваються, застарівають, можуть бути неточними, а то й фальшивими), а пізнавальна робота дітей, вироблення в них уміння вичленовувати й аналізувати мовні факти та явища, помічати в них суттєве, визначальне, робити логічні умовиводи і таким чином самостійно доходити до істини.
Забезпечувати розвиток творчого мислення, самостійності й активності в навчальній діяльності, уміння набувати нові для себе знання, а не заучування чужих висновків, слів і думок.

учнями індивідуальних завдань,
упровадження науково-дослідницької, пошукової, експериментальної, проектної діяльності учнів,
підвищення рівня самостійної роботи,
прискорення та збагачення.
Профільні класи філологічної спеціалізації з невід’ємною складовою – збагаченням навчання.
упровадження в практику творчих вправ, дослідницьких завдань, проблемних питань, проведення мовних спостережень і дослідів, лінгвістичних ігор
Створення навчальних ситуацій, в яких учень має захищати свою думку; ситуацій, які спонукають школярів ставити запитання вчителю, однокласнику; рецензування відповідей, творчих робіт інших школярів на уроці й у позаурочній діяльності; виконання завдань, розрахованих на використання додаткової літератури; вільний вибір завдань, переважно пошукового характеру; створення ситуації обміну навчальною інформацією серед учнів; самоперевірка, аналіз власних пізнавальних робіт.
упровадження проблемного навчання та залучення учнів до пошуково-дослідницької діяльності.
впроваджувати систему граматичних вправ, що відповідає вимогам дослідницького навчання та сприяє формуванню дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення української мови

які вирішуються за допомогою методу спостереження та прийомів мислительної діяльності (аналізу, синтезу, зіставлення, виділення головного, знаходження й пояснення причиново-наслідкових зв’язків, узагальнення та систематизація, класифікація).
2. Виконання завдань на застосування гіпотези (висунення та доведення або спростування гіпотези).
3. Виконання завдань на проведення лінгвістичного експерименту.
4. Виконання навчально-дослідницьких завдань та створення колективних дослідницьких проектів.
Ядро системи функціонування навчально-дослідницької діяльності складають дослідницькі завдання. Усі навчально-дослідницькі завдання можна поділити на три групи: а) навчально-дослідницькі завдання алгоритмічного рівня (вони орієнтовані на низьку підготовленість учнів до навчально-дослідницької діяльності, мінімальний ступінь вияву пізнавальної самостійності; б) навчально-дослідницькі завдання частково-пошукового рівня (передбачають більш високий рівень підготовленості учнів до навчально-дослідницької діяльності; в) навчально-дослідницькі завдання креативного рівня (орієнтовані на найвищу міру виявлення пізнавальної самостійності учнів). Процедура виконання цих завдань сприяє розвитку таких дослідницьких умінь, як виділення об’єктів дослідження, висунення попередніх гіпотез, узагальнення результатів, вибір методів та оцінка їх ефективності, характеристика нової якості, аналіз ступеня реалізації мети, критичне визначення недоліків.
Формування компетентності учнів у проектній діяльності, тобто їх здатностей мобілізувати знання в реальній життєвій ситуації, – найактуальніша проблема інноваційного підходу в роботі з обдарованими дітьми.

різні типи уроків: лекція зі складанням опорних конспектів, семінар, урок-диспут, урок цікавих повідомлень, урок захисту знань, урок-дослідження, урок-спостереження. Рекомендуємо проводити лінгвістичні турніри цікавої для учнів тематики та з використанням різних форм. Особливою популярністю серед обдарованих школярів користуються дискусійні форми (симпозіум, дебати, «круглі столи»). Важливо навчити учнів самостійно здобувати знання, аналізувати й рецензувати відповіді товаришів, працювати з довідковою літературою.
участь філологічно обдарованих учнів, крім традиційної олімпіади з української мови та літератури, у Всеукраїнських конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України (секції української мови, української літератури, фольклористики, літературної творчості, мистецтвознавства, етнографії), Всеукраїнському турнірі юних журналістів, всеукраїнських конкурсах «Вірю в майбутнє твоє, Україно!», «Об’єднаймося ж, брати мої», «Білий лелека», Всеукраїнському гуманітарному симпозіумі «Блакитні вежі золотого слова», Міжнародному конкурсі з українознавства, численних інших інтелектуально-творчих змаганнях, зокрема й змаганнях через мережу Інтернет.
Доцільною є підготовка окремими випусками науково-дослідницьких і творчих напрацювань школярів, що дасть змогу додатково стимулювати талановитих вихованців до подальшої праці, а також забезпечуватиме роботу вчителя відповідним дидактично-ілюстративним матеріалом

у навчальній діяльності;
Творчі перемоги
Бажання займатися науково-пошуковою діяльністю
Професійне самовизначення
Інтелектуальне й морально-духовне самовдосконалення

визначеною моделлю, головне – створити умови для повноцінного розвитку обдарованої дитини; активізувати самий процес навчання, надати йому дослідницького характеру і цим самим передати учневі ініціативу в організації власної пізнавальної діяльності.

ВАРТО ЗАМИСЛИТИСЬ
Де немає можливостей дял вияву здібностей, там не буде здібностей. Л.Фейєрбах

Ніхто не знає сили своїх здібностей, доки їх не випробує. Дж.Локк

Свої здібності людина може пізнати, лише застосувавши їх. Сенека

Здібності, як м’язи, збільшуються від тренування. В.Обручов

Обдаровання людини – діамант у корі. Відшукавши, його слід негайно обчистити показати всім.
О.Суворов

Фабрики геніїв є, але немає поставок сировини. С.Лец.

увагу!