Презентация, доклад Євген Гуцало. Лось

пояснювати в оповіданні найбільш вражаючі фрагменти, давати власну оцінку зображуваному;
розвивати навички виразного читання, уміння переказувати;
виховувати гуманні почуття, відразу до бездушного, споживацького ставлення до природи.

І птаха й звіра, і оту рослину, 
Не чванься тим, що цар природи ти –
Бо врешті, ти його частинка.
 
Б.Лепкий

до 3 м, висота в загривку до 2,3 м, довжина хвоста 12—13 см; маса 360—600 кг, самки дрібніші за самців. За зовнішнім виглядом лось помітно відрізняється від інших оленів. Тулуб і шия у нього короткі, загривок високий, у вигляді горба. Ноги сильно витягнуті, тому, щоб напитися, лось вимушений заходити глибоко у воду або ставати на коліна передніх ніг. Голова велика, горбоноса, з нависаючою м'ясистою верхньою губою. Під горлом м'який шкірястий виріст (т. зв. «сережка»), що досягає 25—40 см. Шерсть груба, буро-чорна; ноги світло-сірі, майже білі.
У самців є величезні (найбільші у сучасних ссавців) роги, нерідко лопатоподібні за формою (особливо виразна лопатоподібна форма у якутських і американських лосів); їхній розмах досягає 180 см, маса — 20—30 кг. Роги лось скидає щорічно в листопаді — грудні і ходить без них до квітня — травня.
Всього на Землі — близько півтора мільйонів. Приблизно половина загальної популяції лосів живе у Росії, приблизно 730 тисяч

в перелісках з червня по жовтень. Капелюшок плоско-опуклий. Верхня сторона капелюшка буває ясно-сіра, жовтувата чи темно-бура, майже чорна, знизу біла, з віком сіріє. М'якоть капелюшка біла, при зламі довго не темніє. Існує різновид підберезника, у якого м'якоть на зламі рожевіє. Ніжка сірувато-білого кольору з темними лусочками, у молодих грибів вона порівняно товста, але з віком витягається.

охороною країни.
Перевага таких охоронюваних територій дуже велика. Всі рослини живуть у сприятливих для них умовах, про тварин постійно дбають. Заповідники виділяються як унікальні пам'ятки історії і культури, живої і неживої природи. Найвідоміші з них: Асканія-Нова, Канівський, Карпатський, Луганський, Поліський, Чорноморський, Український степовий, Ялтинський гірсько-лісовий… Головні функції українських заповідників — збереження флори і фауни, охорона непорушених чи малопорушених природних ділянок (еталонів природи), вивчення екології тварин і рослин. Заповідники використовуються і як бази наукової пропаганди охорони природи

частково субарктичного поясу Північної півкулі. Тайга займає більшу частину Канади, Швеції, Фінляндії, Норвегії, та Росії (особливо Сибіру), частину Аляски, північно-східного Китаю, крайній північний схід Естонії, а також деяких районів на крайній півночі Монголії та основну територію штатів Орегон та Вашингтон (США) і Шотландії, і є найбільшим суходільним біомом.
Окрім хвойних рослин, в тайзі зустрічаються дрібнолисті листопадні дерева — такі як береза, осика, вільха та верба; в основному листопадні дерева зустрічаються в регіонах, де не спостерігаються найнижчі притаманні території тайги зимові температури.
Найпівденніші ділянки тайги можуть включати в себе такі дерева як дуб, клен та в'яз, розпорошені серед хвойного лісу (такі риси характерні для тайги в північному Казахстані.

(ключове слово)

1. Що пообіцяв віддати дядько Шпичак хлопцям за мовчання?
2. В що лось дедалі глибше занурювався?
3. Якою була весняна крига?
4. По що приїхали хлопці?
5. Якою ставала тиша «з настороженої й сліпої»?
6. Чим ткнув Шпичак вбитого звіра?
7. Куди спробував вискочити лось з ополонки?
8. Хто переслідував лося восени в чорному бору? (вовча зграя)

їх.

Спрогнозуйте кінцівку оповідання, уявивши, що в творі не з’явився дядько Шпичак.