Презентация, доклад украинская литература Мотиви природи у творчості Ліни Костенко

відповіді на питання: як творчість поетеси вплинула на розвиток української літератури, як впливає сьогодні на розвиток української нації.

засоби, використані Ліною Костенко в досліджуваних творах.

сукупності частково реалізують концепт “природа” в поетичному мовленні Ліни Костенко.
При вивчені даної теми, відповідно до мети переді мною постали такі завдання: - Дослідити які методи використовує при написанні творів. - Вивчити джерело черпання натхнення поетеси. - Проаналізувати творчість Костенко, обґрунтувавши уривками з творів. - Зробити висновки.

зображення духовного світу людини
- єднання людини з природою;
пейзажна лірика;
- гімн красі планети й осуд людині, яка зазіхає на вічне
- захист природи
- природа – мікрокосмос для кожної людини
-природа – змога розвитку , самопізнання особистості

є однією з основних семантичних констант її поезії. З одного боку, природа – засіб вираження в поетичному тексті, що становить ідейно-концептуальний шар поезії Ліни Костенко з другого – поезія виконує роль “зв’язуючої ланки між природою та світом” Ліна Костенко, як і Василь Стус, жриця осені. Осінь у творчості Ліни Костенко перед нами постає в різних образах:

гай знімає золоту перуку.»

«Ставить осінь на землю свою золоту жерандоль. І, ковтаючи сльози, одягши на плечі сукману, перемотує літо на чорні котушки тополь, шиє голим полям нескінченну сорочку з туману. Тихо строчать дощі... І навіщо мені ця печаль? Що я хочу спитать у цієї сумної кравчині?»

Основою для створення цього образу є пряме значення лексеми «осінь».

шепотів пошерхлими губами якісь прощальні золоті слова..»

«Біднесенький мій ліс, хіба уже пора? А може, ти ще в осені побудеш? Все на вітрах дзвенітиме, як дзбан. Дорога буде – ні туди, ні звідти

В основі такої інтерпретації образу лежить загальновживана метафора, побудована на зіставленні річного циклу природи з життям людини. Цю тему Ліна Костенко реалізує через образи дерева, саду, лісу

дереворити. Я думаю про тебе весь мій час. Але про це не треба говорити.»

«У лісах блукають згорблені колоси – дерева, неприкаяні, як ми. Їм сумно, як і нам. Ніде немає літа. Од холоду в ногах посиніли дуби.»

Метафоричне трактування образу базується на співвіднесеності емоцій, які викликає осінь у людини, та подібних емоцій, викликаних іншою причиною.

їм під ноги. І вся природа схожа на циганку – вродливу, темнооку, напівголу, в червоному намисті з горобини, з горіховими бубнами в руках...»

«Вродлива жінка, ласкою прогріта, лежить у літа осінь на плечі. Дозріла пристрасть до вогню і плоду. Пашить вогнем на млосному щаблі. І торжествує мудрий геній роду всього живого на землі.»

княжих багряниць.»

Марнували літечко, марнували, а тепер осінні вже карнавали».

образ «осінніх карнавалів» винесено у назву циклу, свідчить про його філософську спрямованість значення образу виростає до мірила духовності людини, що протиставляється суєтності світу

Полісся в кошиках гриби.»
Міфологічність - «За болотами причаїлись Охи.»
Епітети - березова зима...»
Слухові образи- Ті журавлі і їх прощальні сурми... Тих відлітань сюїта голуба... Натягне дощ свої осінні струни, торкне ті струни пальчиком верба

лірики;

-підтекстовий смисл

- світовідчування;

природою, і людиною. Вона має вражаючу здатність відчувати свою єдність з природою

Творчість Ліни Костенко має найбільший вплив на українську націю сьогодні

Ліна Костенко – це сучасний символ української нації, здатний об’єднати всю Україну на засадах національної свідомості, гордості за свою Батьківщину.

Сигінова Н.П.
2013-2014 рік