Презентация, доклад Стародавні книги та стародруки

, адже без цього засобу вираження й закрiплення думок не було б i книги. Всi народи пройшли стадiю так би мовити «усноi книги», перш нiж почали фiксувати iнформацiю на якомусь матерiалi.На зорi сваоеi iсторii для цiеi мети люди використовували предмети ,що iх оточували. Зразками е зарубки на каменi; паличне письмо – надрiзи на деревi,на дерев’яних паличках для пiдрахункiв.
Кiпу(вузликове письмо) – застосовувались мотузки рiзного кольору та розмiру з вузликами. Значення мало все : кiлькiсть вузликiв,iх розмiр,конфiгурацiя, мiсце на мотузцi. Близьке до нього письмо «вампум».

текст наносили трикутними очеретяними паличками.Зовнiшнiй вигляд дав пiдстави дослiдникам назвати письмо клинописом.Шумери писали стовпчиками справа на лiво.

– папiрусу.Окремi аркушi склеювали в одну стрiчку, яку замотували в рулон – це перша конструкцiя книги.iнструмент для написання – калам(загострена очеретяна паличка).Писали чорною та червоною фарбами. Пiзнiше чорнилами.

тисяч iероглiфiв.Письмо йде вертикальними рядками зверху вниз i справа налiво.

iменем Храбр Чорноризець.Храбр розповiдае про три умовних перiоди розвитку слов’янськоi писемностi.Перший – користування черами iризами за часiв язичництва.Другий етап – використаннялатинських iгрецьких лiтер.Найбiльш цiкаве свiдчення про писемнiсть на Русi знаходиться в грецькому рукописi «Житiе Костянтина Фiлософа»

того часу.переписаний для киiвського князя Святослава уставом.Великоформатна книга,багато прикрашена .мiнiатюри прикрашенi фарбами i золотом. Мовнi особливостi – численнi пiвденнорусизми.Оригiнал зберiгаеться в Державному iсторичному музеi в Москвi.

11 ст. до Францii в якостi приданого Анною Ярославною,дружиною ыранцузького короля ГенрiхаI. У Реймсi, тодiшнiй столицi Францii, на книзiприсягали королi. В 14ст. Рукопис знаходився в Чехii, де до кириличного Евангелiя було приплетено глаголичне.

цьому жанрi – «Повiсть временних лiт», створена мономахом у 1111-1113рр. Мономахом Киево-Печерського монастиря Нестором.Вона дiйшла до нашого часу лише в бiльш пiзнiх списках, якi мiстять , як правило , початковий Киiвський лiтопис 12 ст. i Галицько-Волинський лiтопис 13ст.

про отцiв церкви,наприклад «Киево-Печерський патерик»; риторичнi твори , серед яких «Слово про закон I благодать» Iларiона, «Повчання дiтям» Володимира Мономаха.