Презентация, доклад по украинской литературной критике Значення журналу Основа як синтезу українознавства початку 60-х р. 19 ст.

і «Основа»
Значення

ЗМІСТ

щомісячник.

друкувалася російською мовою.
Енциклопедія Брокгауза і Єфрона назвала журнал «найпомітнішим проявом українофільства» 
у XIX столітті на території Російської імперії.

М. Щербак та інші.

Олександра Білозерська-Куліш), сестра
В. Білозерського та дружина П. Куліша .

віршів Тараса Шевченка, друкована під заголовком «Кобзар».
Вірші, які також називають четвертим виданням «Кобзаря» , були опубліковані частково безпосередньо перед, а частково після смерті Шевченка 1861 року. Текст надрукований кулішівкою і має наголоси на словах із кількома складами.

Програма журналу.

Редакція відразу заявила, що «відкриває свій журнал для творів на обох родинних мовах» підкресливши, що «у наш час питання — чи можливо і чи слід писати  українською, вирішене самою справою».

у викладанні
та проповіді»

з увагою до питання про самостійність української мови, а також до історії і проблеми національного характеру.
Таким чином, центральною темою було питання української мови, особливо її використання під час викладання.

починає діяти українська Громада, яка ставила за мету видавничу та освітянську діяльність.
За її дорученням у жовтні 1858 р. 
П. Куліш звертається до міністерства освіти з проханням про дозвіл на видання журналу «Хата». Хоч журнал мав бути не політичний, міністерство звернулося до Третього відділення і на підставі його відзиву відмовило Кулішеві.

Куліш: «міністр відмовив, і відмовив, саме мені, не виступаючи, власне, проти ідеї журналу»

товариства родич П. Куліша В. Білозерський, жандармерія також заперечувала, але вже менш енергійно. Через деякий час дозвіл було надано. Можливо, що допомогли заходи «просвященных людей из петербургских русских», про яких згадував П. Куліш у листі до С. Аксакова.

а перший номер вийшов у січні 1861 р.

часописі друкувалися твори художньої літературиУ часописі друкувалися твори художньої літератури, праці з історіїУ часописі друкувалися твори художньої літератури, праці з історії, бібліографіїУ часописі друкувалися твори художньої літератури, праці з історії, бібліографії, документи, спогади, літературна критика і публіцистика, рецензії, подорожні нотатки тощо.

на
культурно-літературний
процес
і сприяв зростанню національної свідомості та
національно-визвольного руху в Україні.

70 поезій, у тому числі «Іван Гус», «Неофіти», п'єсаТут вперше опубліковано багато творів Тараса Шевченка (понад 70 поезій, у тому числі «Іван Гус», «Неофіти», п'єса «Назар Стодоля»), Леоніда ГлібоваТут вперше опубліковано багато творів Тараса Шевченка (понад 70 поезій, у тому числі «Іван Гус», «Неофіти», п'єса «Назар Стодоля»), Леоніда Глібова, Степана РуданськогоТут вперше опубліковано багато творів Тараса Шевченка (понад 70 поезій, у тому числі «Іван Гус», «Неофіти», п'єса «Назар Стодоля»), Леоніда Глібова, Степана Руданського, Пантелеймона КулішаТут вперше опубліковано багато творів Тараса Шевченка (понад 70 поезій, у тому числі «Іван Гус», «Неофіти», п'єса «Назар Стодоля»), Леоніда Глібова, Степана Руданського, Пантелеймона Куліша, Олекси Стороженка, 
Якова Кухаренка Якова Кухаренка, історичні праці Миколи Костомарова, 
Пантелеймона Куліша, 
Олександра Лазаревського,
Тадея Рильського Тадея Рильського, Павла Житецького Тадея Рильського, Павла Житецького, Павла Якушкіна та інших.

М. Костомарова «Правда москвичам о Руси» та «Правда полякам о Руси»,
де він підкреслював окремішність українців у порівнянні з великоросами та з поляками, обмовляючись, що в політичному відношенні Південна русь тісно пов'язана з Москвою, але за складом народного характеру ближче до Польщі.

елементів, підкреслюючи значення федеративного початку, яке було в основі удільної Русі.

важливу роль у подальшому розвитку подій.
Вона мала потужний пропагандистський ефект, на який власне і була розрахована.
Статтю М. Костомарова «Две русские народности» Д. Дорошенко називав «Євангелієм українського націоналізму»

часопису. 1857 р. П. Куліш просив на те грошей у Григорія Галагана, а згодом і у Василя Тарнавського.

основні норми якого запанували в української писемності (так звана «кулішівка»)

у видавничій справі і своєрідним центром україністики. „Основа“ охоплювала своїм змістом практично усі галузі життя українців: освітянську, культурницьку, суспільно-політичну, громадсько-організаційну і ідеологічну.

як для свідомості самих українців, так і сусідніх народів. А отже, „Основа“ стала дієвою силою політичного відродження України та засобом „пробудження“ політичної свідомості українців».