Презентация, доклад по украинской литературе Історія життя Лесі Українки

майбутньої письменниці також творила під псевдонімом Олена Пчілка. Її поезію й оповідання для дітей українською мовою добре знали в Україні.
Батько - високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис.
Дядько - Михайло Драгоманов - був відомим ученим, громадським діячем. Йому належить одна з провідних ролей у формуванні поглядів письменниці. Допомагав їй як літературний критик і фольклорист.

Родина Лесі Українки

спільним ім’ям – Мишолосіє.
Пізніше у сім’ї дівчинку називали Лесею, і це домашнє ім’я згодом стало літературним псевдонімом.
Рано (у 4 роки) навчилася читати. У 6 років Леся почала вчитися вишивати.
Писати поезії Леся Українка почала також рано, 9-річною дівчиною (вірш «Надія»).
Деякий час Лариса навчалася в школі Олександра Мурашка в Києві. Пізніше їй довелося здобувати освіту самостійно, у чому допомагала мати.

Дитинство

надмірне виявлення своїх почуттів. Відголоски цього можна знайти у творчості Українки.
Згодом письменниця знала багато європейських мов, включаючи і слов'янські мови (російську, польську, болгарську та ін.), а також давньогрецьку, латинську, що свідчило про її високий інтелектуальний рівень.
У 19-річному віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів» (надрукована в Катеринославі, 1918).
Також Українка багато перекладала (М. Гоголя, А. Міцкевича, Г. Гейне, В. Гюґо, Гомера й ін.).

Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, у Криму збагатили її враження та сприяли розширенню світогляду письменниці.
У цих же подорожах Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: І.Франком, М. Павликом, О. Кобилянською, В.Стефаником, О. Маковеєм, Н. Кобринською.
У 1897 році у Криму зустрілися Леся Українка і хворий на туберкульоз легенів Сергій Мержинський.

Києва в кінці 80-х років.
На початку 1893р. у Львові виходить перша збірка поезій Лесі Українки — “На крилах пісень”.
Серед вміщених у збірці творів виділяється вірш “Contra spem spero”, що сприймається як кредо молодої письменниці, декларація її незнищенного оптимізму. Та особливо гостро — як заклик і гасло — прозвучали у тогочасній суспільній атмосфері “Досвітні огні”.

Рання творчість

перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.

2 травня 1890 р.

я сили...
Зненацька проміння ясне
Од сну пробудило мене,—
Досвітні огні засвітили!

Досвітні огні, переможні, урочі
Прорізали темряву ночі,
Ще сонячні промені сплять,—
Досвітні огні вже горять,
То світять їх люди робочі.

Вставай, хто живий, в кого думка повстала!
Година для праці настала!
Не бійся досвітньої мли,—
Досвітній огонь запали,
Коли ще зоря не заграла.

до Києва. В кінці березня разом з К. Квіткою здійснила поїздку до Криму, де 7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві.
У цей час письменниця багато працює на літературній ниві. 5 травня 1907 було завершено драматичку поему «Айша та Мохаммед», 18 травня остаточно завершила поему «Кассандра», роботу над якою розпочала ще у 1903. 12 травня надіслала до альманаху «З неволі» (Вологда) драматичну поему «На руїнах».

Життя продовжується

Перші оповідання із сільського життя («Така її доля», «Святий вечір», «Весняні співи») змістом і мовою пов'язані з народними піснями.
У жанрі казки написані «Три перлини», «Чотири казки зеленого шуму», «Лілея», «Біда навчить», «Метелик».
Гострим драматизмом відзначаються повісті «Жаль» і «Приязнь».

Мистецька проза

Перша її драма «Блакитна Троянда» (1896) з життя української інтелігенції поширює тематику тогочасної української драми, що доти показувала переважно життя селянства.
Леся Українка, широко використовуючи теми й образи світової літератури, розвинула новий жанр — драматичну поему.
До найвизначніших творів Лесі Українки належать драми «Камінний господар» і «Лісова пісня».

Драматургия

між високим ідеалом і прозаїчною дріб'язковою буденщиною. Головна героїня драми-феєрії, Мавка, — не тільки поетичний образ казкової істоти, а й філософське узагальнення всього прекрасного, вічно живого. Циклічність натури протиставляється людському життю. І то, власне натура перемагає, байдужа до трагедій.

драмою-феєрією Лесі Українки. Прем'єра балету відбулася у 1946 році в Київському театрі опери та балету УРСР імені Тараса Шевченка.

«Лісова пісня» (1961) В.Івченка та «Лісова пісня. Мавка» (1980) Ю.Іллєнка – найвідоміші єкранізації творів письменниці.

Відтворення “Лісової пісні”

І.Драча, науково-популярні картини «Леся Українка» (1957), «Леся Українка» (1969), документальну стрічку «Леся Українка» (1971).

Кінематограф

з перших хвилин свого життя.
Усі Лесині героїні виявляють себе як сильні істоти, що мають власну точку зору, власну думку і власне бачення світу. Причому в більшості випадків жіноче світосприймання контрастує з чоловічим.
Жінки Лесі Українки - натури сильні, і кожна з них по-своєму прагне подолати вторинність жіночого існування в патріархальному суспільстві, як і сама письменниця.

Фемінізм у творчості Лесі Українки

Єгипту й на Кавказ. Разом із чоловіком, Климентом Квіткою, вона працювала над зібранням фольклору, інтенсивно опрацьовувала власні драми. На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати. То власне їй письменниця диктувала проекти своєї так і ненаписаної драми «На берегах Олександрії». Померла в Сурамі у віці 42 років. Похована на Байковому кладовищі в Києві.

Останні іскри життя

полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами.
Досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними будовами, використовуючи гексаметр, верлібр, п'ятистопний вірш тощо, вона збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії.
На переломі 19 — 20 ст., використовуючи мандрівні сюжети світової літератури, Леся Українка стала в авангарді творчих сил, що виводили Україну на широку арену світової літератури.

Значення творчості

року. Розташовано по вулиці Саксаганського, 97.
Музей розміщений у десятьох кімнатах будинку, в якому жила письменниця в різні часи від 1890 до 1910. У ньому представлені матеріали про життя і творчість Лесі Українки, рукописи, перші видання творів, її особисті речі тощо.

Музей Лесі Українки в Києві

1949 в садибі, в якій Леся Українка прожила дитячі й юнацькі роки.У лютому 1907 р. Леся востаннє побувала в селі.
За німецької окупації садиба була зруйнована, і музей реставровано по закінченні Другої світової війни.

Музей Лесі Українки у Колодяжному

на початку 1970-х років, напередодні 100-літнього ювілею поетеси.
В результаті зусиль ініціативної групи:
• споруджено пам'ятник Лесі Українці;
• установлено меморіальну дошку на будинку, де 1897 року вона проживала;
• започатковано збір експонатів.

Вшанування пам’яті Лесі Українки в Ялті

літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва», яка «присуджується щороку за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання».

Премія імені Лесі Українки