Презентация, доклад по украинской литературе на тему Григорій Сковорода. Життя та творчість філософа, просвітителя, поета (9 класс)

Полтавщина
Дата смерті:
29 жовтня
(9 листопада) 1794
Місце смерті:
Іванівка, Харківщина
(зараз село Сковородинівка)

(1722 — 1794)
видатний український просвітитель-гуманіст,
філософ, поет і педагог.

ідеали. «Пізнай самого себе - тоді пізнаєш весь світ» Г.С.Сковорода

в селі Чорнухи на Полтавщині в бідній козацькій родині.

Київської академії, де навчався з перервами близько 10 років.

Петербург.

північній столиці він повертається продовжувати перерване навчання. У 1744 – 1745 рр. Сковорода вчиться у класі філософії. Людина виняткових здібностей і гострого розуму, Г.Сковорода здобув в академії глибокі знання з філософії, вітчизняної, античної, західноєвропейської літератур, досконало опанував кілька іноземних мов. Закінчив академію в 1753 році.

етики в Харківському колегіумі.

його перший філософський твір,основою якого є думка,що ледарство – найбільша людська вада. Студенти любили свого вчителя,радилися з ним, бували в нього вдома. Він засівав їхні душі зернами правди,гуманізму й волелюбства. І тому церковники та вельможні пани зводили на нього наклепи, звинувачуючи в протиурядовій та антирелігійній діяльності. Через постійні переслідування і гоніння Сковорода змушений був двічі переривати на один рік викладання в Харківській колегії, а з 1769 р. більш не займав жодної офіційної посади.

міг би зажити слави та багатства. Але життя не пізнаєш, якщо скнітимеш у палатах, тому Григорій став якомога більше мандрувати, зустрічатися з людьми.
У 1750 р. трапляється нагода вирушити у тривалу поїздку за кордон, з якої Григорій Савич скористався. Він відвідує Австрію, Словаччину, Угорщину,Польщу, Німеччину.

привела його знову на Батьківщину. Повернувшись в Україну, Г.Сковорода найперше заглянув у рідні Чорнухи, та не застав живими ні неньки, ні батька.

закохалася в ніжного поета-музику, і Григорій теж покохав її. Йшлося до весілля, але Сковорода вагався, бо не уявляв життя без мандрів. Так і не одружився.

поясом – сопілка, в руках – посох, на плечах – селянська свита. Він обійшов майже всю Україну, Воронежчину, Курщину, Орловщину, побував під Москвою, в Приазов’ї та інших місцях.

його бачити. У Харкові, Бєлгороді та багатьох селах виникли гуртки послідовників його вчення і способу життя.

філософів світу Григорій Савич Сковорода.

на прохання самого Сковороди, написано: «Світ ловив мене, та не впіймав...». Його могила знаходиться зараз у селі Сковородинівка (ран. Іванівка, колишня садиба Андрея Ковалівського).

чималу літературну спадщину.
Перебуваючи на Херсонщині, написав значну частину віршів збірки «Сад божественних пісень». Збірка є своєрідним щоденником, у якому відбилися життєві події,філософські роздуми,ліричний настрій їх автора.

«Байки Езопові» (1760)
У 1766р. філософ написав «Вхідні двері до християнської доброчинності», наступного року філософські твори «Наркіс» і «Симфонія».

«Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті»,»Кільце», «Розмова, звана алфавіт,чи Буквар світу».

у збірку «Сад божественних пісень».
Збірник «Байки харківські» - перші 15 з них написані в 60-х роках, решта – в 1774р, куди увійшло 30 байок.
У 1787р. він написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайворонка» , а в 1791р. завершив філософський твір «Діалог. Ім’я йому - Потоп зміїний».

жанрі панегіриків (віршів, що складалися для вихваляння окремих осіб чи подій). Він дещо обновив традиції панегіричного вірша. Свої філософські твори він писав так, щоб вони були зрозумілі не тільки освіченим людям, а й неосвіченим – будили їхню свідомість,учили думати.

здійснювати просвітницьку діяльність серед народу: в дохідливій формі пояснював людям різні явища життя суспільства і природи, викладав свої філософські ідеї, у вільний час учив грамоти селянських дітей. Філософ-просвітитель доводив,що навчання допоможешвидше і точніше виявити природні задатки кожної людини.

ототожнює Бога і природу, тобто стверджує, що світ є двоєдиним – органічним злиттям Духа і матерії. Основним предметом філософії є людина, її внутрішній світ і діяльність, інтереси й прагнення, здоров’я і щастя.
Ідею «пізнай себе самого»,висунуту давньогрецькими філософами (Сократом,Платоном) ще за 500 років до нашої ери, Сковорода підніс і розвинув далі.

постійний і безперервний пошук істини.

Людина
народжена для щастя, людина має бути щасливою. А щастя в наших думках, в нашому серці, в любові.

- поява вельми замітна в історії українського народу, мабуть, чи не найзамітніша з усіх духовних діячів наших ХVІІІ віку”. - Іван Франко
- „Мало можна назвати таких народних осіб, яким був Сковорода і яких би так пам'ятав і шанував народ”. - Микола Костомаров
- „Багато в його світогляді є дивовижно близького мені. Я недавно ще раз його перечитав. Мені хочеться написати про нього. І я це зроблю. Його біографія, мабуть, краща за його твори, але які гарні й твори”. - Лев Толстой
-„Великий наш філософ залишив нам щедру спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку і, щодо світогляду свого, - чисту та моральну”. - Павло Тичина
- „Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами, Що до цілющої води Простує, занедбавши храми”. - Максим Рильський

Лохвиці.
Скульптор І. Ковалерідзе

мертвим, адже турбота - стан душі, а життя — це рух
Не все отрута, що неприємне на смак
Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри? Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.
З усіх утрат втрата часу — найтяжча
Уподібнюйся до пальми: чим міцніше стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона до гори

В майбутній Україні бачу все нове: нових людей, нове творіння і нову славу".

Можливо, ми і є тими самими людьми, які повинні здійснити пророцтво великого письменника. Створити нову історію, відродити славу нашої оновленої землі. Але незмінним залишиться тільки одне - вдячність, що завжди житиме в серцях правнуків легендарного філософа – Григорія Сковороди.
Виконавець Калугіна Ганна Іванівна