Презентация, доклад по украинскому народоведению на тему Вышивка - оберег украинского народа

лебедями-снами Плавати до щастя білими човнами. В.Симоненко

і традицій, наблизити їх до перлин народної творчості;
виховувати любов до Батьківщини, до мистецтва;
розвивати таланти і здібності дітей у різних сферах художньо-естетичного циклу.

вічна. Відколи існує людство, відтоді й дбає про потомство й продовження роду. Від батьків передається генетичний код, рідна мова, матеріальна й духовна культура, що забезпечує прогрес суспільства, наступність і спадкоємність поколінь.
Ці питання постають нині перед педагогом.
Тому провідною ідеєю нашого проекту є творчий пошук педагогічного колективу, спрямований на впровадження національних традицій, звичаїв народу.

вишивок);
проаналізувати стан проблеми, що досліджується;
організувати виставку вишивок ;
розробити сценарій проведення свята, присвяченого Дню української вишиванки.

муз. Н.Андрієвської

Якби я вміла вишивать,
Розшила б я Дніпрові зорі.
Щоб їх тобі подарувать(2 рази),
Якби я вміла вишивать(2 рази).

2. Якби я вміла малювать,
Намалювала б ніжні маки.
Щоб їх тобі подарувать(2 рази),
Якби я вміла малювать(2 рази).

3. Якби я вміла так кохать,
Як не кохав ніхто на світі,
Щоб все тобі подарувать(2 рази),
Якби я вміла так кохать(2 рази).

муз. О.Білаша

1. Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними
Червоними і чорними нитками.
Приспів:
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне – то любов, а чорне – то журба.

в задумі розмаю
І рушники на стіні.

муз.П.Майбороди

1.Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала,
2. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.
3. Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

муз. Сандлер О.

З вечора пригожого аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала, дівчина, вишивала,
Чорну і червону нитку брала.
 
А що чорна ниточка – розставання,
А червона ниточка – то кохання.
Щоб та чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка гладко слалась.
 
Встану я в неділеньку спозаранку,
Подарую милому вишиванку.
Сердься, мій соколику, чи не сердься,
Будеш ти носить її коло серця.
 

на рушник!