Слайд 1«Биармия» -
зэв важся
коми войтырлöн олöм йылысь
мойд сяма поэма.
Слайд 2Нималана учёнöй,
медводдза коми профессор
Каллистрат Фалалеевич Жаков
Коми гижысь, И.А.Куратов нима Государственнöй
премияа лауреат, республикаса заслуженнöй уджалысь
Михаил Андреевич Елькин
Слайд 3Биармия → би (огонь) + ур (белка) + му (земля, страна)
= Страна огненных белок
Биармия → перемь → пермь = Задняя земля
Биармия → би (зiль, öзйысь) + армия (народ) = Зiль, öзйысь йöз
Слайд 4М.В.Ломоносов ногöн,
овлöмаöсь Белöй моресянь вывлань,
Двина ю пöлöн.
Н.Карамзин серти,
паськыда
Европаын да Азияын.
К.Королёв серти,
Войвыв Двина дорса
финн кывйöн сёрнитысь котыръяскöд.
Слайд 5ТЕМА:
важ коми олöм, коми мулöн история.
Слайд 6ШÖР МÖВП:
колö овны важ комияс моз – вöр-ва пытшкын, сöстöм видзöдласöн,
кыпыд лолöн, Енмöс пыдди пуктöмöн; мортлы оз позь торкны нэмъяс чöжöн пуксьöм олöмсö.
Слайд 7СЮЖЕТ:
йöз олöмлы, мифологиялы
да фольклорлы лöсялана сюжет: гöтырпу пышйöдöм, кöлысь, ас
му дорйöм, челядьöс быдтöм,
морт кулöм.
Слайд 10а) петкöдлöма важ коми йöзлысь олöмсö, семья пытшса лоöмторъяссö да традицияяссö,
челядь чужтöмсö, уджсö, гажöдчöмсö;
б) казьтывсьöны важ финн племенаяс, кодъяс овлiсны Сибирын да рытыввыв Россияын. Тайö вогулъяс, самоедъяс, варагъяс.
Слайд 11в) висьтавсьö Кардор кар йылысь. Тайö öнiя Архангельск карлöн зыряна ним.
г)
казьтывсьö грамота да календар лöсьöдöм йылысь. А медводдза гижöдъяс чужисны 13 нэм помын – 14 нэм заводитчигöн.
Слайд 12д) казьтывсьö Из гöра (Уральские горы). Вогулъяс пышйöны Из гöра сайö.
е)
паныдасьлö князь титул – важся зажиточнöй чина йöз;
ж) казьтывсьö Войвыв саридз (Северный ледовитый океан), войвывса ен Войпель.
Слайд 13ЙÖЗКОСТ ТВОРЧЕСТВОКÖД ЙИТÖД, ФАНТАСТИКА
а) фольклорысь босьтöм
персонажъяс да
образъяс
(Ёма-баба, Вöрса,
Яг Морт, тунъяс)
Слайд 14 б) багатыръяс (Сямдей,
Беренделя, Бариткула,
Кичиморт)
в) фольклорысь босьтöм жанръяс: сьыланкыв, бöрданкыв, лыддьöдлöмъяс,
потандорса
сьыланкыв
Слайд 15г) пемöсъяслöн, лэбачьяслöн, пуяслöн, вöр-валöн гöлöсъяс; олöны Енъясöн лöсьöдöм законъяс серти
д)
шышъясöс, Цербер понйöс сьыланкывйöн унмовськöдöм
Слайд 16е) персонажъяслöн мукöд предметъясö пöрöм
(Яг Морт - изйö)
ж) Енъяскöд сёрнитöм
з)
унмовськöдан зелльö
и) Яг Морт юрöн юсö тупкöм
к) йöзкостса творчествоысь босьтöм образнöй кывъяс да кыв тэчасъяс, шыöдчöмъяс
ТРАДИЦИЯЯС:
а) куимысь муöдз копыр –
чолöмалöм;
б) мöдар югыд йылысь чайтöм:
«Уна мича, шоныд паськöм
гортъяс пуктiсны...»;
в) кöлысь водзын невестаöс коралöм;
г) бать-мамлöн бурсиöм;
д) вöралöм-кыйсьöмлöн ыджыд вын.
Слайд 18
ВÖР-ВАЛÖН
ТÖДЧАНЛУН.
Вöр-ва ас ногыс шыасьö:
Слайд 19а) геройяслöн Биармияö мунöм вылö.
Ыргöн кырся пожöм пуяс
Парма шöрын, сьöд
вöр шöрын
Вашкöдчöны... Зумыш козъяс
Найöс кывзöны зэв чöла.
Миян вына Оксай-Яур
Пемыд войвывланьö мöдiс...
Быттьö гыма-чарда кымöр
Вöрысь петöм-локтöм зверьяс
Эжва лыа берег вывсянь
Дивуйтчисны ёртъяс вылö.
Слайд 20б) Райда да Яур кöлысь вылö.
Коркö-й лунвывсяньыс шондi
Локтiс войвылö выль жарöн.
Тури,
утка, дзодзöг, юсьяс
Чужан войвывланьыс öдйö
Лэбöны яр шондi бöрся
Воссьöм юяс вывтi гöстьяс
Локталiсны кöлысь вылö.
Слайд 21 в) Райдалöн Югыдморт вöсна
бöрдöм вылö.
Парма сайö шондi,
синва войт моз, уси –
Пемдiс ывла вылын.
Кутшöм ойзöм-горзöм кылö
Дежим пармаын.
Тайö Райда, коньöр ичмонь, бöрдö
садьтöм.
Слайд 22«БИАРМИЯ» ВЕЛÖДАН ВИЗЬТУЙЯС
БИАРМИЯ
Слайд 23Кутшöм мöвп пуктöма поэма сюрöсö?
Слайд 24СИНКВЕЙН
- Эмакыв: Биармия.
- 2 кывберд: ыджыд, ышöдана.
- 3 кадакыв: тöдмöдiс, сöвмöдiс,
велöдiс.
- Фраза: Коми йöз олöм йылысь
гижöд.
Кывкöрталана эмакыв: Народнöй
гижöд.