Презентация, доклад к конспекту урока по теме І.Франко

І.Франко

деяких моїх товаришів полягає в тому, щоб підтримувати життєві духовні зв’язки української інтелігенції з високорозвинутими націями Європи, а, з іншого боку, ближче познайомити ці нації з духовним життям українського народу...“
І.Франко

досі горить той маленький, але міцний огонь ... се огонь у кузні мого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі.«
І.Франко

власну бібліотеку, яка до кінця моїх гімназіальних часів виросла до числа 500 томів. Ся бібліотека, в якій крім різних класичних авторів, було зібрано немало й таких книжок, яких не було в гімназіальній бібліотеці ... зробилася центром невеличкої громадки мучеників.»
І.Франко

і їх потреби треба так само шанувати, як і старших, і, тільки поводячись з ними лагідно, щиро, розумно, як з рівними, входячи в їх спосіб думання, можна їх виховувати на чесних, щирих, правдолюбних і справді свобідних людей».
І.Франко

до одної мети, до щастя. Щастя це здобуде аж тоді, коли наука і праця зіллються для неї в одне; коли всяка її наука стане працею, корисною для суспільства, а вся праця буде виявом її розвиненої думки, розуму й науки».
І.Франко

мужчина. Високе чоло, сірі, трохи холодні очі, енергійно зачерчена борода. Рудувате волосся непокірно пнеться, вуси стирчать. Скромно одягнений, тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить – і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло й ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б’є о кремінь і сипле іскри».

«Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою! В своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті й писав поему “Мойсей”. Не знаю, чи попалася риба у його сіті, але душу мою він полонив своєю поемою».

М.Коцюбинський

серце нашого народу».
М.Рильський

громадських ідеалах і щоденній практичній роботі, в ліричних зізнаннях душі і вчених архівних розшуках».

"Він був першим, хто з вершин світової літератури оком ученого і талановитого критика глянув на українську літературу».
П.Колесник

можна було його зустріти на вулиці. А що прочитав, те і затямив на ціле життя».

"...здається... існував завжди, здається, він був не написаний, а знайдений, як діамант-самородок, бо такого ні видумати, ні вистраждати неможливо».
Антін Дольницький

собі гігантський материк Франкової поезії, де кожна нива й кожна грудка дорога, але грядочка цих восьми рядків – рідна, ніби ти виріс коло неї й жив тим повітрям, що над нею світиться.«

"До нього не заросте народна стежка. До нього приходитимуть все нові покоління».
Д.Павличко

громадянин благородний...«
М.Тихонов

свої груди, він дістав вогненне серце і освітив ним шлях для визволення свого народу».
М.Вороний

його мужицька хата в Нагуєвичах. Завзятим, роботящим, розумним, тверезо думаючим, ворогом фрази і брехні, а тому дотепним і саркастичним».
Дмитро Павличко

ключі П.Сорока

зітхання!
Незгоєні рани, невтишені жалі,
Завмерлеє в серці кохання.
(І. Франко)

мені весь вік тужити –
Не жити.
(І. Франко)

серденько – колюче терня?
(І. Франко)

(І. Франко)

образ твій, такий чудовий.
(І. Франко)

(В. Шекспір)

(Й. В. Гете)