Презентация, доклад на тему Презентацiя „Червона калина – символ України

по всій країні. Росте біля жител людей, на луках, на берегах річок та ставків, у підлісках.

Це невелике дерево або кущ висотою 4 - 5 м із сірою
корою та запашними квітами.

холодну зиму палахкотять рубіновим намистом на калині яскраво-червоні плоди. А коли уважно глянути на зернину, вийняту з ягоди, то можна побачити, що вона нагадує маленьке серце.

процесі воєдино зливаються дві могутні стихії - вогонь та вода, і сходяться вони в найміцнішій речовині — металі. Саме завдяки цьому стоїть калина завжди червоною - і в сирі тумани, і в холодні зливи, і в нещадні суховії, і в люті морози…

обрядами.
Найбільше цей давній фольклорний
образ виступає словом - символом в асоціативному зв'язку:
калина - мати;
калина - дівчина;
калина - Україна;
калина - кров;
калина – пісня.

Це також уособлення дому, батьків, усього рід-ного.
Калина біля материнської хати – не тільки краса, а й наша берегиня. Є прислів'я: „Мамина калина росте біля хати – сюди прилітають зозулі кувати".
З калини робили колиски для немовлят.

посуду, в кованих виробах, у різьбленні, в барельєфному прикрашанні житла, у розписах печей в хатах, гончарних виробах, у гравюрі, а також, в окремому виді української творчості - в писанках.

у прислів'ях та приказках. Ми знаємо їх чимало:
"Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоні ягідки дарує".
"Запишалася калина, наче красная дівчина".
"Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина".
"Пам'ятай, дитино, що сказала мати: “Посади калину в себе біля хати".
"Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині".

що виросла з великої дівочої любові. А було це так... Один парубок кохав вродливу дівчину Калину. Але батько не дозволив її брати, а посватав синові багачку Ганну. На весілля прийшла й Калина. Запросила коханого до танцю і непомітно завела у сад, а тоді – до річки. Тут їх і застала Ганна. Калина вигукнула: „Нехай же не буде і тобі життя з моїм коханим!” – і потягнула Ганну у воду... потонули обидві. Ганну поховали на цвинтарі, а Калину, як душогубку, – на кручі. І виріс там кущ з гіркими червоними плодами. Назвали його люди калиною. І стала вона уособленням дівочої краси і нещасливого кохання.

пишна та красива, мов червона калина.
– Запишалася калина, наче красная дівчина.
– Який кущ, така й калина, яка мати, така й
дитина.
– Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли
росте.
– Без верби й калини нема України.
– Калина – одвічний символ України. – Весною калина білим цвітом квітує,
А восени червоні ягоди дарує.