Презентация, доклад на тему Узгодження підмета з присудком

із сурядним, ні з підрядним. Не розглядається він і в словосполученнях, бо на основі головних членів формується речення, а не словосполучення. Між підметом і присудком існує особливий зв'язок координації, тобто уподібнення граматичних форм. Формально зв' язок між підметом і присудком має багато спільного з узгодженням.
 
 

формою дієслова чи словами прикметникової парадигми, уподібнюються в роді й числі.

Сонце заходить,
Гори чорніють,
Пташечка тихне,
Поле німіє (Т. Шевченко).

Стояла я і слухала весну. Весна мені багато говорила (Леся Українка).

(числівником, інфінітивом тощо), то узгодження між головними членами речення не буває: П'ятнадцять ділиться на п'ять. Шестеро сіло (сіли). Всього-на-всього — прислівник. У — прийменник. У таких випадках числові й родові форми присудка не зумовлюються відповідними формами підмета.

Працювати з таким консультантом випадає не кожному!
(О. Копиленко). Тисячоголосе «ура» покотилося берегом
(О. Гончар).

 Увага ! Якщо підмет — невідмінюване слово, то дієслово-присудок у теперішньому й майбутньому часі дійсного способу та в наказовому способі має форму однини, а в минулому часі дійсного способу та в умовному способі — форму середнього роду однини:

десять сторінок будуть читатися вдруге.
Якщо в підметі числівник ужито з іменником років, присудок уживається тільки в однині: Минуло десять років.
Коли підмет виражений словосполученнями, до складу яких входять слова половина, півтора, півтори + іменник у родовому відмінку, надається перевага присудку у формі однини: Половина озер обміліла. Півтора року вже минуло.

Увага! При підметі, вираженому кількісним (неозначено-кількісним) числівником та іменником у родовому відмінку множини + іменник (що означає неістоту) у родовому відмінку, дієслово-присудок має форму однини, незалежно від його місця в реченні: Зібралося шість (кілька) номерів свіжих журналів. У шафі висить два пальта.

відмінку множини + іменник (що означає неістоту) у родовому відмінку, дієслово-присудок має форму однини, незалежно від його місця в реченні Зібралося шість (кілька) номерів свіжих журналів.
Коли при підметі є означення, то присудок набуває форми множини: Ті десять сторінок будуть читатися вдруге.

Якщо в підметі числівник ужито з іменником років, присудок уживається тільки в однин
Коли підмет виражений словосполученнями, до складу яких входять слова половина, півтора, півтори + іменник у родовому відмінку, надається перевага присудку у формі однини: Половина озер обміліла.

Половина групи студентів одержали дипломи медсестер. Можлива множинна форма присудка й тоді, коли при іменниках, які входять до складу підмета, наявні означення в множині:
Ці півтора року пролетіли швидко.

На числову форму присудка може впливати і його місце в реченні. Якщо присудок відсунутий від групи підмета, то він уживається переважно в множині: Двоє робітників, ніби змовляючись, обережно брали ящики з машини і так же бережно ставили їх на землю (В. Собко).
При підметі, який виражає приблизну кількість, присудок має форму однини .

з прийменниками коло, біля, понад, до, з (які разом із числівниками позначають приблизну кількість) та іменником у родовому відмінку множини: Вздовж перону стояло зо два десятки вагонів
(Н. Рибак).

Якщо приблизна кількість розчленовується на окремі одиниці, то присудок може мати форму множини: Дві-три бджоли сновигали ліниво... (І. Нечуй-Левицький).

Якщо підмет виражений сполученням збірних числівників та займенників нас, вас, їх, присудок уживається в однині:
Їх десятеро поїхало.

кількісно-іменним словосполученням, мають форму множини, бо вони завжди вказують на роздільність дії, тобто на числову форму присудка впливає семантика:
Три студенти зустрілися у вестибюлі. Два товариші щиро обнялися.

однини та іменників у родовому відмінку множини, присудок координує свої граматичні форми відповідно до граматичних форм першого компонента словосполучення: І вся ця група гір від низу до самісінького верху заросла густим ялиновим лісом
(І. Нечуй-Левицький).
При соціативних підметах, тобто таких, що виражені словосполученнями із значенням сумісності , присудок уживається в множині: Дуб із дубом стали рядом, гомоніли древнім ладом (А. Малишко). Якщо такий підмет розривається присудком, то останній координується в числі з першим компонентом підмета: Професор пішов зі студентами в аудиторію . У реченні Професор зі студентами проводить консультацію присудок пов' язується лише з особою професора й уживається в однині, а іменник в орудному відмінку (зі студентами) виконує функцію додатка.