Презентация, доклад на тему Презентація з української мови Роль фразеологізмів у мовленні (9 клас)

РОЛЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
У МОВЛЕННІ.
СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФРАЗЕОЛОГІЇ

фразеологічних одиниць, сформувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні;
розвивати творчі здібності учнів;
виховувати учнів у дусі народної моралі.
Обладнання: підручники, фразеологічні словники, тести, картки із індивідуальними завданнями, малюнки для творчої роботи.

і образ іде звідсіль!
Влучне слово в оздобі звука.
Процвітай, українська мово,
Заохочуй красою нас:
Що багатший твій слів запас, —
Легше вибрати влучне слово.
Позбувайся багатослів'я,
Наведи влучних слів зразки.
Д. Білоус

Які джерела української фразеології?
— Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв ?

звороти— чудові перлини народної мудрості. В українській мові є багато стійких словосполучень, їх часто можна замінити одним словом: набити руку — навчитися, накивати п'ятами — втекти.
Фразеологізми або фразеологічні звороти — це стійкі сполучення слів, що являють собою
 змістовну цілісність і відтворюється в процесі мовлення. Фразеологія кожної мови — це скарбниця народу, його мудрості й культури, що містить багатий матеріал про його історію, боротьбу з гнобителями й нападниками, про звичаї, ідеали, мрії і сподівання.
Серед фразеологізмів можемо знайти такі, що прийшли в українську мову ще із часів спільнослов'янської, давньоруської мови: водити за носа, іду на ви, і засвоєні не так давно: з космічною швидкістю, потрібний як стоп-сигнал зайцю.
Немає такої ділянки, галузі життя, буття народу, які б не характеризувалися усталеними зворотами. Значення фразеологічних зворотів пояснюється у фразеологічних словниках. Найпоширеніші фразеологічні звороти є і в тлумачних словниках, де позначаються значком А — ромб. Фразеологізми вивчаються в розділі науки про мову — фразеології

черзі пояснюючи їх значення. Відповідають на запитання: «Чим відрізняються словосполучення першої і другої колонок?»
білий папір біла ворона
надути щоки надути губи
водити за руку водити за носа
товкти просо в ступі товкти воду в ступі
і риба і м'ясо ні риба ні м'ясо
гнути залізо гнути кирпу

зміст відповідає значенням слів, з яких вони складаються. Кожне слово в них вжите із властивим йому лексичним значенням. У першому словосполученні, наприклад, прикметник білий указує на колір і може бути замінений на інший (рожевий, сірий). Це саме можна сказати про компоненти інших словосполучень першої колонки.
Граматично організоване вільне поєднання слів називається синтаксичним або вільним словосполученням.
Словосполучення другої (правої) колонки сприймаються як одне ціле і позначають єдине поняття. Зміст цих словосполучень не відповідає значенню слів, які входять до них. Так білою вороною називають людину, яка виділяється серед інших своєю поведінкою або зовнішнім виглядом, надути губи означає гніватись тощо. Це усталені звороти, стійкі сполучення слів — фразеологізми.

значення.
Веремій. Це дідусь хороший мій, Звуть його так — Веремій. Так він дивно розмовляє, Що попробуй — зрозумій! В цирку був я з дідусем -Ми там бачили усе: І -жонглера, і ведмедя На швидкім велосипеді... Я крутивсь, дідусь спитав:
— Ти прийшов ловити ґав? Аж піднявся я із лави:
— Та які ж у цирку ґави? Ну й дідусь мій Веремій! Що він каже, зрозумій. Грались ми з Рябком кудлатим, Посварилися із братом.
Брат мовчав, і я мовчав, А дідусь обох повчав:
— Так до бійки недалеко! Що це ви розбили глека?.. Братик, плачучи сказав:
— Глека я не розбивав... Ну й дідусь мій Веремій! Що він каже, зрозумій. Ми були біля криниці,
З неї я хотів напиться. Нахиляюсь, гнуся, пнусь...— До води ж не дотягнусь. А дідусь мій: — Що? Попив? Шилом патоки вхопив? Знов мені не зрозуміло: Тут-ні патоки, ні йшла! Ну й дідусь мій Веремій! Що він каже? Зрозумій.

можна замінити кожен фразеологізм? (Ловити ґав — байдикувати; розбити глека — посваритися; шилом патоки вхопити — обдурити.)
— Чим, на вашу думку, відрізняються фразеологізми від синонімічних слів ?
На відміну від слів, фразеологізми складаються із самостійних одиниць мови — слів, які найчастіше функціонують окремо та мають відповідні форми; відрізняються більшою точністю значення, які частіше, ніж у словах, супроводжуються образною характеристикою. Фразеологізми мають сталу конструкцію, одні й ті ж компоненти, заміна яких чи доповнення руйнує їх.

Визначити фразеологізми, встановити, яку функцію вони виконують
а) Коли другі облизня піймали, то і ми ос-
терігаймося. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака, глядя на сіє, і я собі на умі . б)...Крутився коло пана, не знав, з якого боку підступити: ...зажив з Міщанами... Як у Христа за пазухою... в) Як почне, бувало, його умовляти... За те Чіпка любив бабу; душі не чув у ній. г) Та чорт зна що! Ви ударяєте на гроші — гроші всьому голова. д). Еней... запутався, мов рибка в сітці. Пристиджені його вельможі на йолопів були похожі, ніхто з уст пари не пустив.

(Українській мові властива образність, влучність, дотепність. Найвлучніші, метафоричні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні засоби мови).
Серед фразеологічних зворотів виділяють міжстильові (ті, що використовуються в усіх стилях мовлення: привертати увагу, з року в рік, робити послугу) та обмежені вживанням у певному стилі.
— У яких же стилях мовлення, на вашу думку, найчастіше використовуються фразеологізми? (У художньому та розмовному). Цю думку ми вже доводили на основі попередніх вправ.

— наукового.
Зняти з порядку денного ,дійсний спосіб,
прийняти рішення ,рівнобедрений трикутник.взяти до уваги біном Ньютона,оголосити догану, єнотовидний собака
— Чи мають емоційне забарвлення фразеологізми наукового та офіційно-ділового стилів ?

завжди буде близька, бо тут живуть мої батьки, родичі, тут мої друзі, однокласники, з якими я не один пуд солі з'їв за роки навчання.
— Що означає цей фразеологізм?

власне українського походження. Продовжіть афоризми та вкажіть, перу кого з письменників вони належать.
Караюсь, мучусь...
Всякому городу...
За моє жито та ще...
І чужому научайтесь ...
Мужича правда єсть колюча, а панська ...

права) — Г.С. Сковорода.
За моє жито та ще... (мене й бито) — П.П. Гулак-Артемовський .

І чужому научайтесь „. (й свого не цурайтесь) — Т Г. Шевченко.

Мужича правда єсть колюча, а панська ... (на всі боки гнуча) — І. Котляревський.

пісня пісень; яблуко чвар; сізіфова праця; прийшов, побачив, переміг.

те й пожнеш; повсякденне життя: дати гарбуза, з одного тіста, переносне вживання професійних виразів: зняти стружку, підписати вирок; художня література, Біблія, Євангеліє; наче йому світ зав'язала, бути чи не бути, пісня пісень; вислови відомих людей: «пропаща сила» (Панас Мирний), «коні не винні» (М. Коцюбинський), «досвітні вогні» (Леся Українка).

йдеться про якість частини тіла (взяти себе в руки, набити руку, сушити зуби, взяти ноги на плечі, п'ятами накивати, держи пику); 2-й ряд пригадує фразеологізми, до складу яких входять числівники (сім п'ятниць на тиждень, і один в полі воїн, семеро одного не чекають, краще один раз побачити, ніж сім раз почути); 3-й ряд -— фразеологізми, які містять власні назви (Не той тепер Миргород, Хорол річка не та; на людях Ілля, а вдома свиня; не вмер Данило — так болячка задавила; казала Настя — як удасться; Мартин та Одарочка — добра парочка).

вже десятикласники», «Моє улюблене заняття»,
«У тридев'ятому царстві»).
— Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?
Чи потрібно освіченій людині поповнювати своє мовлення фразеологізмами?
Як це потрібно робити?

звороти мови;
б) вчення про звукову будову мови;
 
в) вчення про частини мови.
2. Знайти український відповідник до російського фразеологізму «два сапога пара»:
а) «з пустого в порожнє»;
б) «обоє рябоє»;
в) «накивати п'ятами».
3. Знайти російський відповідник до українського фразеологізму «ускочити в халепу»:
а) «точить ляси»;
б) «попасть в переплет»;
в) «бить баклуши».

Знайти відповідник до фразеологізму «замітати сліди»:
а) приховувати;
б) втікати;
в) обдурювати.
6. Знайти фразеологізм, що означає «запам'ятати»:
а) «за ніс водити»;
б) «зарубати на носі»;
в) «не сунути носа».
7. Фразеологізми використовуються:
а) в розмовному та художньому стилях;
б) в науковому та публіцистичному стилях;
в) у всіх стилях мовлення.
8. Доповніть фразеологізм «бреше, мов...»:
а) мудрості вчить;
б) шовком шиє;
в) пройшов Крим і Рим.

ми розвивали творчі здібності, збагачували наше мовлення перлинами народної та літературної творчості.

Р.Федорів, майстер українського слова, на запитання «Звідки він бере фразеологізми?» відповів: «Просто ходжу по світу з відкритою душею, слухаю, багатію!» Давайте ж і ми будемо жити відкритою душею для народних мовних скарбів

написати твір-розповідь з використанням декількох фразеологізмів: «Накрити мокрим рядном»; «На лобі написано».
Зразок початку твору: Ось ми й виросли. Пора, кажуть, за розум братися. Але в багатьох із нас у голові ще вітер. Тому частенько доводиться бувати на прийомі у директора — пекти раків, і, переступаючи з ноги на ногу, вибачливо обіцяти взяти себе в руки. Але досить нам вийти з кабінету, як обіцянки вивітрюються з голови