Слайд 1(1880—1951)
Володимир Винниченко
Слайд 2Володимир Кирилович Винниченко народився 28 липня 1880 р. в Єлисаветграді Херсонської
губернії (тепер Кіровоградська область) в робітничо-селянській родині.
Слайд 3Від першого шлюбу мати В. Винниченка мала трьох дітей: Андрія, Марію
й Василя. Від шлюбу з Кирилом Винниченком народився лише Володимир. У народній школі Володимир звернув на себе увагу неабиякими здібностями, і через те вчителька переконала батьків, щоб продовжували освіту дитини.
Слайд 4Незважаючи на тяжке матеріальне становище родини, по закінченні школи хлопця віддано
до Єлисаветградської гімназії, але він не закінчив її, бо треба було добувати якісь кошти на прожиття. До того ж у старших класах гімназії він був членом революційної організації, писав революційну поему, за яку одержав тиждень «карцеру», і зрештою його виключили з гімназії.
Слайд 5У 1900 р. у Златополі Володимир екстерном склав іспити за середню
школу. Незважаючи на виразне небажання вчителів видати учневі атестат зрілості, під натиском директора гімназії здібний юнак його одержав. Наступного року він вступив на юридичний факультет Київського університету, де створив таємну студентську революційну організацію «Студентська громада». Був ув'язнений як член місцевої організації Революційної Української Партії (РУП). Через кілька місяців Винниченка випустили «на поруки» за браком офіційних доказів у «злочині», але виключили з університету й виселили з Києва без права жити по великих містах. Цього ж року письменник відправив своє перше оповідання «Народний діяч» до «Літературно-наукового вісника» в Галичині. Але тоді твір не надрукували (це сталось значно пізніше — 1906 p.).
Слайд 6У 1902 р. Винниченко заявив про себе як літератор: опублікував твір
«Сила і краса» (згодом відомий під назвою «Краса і сила»).
Слайд 7Восени, через виключення з числа студентів, Володимира Винниченка позбавлено права на
відстрочення військової служби й забрано в солдати. Проте військової служби він фактично не відбував, бо влада, боячись революційного впливу на това-ришів-військових, тримала Володимира під арештом, в канцелярії. Але він, переодягаючись вночі в цивільне, тікав з казарми й віддавав свій час роботі серед київського пролетаріату.
Слайд 8У 1903 р. при перевозі нелегальної літератури з Галичини до Києва
на кордоні Винниченка знов арештовано.
Слайд 9Після півторарічного перебування у фортеці його звільнила перша російська революція 1905
року (Винниченка звільнено з фортеці через проголошену амністію). Під час ув'язнення він написав низку літературних творів. Повість «Голота» навіть одержала першу премію «Киевской Старины».
Слайд 10У 1905 р. Винниченко повернувся під чужим прізвищем в Україну, провадив
революційну агітацію серед селян і заробітчан Причорномор'я, наступного року мандрував Україною, написав низку оповідань: «На пристані», «Раб краси», «Уміркований та щирий», «Голод», «Малорос-європеєць», «Ланцюг» та інші.
Слайд 11З'явилась друком перша збірка оповідань «Краса і сила» — і як
реакція відгук І. Франка: «І відкіля ти такий узявся? Серед млявої" тонко артистичної та малосилої або ординарно шаблонової та безталанної генерації сучасних українських письменників виринуло щось таке дуже, рішуче, мускулисте і повне темпераменту, щось таке, що не лізе в кишеню за словом, а сипле його потоками, що не сіє крізь сито, а валить валом як саме життя, в суміш українське, московське, калічене й чисте, як срібло, що не має меж своїй обсервації і границь своїй пластичній творчості».
Слайд 12У і 907 р. Винниченко був знову заарештований у Кисві й
посаджений в знамениту Лук'янівку (тюрма в Києві, де перебували майже всі видатні члени РУП). Через вісім місяців Винниченка випущено
Слайд 13У 1908 р. він перебував у Швейцарії, Італії, Франції, наступного року
— у Швейцарії, Франції (Парижі).
Слайд 14У 1914 р. В. Винниченко повернувся в Україну, перебував на нелегальному
становищі. Александринський театр у Петрограді прийняв до постановки п'єсу «Брехня» («Ложь»).
Слайд 15Протягом 1924—1928 pp. «Рух» видав «Зібрання творів» В. Винниченка в 23
томах.
Слайд 16В. Винниченко написав понад сто оповідань, п'єс, сценарії», статей і памфлетів,
істерико-політичний трактат «Відродження нації», двотомну етико-філософську працю «Конкордизм», чотирнадцять романів (один із них незавершений).
Слайд 17Драми В. Винниченка відіграли важливу роль у культурному відродженні українського народу.
Своєю формою і своїм змістом вони відтворювали своєрідну національну новаторську драматургію в дусі новітніх течій європейської драми — драм Ібсена, А. Чехова, М. Метерлінка, К. Гауптмана, А. Стрінд-берга. Драматург прагнув європеїзувати український театр, тобто «надати йому філософської глибини, гостроти морально-етичних колізій, динамізувати дію...»
Слайд 18Кожна п'єса Володимира Винниченка приховує в собі загадку, яку неможливо розгадати,
«розшифрувати код» до кінця. Тому в кожного, хто всерйоз замислиться над суттю п'єс Винниченка, виникне власне сприйняття їх.
Слайд 19Роки війни підірвали вже ослаблене здоров'я Винниченка. в березня 1951 р.
письменник помер, похований на цвинтарі Му-жена поблизу Канн у Франції.
Слайд 20Нині Винниченко широко й глибоко входить у культурне сьогодення незалежної України.
Його твори пробуджують національну свідомість. Політик, письменник, художник, він ще має розкритися рідному народові різнобарвними гранями свого великого таланту.