Презентация, доклад на тему Презентація до виховного заходу Вклонімося Великому Кобзарю - Доля Кобзаря

поета, художника, палкого
патріота України.

Звенигородського повіту Київської губернії, в сім’ї селянина-кріпака. Рано втративши матір, а потім і батька, він з дитинства зазнав багато горя, відчув на собі весь тягар кріпацтва.

малювання.

ньго — з відомими художниками і письменниками:К.Брюловим,Є.Гребінкою.

2500 карбованців.

Портрет В.Жуковського

талія й легка сутулість надавали його поставі особливого характеру. Шевченко вдягався не дуже модно. Про зачіску не вельми дбав. Голив вуса, але залишав негусті бакенбарди, виразні сірі очі світилися незвичайним розумом і дивною добротою.

однією своєю появою мимоволі прив’язував до себе всіх: від малого до великого…”, “Він був надзвичайно ласкавий, м’який і наївно довірливий до людей, в усіх він знаходив щось добре й захоплювався часто людьми, що не були його варті. Сам же впливав на інших якось чарівливо, всі любили його…”

жартома: міг не тільки слухати при цьому розмови присутніх, а й сам брати в них участь.

.

що поміщики навперейми запрошували його в гості, а коли поет входив до зали, то всі присутні стовплювалися при вході.

було надірваним ще в часи заслання. Уже наприкінці вересня 1860 року стало помітно, що поет вельми хворий. Однак він про це нікому не говорив і весь віддавався праці.
Останні дні Шевченко провів у великих муках, проте жоден стогін не вирвався з його грудей.

У неділю 10 березня о п’ятій ранку, зійшовши по сходах до майстерні, він охнув і впав. Так перестало битися серце Тараса Шевченка

геній із геніїв — це він дочасно віддав своє життя, аби неправда і сваволя, кривда і глум над чесною людиною ніколи не приходили на нашу землю….