Презентация, доклад на тему Презентація Діалектизми та професіоналізми

біль, або бруд, або квітка, або брехня, або правда, або світло, або пітьма.
Р.Гамзатов

вона означає?

Колоду хтось виволік аж на піщану пагорбину, що по-тутешньому зветься “джума”. (О.Гончар)
Погода тут файна. (О.Кобилянська)
Дівчата глемедали хліб. (В.Стефаник)
Бо він був ніжний, той весняний легіт. (Леся Українка)

пояс
Чарівник
Вівчарня
Стежка в горах
Хвиля
Худоба
Штани

мови

напам'ять
Чому рiвняється цей вираз?
Хто знає, пiднiмiть руку
Заповнити пробiли в знаннях

Провідна організація
Поводився гідно (шанувався )
Торішня практика
Здобути освіту
Примушує вивчати (вчити напам'ять)
Чому дорiвнює цей вираз?
Хто знає, пiднесiть руку
Заповнити прогалину в знаннях

роси,
І Каську траснути по крижах,
І з'їсти метр ковбаси.
Ой, цьоцю, скажіть котра година,
Бо в мене пірвалася пружина,
Спішу на здибанку з Мариськом,
Мамунцю, рихтуйте весілє.
А в стайни мукала корова
І ремиґала буряки,
А ти лежиш така здорова,
Лежиш, відлежуєш боки.
А Стефка вудила ковбаси
І юш носила їх на стрих,
Я хтів ї влапити за литку —
Вона зробила дуже крик.
А Каська вилізла на плота,
Задерла ноги догори
І як зачала щось співати,
Що позбігалися всі пси.

Цьоця – тітка
Файно – гарно, приємно
Крижі – поперек
Рихтувати – готувати
Ремиґати – жувати
Вудити – закопчувати
Пліт – огорожа, плетена з хворосту
Стрих – горище

спрощення, зниженности, грубості («башка», «кишка тонка»).
Просторічна лексика знаходиться на межі літературного вжитку або за нею. Це також можуть бути перекручені (ахтобус, транвай). Компонентом просторічної лексики є вульгаризми – лайка, прізвиська.
У художньому і зрідка публіцистичному стилях розмовна і просторічна лексика використовується як засіб гумору і сатири.

товариш і самого люципера секретар. Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп. Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам'янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди нас!..
Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорозьким

Джерело: Полководці Війська Запорізького: Історичні портрети — Редкол: В.Смолій (відп.ред) та ін. — Київ: Вид.дім „KM Academia”, 1998

й верзете бог зна що? - загомонів Кайдаш до синів. - Чи то можна в таку п'ятницю паскудить язики? Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме в воді і не вмре наглою смертю.      - В Семигорах нема де і втопиться, бо в ставках старій жабі по коліна, - сказав Карпо.      - Говори, дурню! Нема де втопиться. Як бог дасть, то і в калюжі втопишся, - сказав батько.      - Хіба з корчми йдучи... - сердито сказав Карпо і тим натякнув батькові, що батько любить часто ходить до корчми.      - Ти, Карпе, ніколи не вдержиш язика! Все допікаєш мені гіркими словами...      Кайдаш плюнув і знов пішов у повітку стругать вісь. Хлопці трохи помовчали, але перегодя знов почали балакати спершу тихо, а далі все голосніше, а потім зовсім голосно.      - Карпе! - тихо почав Лаврін, дуже охочий до гарних дівчат. - Скажи-бо, кого ти будеш сватать?      - Ат! Одчепись од мене, - тихо промовив Карпо.      - Сватай Олену Головківну. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить.      - Гарна... мордою хоч пацюки бий; сама товста, як бодня, а шия, хоч обіддя гни.

неба не хапає; зажити слави; бити по кишені; між молотом і ковадлом; зачароване коло; комедію ламати; красне письменство; залізне правило; вовк в овечій шкурі.

для
відображення життя і мови
людей певної місцевості.
Діалектизми не входять
до лексичного складу
української літературної мови

ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА
уживаються
лише в розмовно-побутовому
усному мовленні в обмеженій
кількості чи в художньому творі
для надання
зображуваному зневажливої,
грубуватої характеристики,
для індивідуальної мовної
характеристики персонажів.

Просторічні слова

…
Правильне мовлення є ознакою …
Щоб моє мовлення було правильним, я…

і мислиш.