Презентация, доклад на тему Презентація Енергетика в сьогоденні

СЬОГОДЕННІ

Розробив:
викладач спец. дисциплін
Гмиряк Г.Л.

Упродовж останнього десятиліття у світовій енергетиці відбулося чимало змін, що зумовили нові тенденції розвитку паливно-енергетичного комплексу та чинять вплив на енергетичну політику країн світу.

Український енерегетичний сектор як невід’ємна складова світового в умовах міжнародної нестабільності, волатильності світових цін на енерегоресурси, зовнішніх протистоянь та внутрішніх проблем, повинен ефективно фунціону- вати, забезпечуючи енергетичну самодостатність країни. Прогрес залежатиме від ефективності реалізації внутрішніх реформ у частині ощадливого використання енергоресурсів власного видобутку поряд з політикою диверсифікації імпорту енергоресурсів. Задля досягнення конкурентоспроможності економіки та утримання гідних позицій на міжнародній арені, Україна повинна у своїх планах розвитку енергетики не стільки орієнтуватися на пріоритети сьогодення, скільки на виклики, що формують майбутній розвиток та діяти на випередження.

9,9% менше, порівняно з 2014р.17 За останні 10 років видобуток української нафти знизився на 45%. Ресурсна база за умови значних інвестицій у геологорозвідку та інтенсифікацію видобутку в Україні дозволяє збільшити виробництво нафти у 2030р. до 3 млн. т/рік.
Також, варто додати, що Україна має у своєму енергобалансі низьку частку нафти – 10%, що у 3 рази менше, ніж частка нафти у світовому енергобалансі (діаграма “ЗППЕ світу та України у 2014р.”).

Україна з показником доведених запасів у 0,6 трлн. м3 посідає сьому сходинку серед країн регіону Європи та Євразії33, а з-поміж країн ЄС за цим параметром країна поступається лише Нідерландам. Прогнозні ресурси в Україні становлять до 3,5 трлн. м3 35, що дозволяє країні, за створення сприятливих інвестиційних умов для газовидобувних компаній, наростити видобуток до 2030р. до 30-35 млрд. м3/рік і повністю покрити внутрішні потреби власними ресурсами.

умовами, так і за виробничим і технічним рівнем підприємств. У ній дотепер функціонують значна кількість абсолютно збиткових шахт, що не мають шансів стати рентабельними. Вугільна промисловість України характеризується надзвичайно складними умовами розробки родовищ. Незважаючи на великі запаси вугілля в надрах України, понад 80% з них зосереджено на великих глибинах у газоносних пластах товщиною до 1,2 м з високим рівнем концентрації метану. У інших країнах пласти з подібними характеристиками, як правило, зовсім не розробляються через економічну недоцільність. Крім того, вітчизняне вугілля у більшості продуктивних пластів характеризується підвищеним вмістом сірки, що суттєво обмежує попит на нього на експортних ринках.

З урахуванням окупованих територій, Україна володіє значними власними запасами вугілля – 33,9 млрд. т, або 3,8% загальних світових запасів, посідаючи третє місце в регіоні Європи та Євразії. До того ж, у разі визволення окупованих територій на Сході країни, Україна здатна самостійно забезпечувати власні потреби у вугіллі.

Важлива роль енергетики у розвитку народного господарства визначається тим, що будь-який виробничий процес чи будь-який вид обслуговування населення пов'язаний з використанням енергії. В процесі розвитку суспільства безперервно змінюються і вдосконалюються джерела та види споживної енергії. У далекому минулому енергетичною базою виробництва була мускульна сила людей, яку доповнювали силою тварин, води та вітру. З відкриттям енергії пари пов'язана промислова революція 18ст, наступний технічний прогрес виробництва і зростання продуктивності праці. Енергетичною основою розвитку суспільства на сучасному етапі технічного прогресу є електрична енергія. Застосування електроенергії дало змогу просторово роз'єднати робочі машини і первинні генератори, відокремити місце виробництва енергії від її споживачів. В результаті виробництво енергії, її передача і розподіл відокремились у самостійну галузь – електроенергетику, а споживачі енергії розосередились по різних галузях промисловості і н/г. Разом з тим високий технічний рівень обумовлює високу кваліфікацію робітників та інженерно-технічного персоналу. Електроенергетика є провідною галуззю промисловості, а використання електричної енергії забезпечує підвищення технічної озброєності і зростання продуктивності праці. Створення матеріально-технічної бази існування будь-якого суспільства нерозривно пов’язано з електрифікацією і вдосконаленням на цій основі техніки, технології і організації виробництва.

має ряд особливостей, зумовлених її фізичними властивостями, що впливають на організацію і функціонування як фізичної інфраструктури електроенергетики, так і ринку електроенергії:

• неперервність і збіг у часі (одночасність) процесів виробництва і споживання;
• неможливість створення запасів електроенергії у промислово значимих обсягах (відповідно – неможливість складування, переадресування, повернення);
• значні коливання попиту, залежно від часу доби, днів тижня, сезону, – отже складність прогнозування споживання/виробництва;
• високий ступінь невизначеності прогнозування обсягів споживання та виробництва електроенергії певними видами генерації;
• неможливість визначення виробника електроенергії, використаної тим чи іншим споживачем (анонімність виробника);
• жорстка “прив’язка” електроенергії до мереж передачі, що обмежує вибір напрямків транспортування, а також зумовлює певні втрати електроенергії під час її транспортування (чим більша протяжність ліній, тим більшими є втрати; задовільними вважаються втрати, що не перевищують 4-5%, максимально допустимими – 10% обсягу електроенергії, яка передається мережами.).

збільшується щодня на 250000 осіб. Щоб підтримати енергоспоживання на рівні 2,5 кВт на одну людину потрібно вводити в дію що другий день один реактор масштабу Чорнобильського.
Отже, існує актуальна проблема енергетичного забезпечення для розвитку людського суспільства, що потребує негайного розв'язання.

електричних і теплових мереж, інших об’єктів електроенергетики, які об’єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної і теплової енергії при централізованому управлінні цим режимом.
ОЕС складають вісім регіональних енергетичних систем – Дніпровська, Донбаська, Західна, Кримська, Південна, Південно-Західна, Північна, Центральна, що охоплюють усю територію країни та поєднані між собою лініями електропередачі напругою 750 кВ і 330-500 Кв.

виробила 87,6 млрд. кВт-год. енергії, що на 0,9% менше, порівняно з 2014р.77 За цим показником країна посідає сьоме місце у світі та четверте – в регіоні Європи та Євразії. У період до 2030р. ядерна енергія залишатиметься в Україні основою енергетичного балансу, однак для цього необхідно вчасно забезпечувати виконання програми з пролонгації термінів експлуатації реакторів та впровадити фінансові інструменти для добудови енергоблоків №3 та №4 на Хмельницькій АЕС.
Проте необхідно пам’ятати про ту грізну силу, що міститься в атомному ядрі, про жахливі наслідки. До яких може призвести атом, якщо вийде з-під контролю людини. Це переконливо показала катастрофа, що відбулась 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС.
15 грудня 2000 року ввійшло в історію як день припинення так званого чорнобильського страху на планеті.

АТОМНІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ

Запорізька АЕС

Південноукраїнська АЕС

Рівненська АЕС

забруднення оточуючого середовища ;

Висока вартість спорудження ;

Залежність тільки від одного виду палива

енергію перегрітої пари та механічну енергію турбіни, зв’язаної з генератором електричного струму.
Найпотужніший електроенергетичний район України знаходиться у Донбасі .
Тут знаходяться Старобешівська, Курахівська, Слов’янська теплоелектростанції. Потужні ТЕС знаходяться також у Придніпров’ї, у Харківській, Київській, Вінницькій областях, у містах Запоріжжі, Одесі, Маріуполі, Миколаєві, Львові. Більшість цих електростанцій поряд з електроенергією виробляють і тепло, за його рахунок здійснюється опалення міст. З роботою цих ТЕС пов’язане значне забруднення навколишнього середовища.

Старобешівська ТЕС

Слов’янська ТЕС

української електроенергії

до певних природних умов і ресурсів

Забруднення атмосфери ;

Перегрів водойм скидовими водами;

Використання невідновлюваних ресурсів

власних ресурсів природного газу та вугілля, для України вкрай важливим є розвиток відновлювальної енергетики. Згідно з зобов’язаннями України перед Енергетичним Співтовариством, до якого Україна приєдналася у 2011р., 11% кінцевого енергоспоживання країни у 2020р. має бути одержано з ВДЕ. Ця умова була визначена також у “Національному плані дій з відновлюваної енергетики на період до 2020р.”, прийнятому 1 жовтня 2014р.88 В Україні сукупна робоча потужність вітчизняних “альтернативних” електростанцій, на 1 липня 2016р., становила 1,028 ГВт (2% загальної про- дуктивності національної енергогенерації). З яких на СЕС припало 453 МВт, ВЕС – 426 МВт, малі ГЕС – 118 МВт, електростанції на біомасі – 31 МВт.
Загалом виробництво енергії ГЕС та ГАЕС в Україні у 2015р. склало 6 809 млн. кВт-год., що на 25% менше, ніж у 2014р. (9 092,3 млн. кВт-год.). Таке зменшення сталося зокрема через аномально низький рівень опадів і посухи, що зневоднили річки. Гідроенергетика для України в умовах великої частки базових потужностей АЕС – близько 50% – відіграє визначальну роль для забезпечення маневрових потужностей. Одним із пріоритетів Енергетичної стратегії України повинно стати збільшення до 2030р. частки маневрових потужностей у загальному балансі з 9% до 15%, що дозволить суттєво підвищити надійність та ефективність роботи Об’єднаної енергетичної системи України.

ДніпроГЕС

Дністровська ГЕС-1

- одна з найпотужніших у світі

великих площ;

Зміна кліматичних умов регіону;

Велика вартість будівництва

в механічну енергію лопатей гвинта, пов’язаного з генератором.
В Україні розпочалося будівництво дев’яти вітрових електростанцій (ВЕС) п’ять із них в Криму, де особливо гостро стоїть проблема з енергопостачанням.
Донузлавська ВЕС знаходиться біля селища Новоозерне. Введена в експлуатацію у 1992 році. Проектна потужність 10,9МВт. Нині станція складається з 101 ВЕУ номінальною потужністю 107,5 кВт. Фактична потужність ВЕС 10,9 МВт. До експерементальних належать Акташська ( 14 вітроагрегати), Чорноморська (4 вітроагрегати) та Євпаторійська ВЕС (1 вітроеагрегат потужність 420 кВт). У Миколаївській області вже виробляє електроенергію Аджигільська ВЕС, на Львівщині – Трускавецька, на Херсонщині – Асканійська.
Найбільшою є Новоазовська ВЕС знаходиться біля селища Безименне. Введена в експлуатацію у 1998 році. Проектна потужність 50МВт. На сьогодні станція складається з 179 ВЕУ номінальною потужністю 107,5 кВт та двох ВЕУ Т600-48 номінальною потужністю 600 кВт. Фактична потужність ВЕС 20,4 МВт.

Новоазовська ВЕС

Донузлавська ВЕС

у комплексі;

Великий рівень шуму;

Мала питома потужність

світового виробництва призвело до радикального збільшення викидів парникових газів, що, своєю чергою, викликало глобальні кліматичні зміни, тим самим створюючи високі екологічні ризики та загрози для розвитку людства. Цей процес з кожним роком набуває дедалі більшого масштабу, ставши загрозою соціально-економічному розвитку для ряду країн.
Приєднання України до нової глобальної кліматичної угоди надає країні потенційні можливості в частині підвищення рівня енергоефективності економіки, добробуту населення, а також запровадженням стратегії низько- вуглецевого розвитку. Паризька угода була підписана Україною 22 квітня 2016р., а 14 липня 2016р. ратифікована Законом “Про ратифікацію Паризької угоди”. Ратифікація

вирішенням завдань, що стоять перед людством у ХХІ ст. у сфері боротьби зі зміною клімату та поліпшення екологічної ситуації. В середньому автомобілі, що працюють на двигунах внутрішнього згорання, викидають в атмосферу 3 т СО2 на рік28 разом з іншими хімічними сполуками (SO2 – діоксид сірки, CO – чадний газ та ін.). Ці шкідливі сполуки надто погано впливають на здоров’я людини та сприя- ють розвитку чисельних захворювань. Для України ця проблема стоїть над- звичайно гостро, оскільки в країні й дотепер немає системи контролю за якістю нафтопродуктів. Водночас експлуатація електромобілів є екологічно чистою та безпечною для довкілля та здоров’я людини.

Наразі ринок електромобілів в Україні перебуває в “зародковому” стані – налічується лише близько 500 од. автомобілів, з яких 430 – придбано у 2015р.29 Головними проблемами, що заважають розвитку ринку в Україні, є: високі ціни, невелика ємність акуму- ляторів (пробіг на одній підзарядці складає до 140 км), відсутність належної інфраструктури (недостатня кількість зарядних станцій та сервісних пунктів з технічного обслуговування).

залежить від надійності й ефективності функціонування інфраструктури постачання паливно-енергетичних ресурсів, зокрема електричної енергії. Електроенергетична галузь України має достатні потужності генерації і розвинену мережу для постачання електроенергії споживачам.
В останні два роки Україна започаткувала глибокі ринкові перетворення, необхідність в яких виникла вже давно. Натомість перед країною ще стоять виклики, які вона має подолати на шляху до забезпечення енергетичної незалежності. Зокрема йдеться про подальшу диверсифікацію джерел енергії та шляхів їх постачання, створення стратегічних резервів, підвищення рівня видобутку енерго- ресурсів, скорочення рівня їх споживання та ефективне використання, розвиток конкурентних і прозорих ринків електроенергії та теплової енергії, природного газу, вугілля, нафти та нафтопродуктів, забезпечення надійного функціонування енергетичної інфраструктури, з урахуванням захисту критичних об’єктів, а також інвестування у розбудову енергетичної інфраструктури та “енергетичні” НДДКР.

ЖИТТЯ СТАВИТЬ ЦІЛІ НАУЦІ,
НАУКА ОСВІТЛЮЄ ШЛЯХ ЖИТТЯ