Презентация, доклад на тему Теоретичні відомості з туризму

розпорядку дня і режиму харчування та особистої гігієни всіма його учасниками. Безпека походу залежить не стільки від складності маршруту, скільки від підготовленості й дисциплінованості учасників походу.
Кожен турист повинен суворо дотримувати в похідних умовах правил поведінки і техніки безпеки.
З метою запобігання нещасним випадкам і захворюванням не рекомендується пересуватися під час грози, сильного вітру, в туман, за винятком екстремальних ситуацій.
Не слід пересуватися після дощу по камінню, осипах, стрімких схилах.
Не варто планувати пересування групи в спеку. Перебуваючи на сонці, потрібно одягати панаму або кашкет, сонцезахисні окуляри.

Протягом усього походу слід суворо дотримувати санітарно-гігієнічних правил.
Одяг туристів має відповідати порі року і погоді.
Щоб їжа не стала причиною отруєння, дотримуйтесь таких правил: молоко обов'язково кип'ятіть, не вживайте варені ковбаси, продукти, які втратили звичайний вигляд, колір і запах, консерви з банок, що здулися. Питну воду, набрану у випадкових джерелах, обов'язково кип'ятіть!
Перевірте місце купання - воно має бути чистим, без корчів, ям, каменів; по можливості обмежте його кілками з натягнутою на них мотузкою; навчайтеся плаванню на мілкому місці (вода має бути до пояса).
Не слід купатися, якщо у вас погане самопочуття, ви втомились або перегрілись.

вересня 1995 року наведено таке визначення: туризм — це тимчасовий виїзд (подорож) осіб з постійного місця проживання з пізнавальною, оздоровчою, професійно-діловою, спортивною, релігійною та іншою метою на термін від 24 годин до одного року поспіль, без зайняття оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування.

туристичні послуги забезпечуються на основі самодіяльності туристів. Туристи самі обирають маршрути і спосіб пересування, забезпечують собі харчування, нічліг і місце відпочинку, намічають і здійснюють екскурсії.

Організований туризм - подорожі індивідуалів чи груп туристів, організовані турпідприємством. Цей вид туризму вперше запропонував у 1841 р. Томас Кук. Він же відкрив перші туристичні агенства.
Як правило, організований туризм передбачає купівлю туристичної путівки. Остання може включати транспортні послуги, харчування, проживання, екскурсійне обслуговування.
Індивідуальні поїздки надають споживачу більше свободи, але вони дорожчі.
Частка індивідуальних поїздок іноземних туристів в Україну в складі організованого туризму становить близько 10 %.
90 % - це групові поїздки.
.

і внутрішній. До міжнародного туризму належать: в'їзний туризм-подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території, та виїзний туризм - подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни.

Внутрішнім туризмом є подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території.

види туризму:
- дитячий;
- молодіжний;
- сімейний;
- для осіб похилого віку;
- для інвалідів.

Залежно від мети подорожі туризм поділяють на такі види:
спортивний;
пізнавальний (екскурсійний);
діловий;
любительський (мисливський, рибальський);
релігійний;
рекреаційний;
реабілітаційний;
професійно-прикладний;
учбовий;
краєзнавчий;
пригодницький;
експедиційний;
комерційний;
комбінований;
культурно-освітній;
лікувально-оздоровчий;
екологічний (зелений), тощо.

з нічлігом.
Бівак повинен забезпечити повноцінний відпочинок туристів після тяжкого денного переходу та повну їх безпеку.
Першою вимогою є безпека біваку, а це значить, що не слід вибирати місце поряд з населеними пунктами, великими дорогами.
Друга важлива умова - вода. Вона повинна бути проточною, придатною для використання в їжу. Тому вибирати місце бажано біля джерел або на малих притоках річок, а не на самій річці.
Третя умова - місце повинно бути безпечним на випадок негоди: поблизу палаток не повинно бути сухостійних дерев або дерев, що нахилилися, які можуть впасти при сильному вітрі. Ґрунт повинен бути сухим, а на випадок дощу вода не повинна стікати під палатки.

Важливу роль відіграє наявність палива. Якщо ви знайшли місце на галявині хвойного лісу з великою кількістю сухостою та трусок, група отримає навіть у негоду дуже великий виграш у часі на приготування їжі та сушці речей. Тут ви легко і швидко облаштуєте хороше багаття.
Важлива вимога до місця біваку - його мальовничість. На довгі роки кожному учаснику запам'ятаються затишна галявина серед беріз та ялинок на високому березі тихої річки.

компактно. Палатки треба ставити на сухому підвищеному місці серед дерев, недалеко одна від одної та не ближче, ніж 5-7 метрів від багаття. Якщо ліс буяє комарами та комахами, краще вибрати для палаток відкрите для вітру місце.
Багаття слід розташовувати так, щоб не було небезпеки зайняття гілок дерев, сухостою, кущів, сухої трави. Не можна розводити його на коріннях живих дерев.

Бажано, щоб багаття було захищене від сильного вітру.. Якщо є старе кострище, треба і своє багаття розводити на ньому, щоб зайвий раз не наносити шкоди природі. Якщо ж багаття розводиться на лузі, треба попередньо зняти дерен - віднести вбік та полити водою до ранку На сухих піщаних грунтах багаття зручно розводити в невеликих поглибленнях, ямах, де воно краще укрите від вітру.

полум'я. Багаття, які дуже сильно димлять —використаються для сигналізації та для відлякування комарів. Ті, що виділяють дуже багато теплової енергії, так звані «жарові» — для приготування їжі, сушки речей, зігрівання людей. «Полум'яні» —для освітлення біваку й готування їжі.
Існує кілька основних видів таких багать.
Колодязь. Два поліна кладуть на вугілля паралельно, на деякій відстані одне від одного; упоперек їх, зверху, — ще два. Поліна рівномірно горять по всій довжині. Таке вогнище дає дуже багато тепла. Відповідно, і дуже швидко згорають дрова.

Курінь, або конус. Поліна укладають на вугілля похило до центру. При цьому вони частково спираються одне на одне. При такій конструкції багаття дрова вигорають в основному у своїй верхній частині, але завдяки близькому сусідству частин, які горять, полум'я виходить потужним, жарким і концентрованим. Це багаття вигідне у разі, якщо потрібно скип'ятити воду або швидко приготувати що-небудь в одному відрі, каструлі або чайнику.
Зіркове. Поліна укладають на купу вугілля з декількох боків по радіусах, від центру. Горіння відбувається переважно в центрі, і в міру згоряння дров їх просувають ближче до центру.
Тайгове. Під цією назвою описуються зовсім різні конструкції багать. Ось головні з них: 1) «тайгове»; 2) «мисливське»; 3) «три колоди».

цього саперну лопатку.

Зупинятись на нічний привал треба задовго до приходу темряви, оскільки об'єм робіт по розбивці та обладнанню табору завжди великий. Для швидкого виконання їх потрібна чітка організація.
Першочерговими будуть заготівля дров та розведення багаття, а вже потім, коли дров збереться достатньо та їх вистачить не тільки на вечір, але і на приготування сніданку, починається установка палаток. Якщо ж небо погрожує дощем або він вже починається, треба швидко поставити палатки, сховати в них рюкзаки.
Відповідальний черговий по біваку визначає черговість робіт, розподіляє наряди, вказує, де будуть багаття та місця для палаток.
Бригада чергових по кухні в цей час розкладає своє господарство, обладнує багаття, готує розпалювання, приносить воду, відкриває консерви.

не безмежні і все доведеться нести на собі. В інструктора є основна аптечка, де є засоби майже від всього, але і її обсяги обмежені. Якщо всі раптом почнуть натирати мозолі і просити пластир - на всіх не вистачить. Тому кожен учасник повинен мати свою, індивідуальну похідну аптечку. До складу похідної аптечки мають входити засоби від найпоширеніших травм і хвороб, а також від Ваших особистих (хронічних) хвороб, справлятися з якими Ви вмієте. До речі, обов'язково повідомте про свої хвороби перед походом інструкторові, він скоректує групову аптечку.

- 1штука
Еластичний бинт - 1штука
Бактерицидний пластир - 10-20штук
Йод або зеленка –1 флакон
Активоване вугілля - 1-2 упаковки
Засіб від застуди (Колдрекс, Грипекс.)
Ліки від Ваших особистих хвороб.
Активоване вугілля.
Ззасіб від діареї.
Краплі для носа і спрей для горла, таблетки від кашлю.
Болезаспокійливий засіб.
Препарат від алергії.
Крем для захисту від сонця.
Засіб від опіків.

немає, тому кожен турист повинен вміти надавати долікарняну медичну допомогу потерпілому. Чому тільки долікарняну допомогу? Тому що лікарняну або спеціальну допомогу може надати лише спеціаліст з медичною освітою.
Види долікарняної допомоги:
обробити подряпини, рани;
накласти джгут у разі артеріальної кровотечі;
накласти давлячу пов’язку у разі розтягнення, вивиху;
зупинити кровотечу з носа;
накласти шину у разі вивиха чи перелому;
надати допомогу у разі теплового, сонячного удару чи переохолодження;
у разі втрати свідомості;
зупинки серцевої діяльності;
зупинки дихання.

зеленкою потрібно всю поверхню
рани ?
у разі венозної кровотечі необхідно накласти джгут?
подряпину потрібно промити перекисом водню?
у разі вивиху потрібно здійснити іммобілізацію?

самостійно переміщатися. Тому необхідно знати основні засоби транспортування. Носії повинні йти в ногу, щоб уникнути розгойдування носилок. Для збереження горизонтального положення носилок при спусках передній носій кладе ноші на плечі, при підйомах – задній. Для обладнання носилок можна використати дві міцні палки, ковдру, пальто. На невеликі відстані потерпілого можна перенести в сидячому положенні, на схрещених руках.

за допомогою карти і компаса повинні пройти задане число контрольних пунктів (скорочено – КП), розташованих на місцевості, а результати визначаються за часом проходження дистанції (у певних випадках з урахуванням штрафного часу) або за кількістю набраних балів. Розрізняють такі види орієнтування:
бігом (спортивне орієнтування бігом)
на лижах (спортивне орієнтування на лижах)
на велосипедах (спортивне орієнтування на велосипедах)
пішки і на візках (спортивне орієнтування по стежках – змагання для спортсменів інвалідів)

по стежках;
орієнтування на маркованої трасі;
Рогейн.
Також розрізняють змагання за іншими критеріями:
часом доби (денні, нічні);
за взаємодією спортсменів (індивідуальні, естафетні);
за способом організації старту (роздільний, гандикап, загальний).

в заданому порядку. Учасники стартують послідовно через рівний проміжок часу (як правило, 1 хвилина, можливий інтервал в межах 30 сек – 3 хв). За хвилину до старту, або в момент старту учасник отримує в своє розпорядження карту, на якій нанесено місце старту, контрольні пункти і місце фінішу. Дистанція на карті з'єднується лінією, яка позначає послідовність руху. Порушення послідовності руху є порушенням правил змагання і учасник автоматично знімається з дистанції. Крім цього, в учасника є «легенда» – уточняючий опис місця розташування контрольного пункту (наприклад, північний кут галявини). Показником, за яким визначається переможець, є час проходження учасником дистанції.

населених пунктів, сади, городи, озера, ріки, лінії доріг, електропередачі. Сукупність цих об'єктів називається ситуацією. Ситуацію зображують умовними знаками.
Хоча кількість умовних знаків велика (близько 400), вони легко запам'ятовуються, тому що зовні нагадують вид і характер зображуваних об'єктів.

Умовні знаки діляться на п'ять груп: площинні, лінійні, позамасштабні, пояснювальні, спеціальні.

характеру (дороги, ріки, лінії зв'язку, електропередачі), довжина яких виражається в даному масштабі. На умовних зображеннях приводяться різні характеристики об'єктів; наприклад, на шосе 7 (м) показана: ширина проїзжої частини - 8 і всієї дороги - 12; на одноколійній залізниці 8 (м); +1,800 - висота насипу,- 2,900 - глибина виїмки.

Площинні умовні знаки (рис. 3.4, а) застосовують для заповнення площ об'єктів (наприклад, ріллі, лісу, озера, лугу); вони складаються із знака межі об'єкта (точковий пунктир або тонка суцільна лінія) і його зображень, що заповнюють, або умовного фарбування; наприклад, на умовному знаку 1 показаний березовий ліс; цифри (20/0,18) х 4 характеризують деревостій, (м): чисельник - висоту, знаменник - товщину стовбура, 4 - відстань між деревами.

об'єктів, розміри яких не виражаються в даному масштабі карти або плану (мости, кілометрові стовпи, колодязі, геодезичні пункти). Як правило, внемасштабні знаки визначають місце розташування об'єктів, але по них не можна судити про їхні розміри. На знаках приводяться різні характеристики, наприклад, довжина 17 м і ширина 3 м дерев'яні мости 12, позначка 393,500 пункту геодезичної мережі 16.

Пояснювальні умовні знаки являють собою цифрові й буквенні надписи, що характеризують об'єкти, наприклад, глибину й швидкість плину рік, вантажопідйомність і ширину мостів, породу лісу, середню висоту й товщину дерев, ширину шосейних доріг. Їх проставляють на основних площинних, лінійних, у позамасштабних знаках.
Спеціальні умовні знаки (рис. 3.4, г) устанавлюють відповідні відомства галузей народного господарства; їх застосовують для складання спеціалізованих карт і планів цієї галузі, наприклад, знаки для маркшейдерських планів нафтогазових родовищ - нафтопромислові споруди й установки, свердловини, промислові трубопроводи.

елементів використовують кольори: для рік, озер, каналів, заболочених ділянок - синій; лісів і садів - зелений; шосейних доріг - червоний; поліпшених ґрунтових доріг - жовтогарячий. Всю іншу ситуацію дають чорними кольорами. На дослідницьких планах кольоровими роблять підземні комунікації (трубопроводи, кабелі).