Презентация, доклад на тему Презентація за темою Правопорушення

лиць, відповідає правовим вимогам, забезпечується державою

діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості і волі до суспільно небезпечного діяння, яке вона вчиняє, і до його наслідків.

мотив

крадіжки як таємного викрадення чужого майна (без таких, що пом'якшують чи обтяжують покарання обставин); 2) склад злочину з обставинами, що пом'якшують (так званий привілейований склад), що характеризується обставинами, які значною мірою знижують суспільну небезпечність і караність певного виду злочину (наприклад, умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК України) або вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК України)

КК України, припускає відповідальність за умисне руйнування або пошкодження транспортних засобів 

метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змову про вчинення таких дій.

України та законів України, не посягати на права і свободу, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від кримінальної відповідальності».

підлягають кримінальній відповідальності за такі види злочинів:

–     умисне вбивство;
–    посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави;
–    умисне тяжке тілесне ушкодження;
–    умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження;
–    диверсія;
–    бандитизм;
–    терористичний акт;
–    захоплення заручників;
–    зґвалтування;
–  насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом;
–    крадіжка;
–    грабіж;
–    розбій;
–    вимагання;
–    умисне знищення або пошкодження майна;
–    пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів;
–   угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна;
–    незаконне заволодіння транспортним засобом;
–    хуліганство.

судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

–    застереження;
–    обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
–    передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
–    покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків;
–    направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.
–    виправні роботи, які можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в дохід держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п’яти до десяти відсотків;
–    арешт, який полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг шістнадцяти років, в умовах ізоляції у спеціально пристосованих установах на строк від п’ятнадцяти до сорока п’яти діб.
–    позбавлення волі на певний строк особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, не може бути призначене на строк більше десяти років, а за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини -більше п’ятнадцяти років.

невеликої тяжкості – на строк не більше двох років;
–    за злочин середньої тяжкості – на строк не більше чотирьох років;
–    за тяжкий злочин – на строк не більше семи років;
–    за особливо тяжкий злочин – на строк не більше десяти років;
–    за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини – на строк до п’ятнадцяти років.

років);
– другий підлітковий вік (14-15 років);
– третій підлітковий вік (16-18 років)

Деякі психологи та педагоги вважають, що якщо раніше підлітковим віком вважався вік від   12-13 до 16 років, то у наш час слід вважати підлітковим віком з 11 до  14-15 років.

ООН “Про права дитини”
Сімейний кодекс України
Закон України “Про загальну середню освіту”
Закон України “Про позашкільну освіту”