Слайд 1Як допомогти тривожній дитині
Підготувала :
практичний психолог
КЗ «ЗСЗШІ «Світанок»ЗОР
Т.І.Гольцева
Слайд 2Тривожність
Тривожність –це індивідуальна психологічна особливість, яка виявляється в підвищеній схильності почуватися
занепокоєним за будь-яких життєвих ситуацій, у тому числі тих, які взагалі не можуть викликати тривоги.
Це відчуття неконкретної, невизначеної загрози, нечітке відчуття безпеки, вияв психічного неблагополуччя особистості.
Тривожність знижує адаптаційний потенціал дитини, стримує інтелектуальний та емоційний розвиток, перешкоджає ефективній діяльності. Виявляється тривожність у нерішучості, загостреному почутті відповідальності, внутрішній потребі відповідати очікуванням інших, боязкості, невпевненості в собі і своїх рішеннях, емоційному неспокої.
Слайд 3
Можливі причини підвищеної тривожності:
1. Природна особливість нервової системи(слабкість, астенічність) як риса темпераменту.
2. Сформована
риса характеру як результат неправильного виховання.
3. Особливість захисної психологічної природи – непродуктивний тип мотивації(«орієнтація на уникання невдачі» замість «орієнтації на досягнення успіху»)
4. Порушення стосунків з учителями, однолітками чи в сім’ї. Постійне порівняння з іншими дітьми, перенесення навчальної оцінки, оцінки вчинку на оцінку всієї особистості.
Слайд 45. Авторитарний стиль батьківського виховання в родині (суворий, вимогливий): дитину вчать підкорятися,
залежати від влади сильніших, відступати перед авторитетами, а не мати власне«Я», що призводить до пасивності, нерішучості, невпевненості у власних силах, залежності.
6. Гіперопіка – оберігання від труднощів, вирішування за дитину усіх її проблем не дозволяє сформуватися навичкам подолання труднощів.
7. Авторитарний стиль роботи вчителя: владний суворий, нетерпимий.
8. Перевантаження навчанням.
9. Висока тривожність учителя чи батьків, тривожний фон у родинних або шкільних стосунках.
10. Неадекватні вимоги до дитини, які не відповідають її потенціалу і бажанням.
Слайд 5Загальна тривожність в школі – це загальний емоційний стан дитини, пов`язаний з
різними формами його включення в життя школи.
Переживання соціального стресу –емоційний стан дитини, на фоні якого розвиваються його соціальні контакти (насамперед– з однолітками).
Фрустрація потреб в досягненні успеху –несприятливий психічний фон, не дозволяючий дитині розвивати свої потреби в успіху , досягнені високого результату та т. п.
Страх самовираження – негативне емоційне переживання ситуацій, пов'язаних із необхідністю саморозкриття, пред'явлення себе іншим, демонстрації своїх можливостей.
Слайд 6Страх ситуації перевірки знань - негативне ставлення і переживання тривоги в
ситуаціях перевірки (особливо - публічної) знань, досягнень, можливостей.
Страх несоответствовать очікуванням оточуючих - орієнтація на значимість інших в оцінці своїх результатів, вчинків, і думок, тривога з приводу оцінок, які дають оточуючим, очікування негативних оцінок.
Низька фізіологічна опірність стресу - особливості психофізіологічної організації, що знижують пристосов-ність дитини до ситуацій стресогенного характеру, що підвищують вірогідність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний фактор середовища.
Проблеми і страхи у відносинах з вчителями - загальний негативний емоційний фон відносин з дорослими в школі, що знижує успішність навчання дитини.
Слайд 7
Протокол діагностики тривожності учнів 6-9 класів
КЗ «ЗСЗШІ «Світанок» ЗОР у
2015-16н.р.
Слайд 8
Протокол діагностики тривожності учнів 6 класу
КЗ «ЗCЗШІ«Світанок» ЗОР
Слайд 9
Протокол діагностики тривожності учнів 7 класу КЗ«ЗCЗШІ«Світанок» ЗОР
Слайд 10
Протокол діагностики тривожності учнів 8 класу
КЗ «ЗCЗШІ«Світанок» ЗОР
Слайд 11
Протокол діагностики тривожності учнів 9 класу
КЗ «ЗCЗШІ«Світанок» ЗОР
Слайд 12Рекомендації педагогам та батькам по взаємодії з тривожними дітьми:
1. Дотримуйтеся позитивної моделі виховання:
емоційне тепле ставлення батьків і педагогів, постійна щира увага до потреб та інтересів дитини, не ігноруйте почуттів дитини, якомога менше зауважень.
2. Враховуючи підвищену чутливість до зовнішнього оцінювання тривожних дітей:
не акцентуйте уваги на невдачах;
давайте право на помилку;
опитування тривожних дітей варто робити всередині уроку;
Слайд 13 не порівнюйте дитину з оточенням, лише із самою собою, з власним
результатом;
оцінюйте тільки дію, вчинок, а не всю особистість;
не соромте прилюдно, не принижуйте гідності, не вимагайте прилюдного каяття.
3. Сприяйте підвищенню самооцінки дитини:
частіше хваліть, але не за здібності, а за зусилля,старання;
частіше звертайтесь на ім’я;
не ставте завищених вимог;
введіть щоденний ритуал « Бюро гарних новин»;
заведіть у класі « Банк успіху», озвучуйте здобутки, досягнення учнів;
сприяйте підвищенню соціального статусу дитини серед однолітків;
Слайд 14створюйте педагогічні ситуації гарантованого успіху;
допомагайте виявляти себе , самостверджуватися в різних
аспектах шкільного життя.
4. Забезпечте підтримку перед травматичними подіями і під час них:
заздалегідь обговоріть, як відбуватиметься контрольна, моніторинг;
обирайте зручний для дитини спосіб перевірки знань (письмо чи на одинці з вчителем);
частіше застосовуйте візуальну (погляд) і тактильну (дотик) підтримку;
намагайтесь знизити значущість ситуації, відмовитися від порівняння себе з іншими і бажання бути вищим;
допоможіть зосередитися на завданні;
Слайд 15 намагайтеся скорегувати установку на надмірну вадливість успіхів у навчанні (перенесіть
акцент з оцінки результату на процес як чергову сходинку до успіху);
використовуйте позитивне підкріплення під час відповіді.
5. Уникайте виникнення зайвих, необов’язкових психо-травматичних ситуацій (не примушуйте виступати на сцені, олімпіадах).
6. Не експлуатуйте надмірну відповідальність тривож-них дітей, не давайте доручень, пов’язаних із підви-щеною відповідальністю (особливо – за інших дітей).
7. Залучайте тривожних дітей до корекційних вправ з відпрацювання конструктивних засобів поведінки у складних ситуаціях, засвоєння прийомів подолання хвилювання, тривоги; зміцнення впевненості у собі, розвиток самооцінки і мотивації).
Слайд 16Відповідно віку школярів та їх когнітивного статусу рекомендую
використовувати комплекс педагогічних
технологій, основу якого складають технології індивідуально-орієнтованого навчання та ігрові технології
ТЕХНОЛОГІЇ
Технологія проблемного
діалогу
Інформаційно-
комунікативні
технології
Проектні технології
Індивідуально-
орієнтоване
навчання
Ігрові технології
Багатомірна дидактична
технологія
Технологія різнорівневого навчання з обов’язковим результатом
Слайд 17Використання сучасних
навчальних технологій
Зміст,
методи,
темп
Адаптація
Особливості дитини
Слайд 18Ігрові технології
За дидактичним завданням (на повідомлення нових знань, закріплення, перевірку матеріалу);
За
ступенем пізнавальної самостійності учнів: репродуктивні , конструктивні, творчі;
За характером джерела навчальної інформації: підручник , довідник, посібник, життя ін.
За способом включення гри в хід навчання (додаток до інших технологій навчання, самостійна ігрова технологія);
За ознаками власне ігрової діяльності (характер сюжету, ролей і т.д.);
За використанням і характером устаткування.
Слайд 19Дидактичні аспекти викладання
Нестандартні форми проведення уроків:
Урок-подорож (наприклад «Материкова мандрівка»)
Інтегрований урок з
математики та «Я і Україна»
Урок-екскурсія «Київ – столиця України», «Вулицями міста Запоріжжя»
Урок-огляд знань «В гості до іменника», «В гості до прикметника»
Урок-милування природою «Карнавал осінніх барв», «Якого кольору зима», «Весняна симфонія»
Урок-гра «Якою казочка була»
Урок-вікторина «Що? Де? Коли?»
Театралізований урок «Я - замість імені твого»
Урок-роздум «Раз добром зігріте серце ввік не прохолоне»
Слайд 20Позакласна діяльність вчителя, вихователя
Факультативний курс з логіки «Розвиток продуктивного мислення»
Факультативний курс
з розвитку мовлення «Дивотвір»
«Моя щаслива планета» у рамках проекту «Урок для стійкого розвитку»
Слайд 21Напрямки виховної роботи
ВЧИТЕЛЬ - ВИХОВАТЕЛЬ