Презентация, доклад на тему Презентація Перша допомога потопаючому

жилети

Вхід у воду;
    - Подпливаніе до потопаючого;
    - Звільнення від можливих захоплень;
    - Транспортування до берега;
    - Надання першої допомоги на березі.

і зручно, а головне, безпечно дістатися до потерпілого. У деяких випадках доцільніше буде пробігти, наприклад, кілька метрів по берегу з урахуванням течії. У кожному разі рятувальнику необхідно швидко і спокійно оцінити обстановку.

можливостей плавця-рятувальника. До потопаючого необхідно підпливати з боку спини. Приблизно за 3-5 м до потерпілого бажано сховатися (пірнути) під воду. Непомітне підплиття, і особливо зі спини, може виключити можливі захвати потерпілого, який у таких випадках часто не контролює свої дії і дуже небезпечний для рятувальника.
    Якщо потопаючий повертається обличчям, треба зануритися під воду, взяти потерпілого за стегна, повернути до себе спиною, і піднявшись на поверхню, здійснити захоплення для транспортування.

таких захоплень: занурення і використання больових прийомів.
Перед зануренням необхідно зробити глибокий вдих і опуститися разом з потопаючим під воду. Цього часто буває достатньо, щоб потопаючий відпустив рятувальника. Звільнившись від захоплення, потрібно взяти потерпілого за руку і повернути до себе спиною.
Больові прийоми можуть бути найрізноманітніші і застосовуватися в залежності від сформованої обстановки і характеру захоплень тонучого. Так, від захоплень за руки звільняються різким рухом однієї руки або обох рук у бік великих пальців рук потопаючого.

поведінки і стану потерпілого та підготовки рятувальника.

Рятувальник пливе брасом, а потерпілий тримається ззаду за його плечі

або кролем) і вільною рукою

щоб обличчя його було на поверхні, випрямити руки і плисти на спині, працюючи ногами брасом

постраждалого, взяти його за підборіддя і транспортувати до берега, виконуючи рухи ногами на боці і роблячи гребки іншою рукою

його за «далеку» руку (за плече, передпліччя або зап'ястя), протягнувши свою між спиною і «ближній» рукою потерпілого

за стегна і поперек або за ноги і пахви (удвох), укласти на м'яку підстилку або перенести в медпункт і надати першу допомогу.

Спочатку оцінити стан потерпілого, характер утоплення за зовнішнім виглядом
забезпечити прохідність дихальних шляхів
штучне дихання
непрямий масаж серця

утопленні в прісній воді звільняють від неї тільки рот і глотку).
З цією метою той, хто надає допомогу кладе потерпілого животом на стегно зігнутої в колінному суглобі ноги, натискає рукою на спину потерпілого між лопаток, підтримуючи при цьому іншою рукою його чоло і піднімаючи голову. Можна нахилити потерпілого через борт човна, катера або, поклавши обличчям вниз, підняти його в області таза. Ці маніпуляції не повинні займати більше 10-15 секунд щоб не зволікати з проведенням штучного дихання.

не пошкоджені

Для початку постраждалого необхідно покласти на спину, підклавши під лопатки туго згорнутий валик з одягу (його висота має бути не більше 20 см).
Той, хто надає допомогу стає на коліна в головах потерпілого, бере його руки за променезап’ясні суглоби і приступає до штучного дихання.
Починати треба завжди з видиху. Для цього руки потерпілого слід притиснути до нижніх ребер і плавно натиснути на них на два рахунки.
Вдих виконується за рахунок розширення грудної клітки різким рухом рук потерпілого вгору-в сторони. Потім слідує пауза (на два рахунки).
Далі все повторюється знову. Темп не більше 14-16 рухів у хвилину, що відповідає частоті дихання здорової людини

не фіксується

При цьому способі потерпілого необхідно покласти обличчям довнизу, витягнувши обидві руки вперед. Той, хто надає допомогу, стає на коліна і плавним рухом кистей, переносячи на них вагу тіла, натискає на нижні стегна постраждалого (на три рахунки). Це відповідає видиху. Потім також на три рахунки натиснення припиняється, і повітря надходить у легені

постраждалого

При цьому способі потерпілого необхідно покласти на груди, голову повернути в бік і підкласти під неї складену в декілька рядів тканину. Руки при цьому зігнуті, язик не фіксується. Той, хто надає допомогу стає на коліна біля голови потерпілого, охоплює його лопатки лямкою або пов'язаними рушниками, пропускає обидва кінці під пахвами у плечових суглобів, зв'язує кінці й накидає лямку собі на шию. Надає допомогу, відхиляючись назад на три рахунки, розпрямляє грудну клітку постраждалого, викликаючи вдих. При нахилі вперед теж на три рахунки тиск лямки припиняється і настає видих

(або садять, притулившись спиною до стінки, дереву) і, відкривши рот, роблять вдих, впритул притуливши рот надає допомогу до рота потерпілого.
Видих проводиться відсмоктуванням повітря з легенів потерпілого. Все це робиться з частотою дихання не більше 14-16 разів на хвилину. При цьому рот потерпілого закривають марлею або нещільної тканиною, а ніздрі - ватними тампонами.