Презентация, доклад на тему Презентація з історії України на тему: Індустріалізація України (10 клас)

джерела;
відмітити, що в ході було досягнуто великих зрушень, які, однак, не супроводжувалися істотним зростанням матеріального добробуту людей;
Розвиваюча:
розвивати навички критичного мислення;
розвивати творчі здібності;
розвивати зацікавленість, самостійність;
Виховна:
виховувати почуття патріотизму;
виховувати впевненість,у собі, самостійність та відповідальність;

труднощі і особливості індустріалізації, підвести загальні підсумки індустріалізації та її значення;
закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах;
виховувати почуття патріотизму, національної свідомості та гідності.

- Й. Сталін остаточно здобув усю повноту влади в СРСР;
1925 р. — призначення генеральним секретарем Центрального Комітету КП(б)У) 
Л. Кагановича;
 1928 р. — призначення генеральним секретарем ЦК КП(б)У С.Косіора;
 Грудень 1925 р. – XIV з’їзд ВКП(б) – курс на індустріалізацію СРСР;
початок індустріалізації;
1928 – 1932 рр. – перший п’ятирічний план розвитку господарства;
1927 р.  - XV ВКП(б) ухвалив генеральну лінію на прискорену  індустріалізацію;
Кінець 1929 р. – перехід до прискореної (форсованої) індустріалізації.

тракторного;
10 листопада 1932р. – введення в дію Дніпрогесу;
1933-1937р.р. – друга п’ятирічка;
1935 р. – початок стаханівського руху.

галузях народного господарства.
Надіндустріалізація- прискорена індустріалізація;
адміністративно-директивний метод управління промисловістю;
п'ятирічка –
план розвитку країни, розрахований на п’ять років.;
командно-адміністративна система;
стаханівський рух.

та обладнання, в країну яка виробляє їх .»
Й.В.Сталін

XIV з’їзд партії 1925рік.

розвитку Збройних сил.
Збільшити чисельність промислового робітничого класу - основної опори правлячої партії.
Підвищити рівень життя населення.

Мета індустріалізації:

строки рівня розвитку економічно розвинутих країн світу. Сталін заявив, що "ми відстали від передових країн на 50-100 років. Ми повинні подолати цю відстань за 10 років. Або ми зробимо це, або нас зімнуть". Індустріалізацію передбачалося здійснювати плановими методами (п'ятирічками).

країн (хоча Російська імперія до Жовтневої революції входила до 5 найбільш промислово розвинутих  країн);
політичні — лідери КП вважали, що партія повинна спиратися не на селянські маси, а на робітничий клас.
стратегічні — Сталін вважав можливим побудову комунізму в одній окремо взятій країні.

процесу індустріалізації країн Заходу:

рахунок легкої та харчової;
збільшення випуску спиртних напоїв;
продаж за кордон нафти, газу, деревини та хутра за низькими цінами;
продаж за кордон творів мистецтва;
використання безкоштовної праці у вихідні дні (суботники, недільники);
широке використання праці в'язнів ГУЛАГУ;
режим економії;
грабунок внутрішньої «колонії»–села;
Варто особливо підкреслити ще одне джерело ресурсів, яке важко пояснити нашим сучасникам,— народний ентузіазм.

й відкрито піти на максимальне збільшення виробництва горілки”.
Й.Сталін
З листа до В.Молотова (вересень 1930 року)

на сільськогосподарську продукцію;

Випуск внутрішніх позик та їх примусове розповсюдження (1927-29 рр. було випущено 3 позики індустріалізації);

Впровадження “надзвичайних заходів” під час хлібозаготівельних кампаній 1928, 1929 і подальших років.

Монополізація державного капіталу в легкій промисловості та торгівлі з швидким скороченням приватного та акціонерного капіталу;

Нарощування інфляції та збезцінення внутрішньої грошової одиниці (в роки першої п’ятирічки інфляційне покриття державних потреб становило 4 млрд. крб.);

Нарощування продажу горілчаних виробів

процесу індустріалізації країн Заходу:

не вистачало кваліфікованих кадрових робітників та інженерів, хоч Україна в цьому плані була в більш вигідному становищі;
низький рівень економічної освіти радянського керівництва, відсутність досвіду здійснення планової індустріалізації.

ЖІНОК

модернізації
важкої промисловості
швидкими темпами

щоб остаточно не відстати
від капіталістичного світу

для зміцнення обороноздатності,
бо зовнішня загроза
була досить реальною

(Запоріжжя), «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь» (Маріуполь), Харківський тракторний завод (випускав 20% тракторів і 80% танків).
 Реконструювалися Луганський паровозобудівний завод  і металургійні заводи в Дніпропетровську, Комунарську, Дніпродзержинську та Макіївці.
В другій п’ятирічці (1933–1937 роки) з 4500 – 1000; а в третій, незавершеній (1938–41 роки) з 3000 – 600.

на той час зайняла провідне місце в Європі, наздогнавши Францію. УРСР перетворилася з аграрної на індустріально-аграрну республіку;
з іншого боку, саме тоді був закладений фундамент адміністративно-командної системи в економіці. Україна перенасичена шкідливими підприємствами та відходами від їхньої діяльності. Внаслідок бездумно надіндустріалізації, економії на природозахисних об’єктах екологічна ситуація в республіці стала загрозливою;
прискорений розвиток виробництва засобів виробництва (група А) за рахунок виробництва предметів споживання (група Б) призвів де занепаду легкої та харчової промисловості і через те — до зниження життєвого рівня населення;  (87,5% і 12,5% відповідно).
зростаюча урбанізація — збільшення кількості міського населення. Чисельність городян в УРСР у 1926-1930 pp. зросла удвічі;

З аграрної країни республіка перетворилась в індустріальну, Україна посіла друге місце в Європі за виплавкою чавуну, четверте за видобутком вугілля. Частка України в союзному виробництві залізної руди сягала 68 %, паровозів — 74 %. Однак Правобережжя та Полісся залишалися нерозвиненими у промисловому відношенні. Прискорився процес урбанізації: до 33 % населення у 1938 р.  мешкало в містах проти 20% за десять років до цього.
 Зменшилось відставання від розвинених країн з виробництва продукції на душу населення:
якщо в 20-ті роки різниця була в 5-10 разів, то в кінці 30-х pp. — у 1,5-4 рази.
 Важливим результатом стало подолання якісного, стадіального відставання промисловості.
 У 30-ті роки країна стала однією з трьох-чотирьох, які були здатні виробляти будь-який вид промислової продукції, знаний у той час людством.

обороноздатність;
відбулися структурні зміни в промисловості: перевага була віддана не легкій, а важкій промисловості;
було ліквідовано безробіття, але знизився життєвий рівень населення (інфляція, карткова система, нестача товарів широкого вжитку);
монополізм державної власності, відсутність конкуренції та матеріальної зацікавленості призвели до сповільнення темпів розвитку економіки;
створено нову модель керівництва економікою — адміністративно-командну.

наслідків:
1) Здійснення індустріалізації за рахунок сільського господарства посилило тиск на селян: збільшився продподаток, заборонялася вільна торгівля (надлишки продукції селяни повинні були здавати за державними розцінками).
2) Форсована індустріалізація обумовила перехід до насильницької колективізації, результатом якої мало стати забезпечення країни дешевими продуктами харчування, а промисловості - дешевою сировиною.
3) Випереджаючий розвиток важкої промисловості зумовив посилення диспропорцій між промисловістю і сільським господарством, між важкою і легкою промисловістю. Величезні кошти витрачалися на розвиток важкої індустрії, яка сама по собі не була орієнтованою на задоволення потреб населення і успіх якої мало позначився на стані легкої і харчової промисловості. Відбулося падіння життєвого рівня народу.

відсутність конкуренції і матеріальної зацікавленості призвели до сповільнення темпів розвитку господарств. Плани довоєнних п'ятирічок виконані не були, хоч за офіційною інформацією вони навіть перевиконувалися. Керівництво прагнуло створити видимість безперервних успіхів.
6) З індустріалізацією пов'язаний початок масових репресій. У катастрофічних провалах здійснення планів, в аваріях, що почастішали, почали звинувачувати "ворогів народу", "шкідників", з вини яких нібито і траплялися "зриви" і "провали". Першою політичною справою став так званий Шахтинський процес 1928 р. над інженерними кадрами шахт Донецького басейну.

СРСР вийшов на друге місце у світі після США. Припинилося ввезення з-за кордону кольорових металів, рейкопрокатних станів, екскаваторів, турбін, паровозів та інших видів промислової продукції. Було забезпечено техніко-економічну незалежність СРСР від країн Заходу. Україна стала індустріально розвиненою республікою СРСР.

Як позначилась сталінська індустріалізація на становище селян?
4. Поясніть, чому саме в кінці 1920-х років Сталін відмовився від Непу?

В)1928р. Г)1930 р.
2. Темпи зростання обсягів промислового виробництва в СРСР у 1930-х роках були вищими,  ніж в європейських країнах, завдяки: 
А)  технічній перебудові.          
Б)  технологічній реконструкції.
В)  промисловому перевороту. 
Г)  форсованій індустріалізації.

Б) 1930р.; В) 1933р.;
Г) 1937р.
20. Вкажіть керівників КП(б)У:
1. С.Косіор;
2.Л.Каганович;                
3. М.Хвильовий; 4.М.Хрущов;                      
5. О.Стаханов;    
6. С.Кіров.