Презентация, доклад по истории на тему: Наш край в 50-60 г. ХХ ст.

Анастасія
Синельникова Тетяна

моя Батьківщина
В серці залишишся назавжди.

північно-східній частині Донецької області на відстані 24 км. від центральної частини міста Горлівка та за 75 км. від обласного центру м. Донецьк. Площа селища складає 857 га.

люди різних національностей, їм дуже комфортно в рідному краї.

заснування селища.
Перша: раніше на території селища було голе місце. Тут селилися бідні селяни -робітники. У цих людей не було навіть нормального одягу, і тому їх називали «голь», «голота». Так і виникло поселення Гольма.
А друга: колись на пустинних косогорах було природою щедро розкидане доломітне каміння, яке називали «голишами». Можливо, що від слова «голиш» і виникла нинішня назва селища. Голе місце з голим камінням з роками перетворилось на красиве маленьке селище міського типу- Гольмівське.

чверті XIX сторіччя, у зв’язку з інтенсивним розвитком у Донбасі чорної металургії, почалося активне видобування доломіту з Микитівського родовища..

заводу: ХМИ, обертальний, енергетичний, механічний та інші. Де була задіяна більша частина працездатного населення селища. 425 працівників за трудові успіхи нагороджені орденами і медалями .

вогнеупори аналогічного складу;
плити й стакани для шиберних затворів сталерозливних ковшів;
порошки та вироби з плавлених періклазу, періклазохроміту та алюмомагнезіальної шпинелі;
порошки та вироби із стабілізованої двуокісі цирконію.
Продукція Микитівського доломітного заводу традиційно високої якості.

Микита Петрович – перший директор Микитівського доломітного комбінату, колись розташованого в селищі Гольмівське. Директором заводу він був багато років, і за цей час селище перетворилося в одне з квітучих міст України. В 60 роки по красі, благоустрою, озелененню селище зайняло третє місце серед селищ міського типу Донецької області.

обладнанням. За шахтними печами, поступово вводилися в роботу інші об’єкти промислового значення. Працівники не хотіли змиритися з тим, що їх селище розміщено в степу, тому поряд з розбудовою промислових об’єктів росло та розвивалося селище Гольмівське, піднімалися об’єкти соціально-культурного призначення: школи, лікарняне містечко,дитячі дошкільні заклади, піонерські табори, Палац культури. У благоустрої селища брали участь майже всі жителі, які будували дороги, алеї, відбудовували приміщення, висаджували вздовж вулиць, біля будинків зелені насадження.

якої був - Гудино Олександр Гнатович - ветеран війни, заслужений вчитель України. Багато учнів Олександра Гнатовича стали вченими, лікарями, вчителями, керівниками підприємств. Вітчизна високо оцінила працю педагога, він нагороджений орденом «Знак Пошани», знаком «Відмінник Народної освіти України».

поет, прозаїк, гуморист, перекладач.

його Горобчик:
Дядьку, що ти робиш?!
Доведеш до струсу мозок,
Голову угробиш…
Дятел з посмішкою каже:
Добрі люди бають –
Хто завзято й гучно стука,
Тому відчиняють.
М. Возіянов

і позашкільних. Зокрема, в школах проводилися різні вечори “Вечорниці”.

і Палац Культури, в якому проводились заходи за участю видатних людей.

була названа вулиця у Центрально-Місцевому районі Горлівки. Ім`ям поета також названа школа №73, в Горлівці існує міська літературна премія ім. П. Беспощадного, котра вручається за опубліковані літературні праці.

В період «відлиги» Гольмівське почало відбудовуватися після воєнних подій. У благоустрої селища брали участь майже всі жителі, які будували дороги, алеї, відбудовували приміщення, висаджували вздовж вулиць, біля будинків зелені насадження. Успішно працював Микитівський доломітний комбінат, будувалися школи, закладався Парк відпочинку, Палац Культури і стадіон. Не зважаючи на всі труднощі, наше селище досі продовжує розвиватись і дарувати нам радість. Мала батьківщина дає нам набагато більше, ніж ми в змозі зрозуміти.

1994 г. – стр. 15.
Спогади Бистрова В.В. – ред.. газети «Доломітчик Микитівки», директор музею історії заводу 1938 р.н.
Спогади Гудино О.Г. – учасник бойових дій 1922 р.н.
Інтерв’ю Турченко М.М. – ветеран війни 1926 р.н.
Інтерв’ю Ходусова О.Д. – селищний голова 1957 р.н
Беспощадный П.Г. Избранное. Стихи. Песни. Поэмы. – К:Дніпро, 1965.