Презентация, доклад на тему Перші землероби на території України

в Україні

4-середина 3 тис. до н.е.

результати діяльності самих людей

Римської імперії

е. Побудована Велика Китайська Стіна

– перші пам’ятки Трипільської культури

тому народився землеробський світ – трипільська культура.
Фахівці називають цей історичний період найяскравішим культурним явищем в історії первісного суспільства Європи та світу.
Встановлено надзвичайно високий розвиток носіїв трипільської культури, яка вивчалася протягом останніх ста років і стала одним із найбільших археологічних відкриттів ХІХ ст.
За рівнем соціально-економічного розвитку трипільці підійшли до рубежу цивілізації, подібної до цивілізації стародавніх Сходу та Єгипту.

містечка Трипілля Київської області залишки невідомої раніше археологічної культури, вік якої сягав кількох тисячоліть.

тоді села Трипілля на Київщині.

доба, енеоліт (від лат. aeneus — мідний і грец. λίθος — камінь) — назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби, яку застосовують археологи в зв'язку з появою й поширенням у той час виробів із міді.

знаємо навіть звідки походили ці хлібороби мідно-кам’яного віку (кінець ІV тис. до н.е. – перша третина ІІІ тис. до н.е.).
Вочевидь, вони прийшли з Трансильванії і займали територію від Карпат до Лівобережжя Дніпра та від Волині і до північного узбережжя Чорного моря.
Проіснувавши близько 2 тисяч років, трипільська культура зникла, асимілювалася з іншими культурами, які у різні періоди історії займали панівне становище на українських землях

Звідки прийшли трипільці?

час!

Трипільскі міста будувались по колу.
У поселенні біля с. Майданецьке (270 га) ахеологи нарахували 1575 жител, розташованих чотирма колами.
Трипільське місто біля с. Тальянки (450 га) нараховувало 2700 будинків.
Довжина будинків сягала від10 до 14 м.
Останній ряд будинків утворював захисну стіну міста.
Встановлено, що трипільці будували дво- і навіть триповерхові будинки.
Кожне поселення існувало близько 50 років, тобто протягом життя двох поколінь.
Потім жителі переходили на нове місце.
Це було пов’язано з виснаженням землі навколо поселення та вирубуванням лісів. Облишене поселення спалювали. Це був своєрідний ритуал.
У будинках залишали частину посуду та знаряддя праці як данину померлим родичам

напівземлянки.
Основними матеріалами для будівництва були дерево та глина.

ткацтво, виготовлення одягу.

господарки були великими майстринями з виготовлення сорочок, суконь, спідниць.
Вони прикрашали свої вироби оригінальним кольоровим орнаментом.
Зверху на сукню трипільські модниці зодягали намисто з мідних, кам'яних, скляних (так-так, уже в той час – скляних!) намистинок, морських і річкових черепашок. Вони розумілися й на прикрасах із золота та срібла.

Одяг трипільців

й дерев’яними ралами.
Для обмолочення зерна застосовували молотильні дошки, зерно зберігали в спеціальних великих посудинах, а також у ямах із обмащеними глиною й випаленими стінками.

м’ясо-молочного призначення, використовували як тяглову силу під час обробітку землі та транспортуванні вантажів.
Поряд із цим розвивалося полювання на м’ясних та хутряних звірів, птахів, рибальство.

є кераміка, що вражає досконалістю форм та орнаментації.
Незважаючи на досить тонкі стінки, посуд був міцним.
Орнамент мав вигляд спіралі в поєднанні із зображеннями сонця, місяця, тварин і рослин.

1823 р.