Презентация, доклад на тему Презентація з інформатики на тему Поняття підпрограми(10 клас)

(11 уроків)

Урок №1. Тема. Поняття підпрограми.

щоб спростити структуру програми і полегшити її налагодження.

Підпрограми оформляються у вигляді логічно закінченої частини програми.

Допоміжний алгоритм

- Підпрограма - це фрагмент коду, до якого можна звернутися по імені.
Вона описується один раз, а викликатися може стільки разів, скільки необхідно.
Одна і та ж підпрограма може обробляти різні дані, передані їй як аргументи.

S1-?

S2-?

S3-?

S -?

a

b

c

d

e

n

m

поділити програму на окремі модулі. Для цього існують підпрограми.

Підпрограма – це іменована, логічно закінчена група операторів, яку можна викликати для виконання будь-яку кількість разів із різних місць програми.

Підпрограми мають структуру, аналогічну до структури головної програми на Паскалі.

Кожна підпрограма – це міні-програма в програмі. В ній діють всі закони, що притаманні будь-якій програмі.

Це варто знати:

do
for j:=1 to n do заповнити
a[i,j]:=random(10);
for i:=1 to n do begin
for j:=1 to n do вивести
write(a[i,j]:4); writeln;end;
d1:=1; d2:=1;
for i:=1 to n do begin
for j:=1 to n do begin обчислити
if (iif (i>j) and(i+j>n+1) then d2:=d2*a[i,j]; end;end;
if d1>d2 then writeln(' d1>d2 ') else writeln(' d1writeln(' d1= ',d1);writeln(' d2= ',d2)

end.

Програму на опрацювання елементів масиву можна розбити на блоки:

procedure output;
begin
writeln('s1=',s1:6:1,' s2=',s2:6:1,' s3=',s3:6:1);
writeln('v1=',v1:5:1,' v2=',v2:6:1,' v3=', v3:6:1);
end;

Підпрограми у вигляді процедури:

опису, до початку блоку виконуваних операторів.

Процедури і функції мають незначні відмінності в синтаксисі і правилах виклику.

Структура процедури аналогічна структурі основної програми:

procedure ім’я [(список параметрів)]; { заголовок }
розділ опису

Begin

розділ операторів
end;

procedure ім’я;
розділ опису

Begin

розділ операторів
end;

програму, яка складається з процедури без параметрів

Основна
частина програми

end;
procedure obiem(r:integer;var v:real);
begin
v:=4/3*pi*r*r*r;
end;
procedure output;
begin
writeln('s1=',s1:6:1,' s2=',s2:6:1,' s3=',s3:6:1);
writeln('v1=',v1:5:1,' v2=',v2:6:1,' v3=', v3:6:1);
end;
begin clrscr;
input;
plosha(r1,s1); plosha(r2,s2); plosha(r3,s3);
obiem(r1,v1); obiem(r2,v2); obiem(r3,v3);
output;
end.

r1

r2

r3

s:=4*pi*r*r;

v:=4/3*pi*r*r*r;

Процедура з параметрами

Приклад №1

r1,r2,r3

У процедурі використовують формальні величини: r

plosha

Ім’я процедури – надає користувач

При звернені (виклику процедури) до процедури, формальні величини замінюються фактичними.

plosha(r1,s1);

Після фактичних величин через кому записують результат

Var Вказує на передачу значень S в основну програму

real;
var a, b : mas;
i : integer;
riz, sr_a, sr_b : real;
procedure sr_arufm(x : mas; var sr : real); {1}
Var i : integer; s:real;
begin
s:= 0;
for i := 1 to n do
s := s + x[i];
sr := s / n;
end; {2}
Begin { головна програма}
writeln('masiv A:');
for i := 1 to n do
readln(a[i]);
writeln('masiv B:');
for i := 1 to n do
readln(b[i]);
{звернення до процедури 2 рази}
Sr_arufm(a, sr_a); {3} {виклик процедури}
Sr_arufm(b, sr_b); {4}
riz := sr_a - sr_b;
writeln( ‘sr_a =',sr_a);
writeln( ‘sr_b =',sr_b);
writeln(‘rizno= ', riz:6:2)
end.

Сам по собі опис не приводить до виконання підпрограми.
Для того щоб підпрограма виконалася, її треба викликати.
Виклик записується в тому місці програми, де потрібно отримати результати роботи підпрограми

Приклад № 2.
Знайти різницю середніх арифметичних значень двох дійсних масивів з 8 елементів.

Як видно з умови, для двох масивів потрібно знайти одну і ту ж величину - середнє арифметичне. Отже, логічним буде оформити його знаходження у вигляді підпрограми, яка зможе працювати з різними масивами.

№2 (процедури з параметром)
3. Вивчити теоретичний матеріал.