Презентация, доклад на тему Презентація з української літератури . І. П. Котляревський. Поема Енеїда

не забудуть!
Т.Шевченко. “На вічну пам’ять
Котляревському”

Український поет, прозаїк, драматург, зачинатель нової української літератури. Громадський діяч. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.

У 1780-1789 рр. навчався у Полтавскій духовній семинарії. З 1789 по1793 рр. працював канцеляристом, з 1793 по1796 — домашнім вчителем у сільских поміщичих сім’ях. З 1796 по1808 знаходився на військовій службі. У 1808 році вийшов у відставку. З 1810 року працював наглядачем «Дома для воспитания детей бедных дворян». У 1817-1821 роках — директор Полтавського театру. У 1818 році входив до складу полтавської масонської ложі «Любов до істини». Помер у Полтаві 10 листопада 1838 року.

на весь світ пролунав голос першого класика нової української літератури Івана Петровича Котляревського
/1769-1838/»

Музей-садиба у Полтаві,
де народився
І.П.Котляревський

За мотивами поеми «Енеїда» створено мультфільм Н. Василенко
«Пригоди козака Енея» (1969), а в 1991 р. — «Енеїду» В. Дахна.

“Енеїда”.

Ювілейна марка, присвячена
200-річчю першого видання
поеми “Енеїда”.

У 1990 р. встановлено премію в галузі драматургії і театрального мистецтва імені І. П. Котляревського.

на розі вулиць
Мельникова і Герцена.
(Скульптор проекту
Г. Н. Кальченко ,
архітектор А. Ф. Ігнащенко ).

У 2004 році  пам'ятник літописцям
Русі-України, подвижникам українського письменства з барельєфом І. П. Котляревського і написом «Енеїда» відкрито у Чернівцях (скульптор В. Гамаль)

“Над книжкою твоєї “ Енеїди “
Нащадок схилить радісне чоло.”
В.Сосюра

Вергілія, Котляревський в традиціях давнього українського бурлеску створив свій оригінальний художній твір.

1798р.- 1-3 частини “Енеїди”
1809р.- 4 частина
1822р.- 5 частина
1842р. - видано твір повністю.

великодніми віршами мандрівних дяків;
- реальною дійсністю того часу;
- усною народною творчістю;
творчістю Г.Сковороди та бурлескно-сатиричною літературою ХVІІІ ст.;
матеріалом з епізодами про життя українських козаків, старшин, селянства, міщан, священників, учнів;
жартівливими сатиричними віршами, інтермедіями до шкільних драм

реальна дійсність того часу та усна народна творчість. Котляревський з уст кобзарів, лірників не раз слухав живу історію свого народу, в історичних і побутових піснях чув биття його вічно живого серця, своїх троянців-козарлюг зустрічав головним чином не на сторінках Вергілієвої поеми, а бачив їх на шляхах рідної Полтавщини, в полках, які формував на Дунаї, на церковних картинах талановитих, хоч і безіменних, українських живописців, читав про їхні звитяжні походи в козацьких літописах. Пригадаймо, що незадовго до написання “ Енеїди “, у 1775р., за наказом Катерини II Запорозьку Січ було зруйновано. Тож зображення козаків в образах відважних троянців було спробою нагадати українцям про героїзм, незламність духу, волелюбність наших предків і відновити національну гордість українського народу.

“Насмішки над богами” (1618р.)
Лаллі (Італія) “Перелицьована Енеїда” (1633р.)
Скаррон (Франція) “Перелицьований Вергілій” (1653р.)
Блюмауер (Австрія) “Вергілієва Енеїда, або пригоди

жартівливої поезії, коли твір із
серйозним або героїчним змістом і
відповідною формою переробляється
у твір комічного характеру.
Бурлеск – це жанр гумористичної поезії.
Комічний ефект досягається тим, що
героїчний зміст зображується в пародійному
тоні, або тим, що про буденне говориться
піднесено.
Алюзія – художньо-стилістичний прийом, натяк на
певний художній твір, сюжет чи образ.
Пародія – сатиричний або гумористичний твір,
що імітує творчу манеру письменника з метою
його висміяти.

українських панів і чиновників, козацьких старшин, їх паразитичного життя, обережливості, пияцтва, нікчемних сварок і водночас уславлення патріотизму, вірності обов’язку, мужності, товариської солідарності.
ОСНОВНА ДУМКА:
Засобом сміху викрити і засудити негативні соціальні явища суспільства к. ХVІІІ ст.

оспівування загарбницьких війн його предків.
Котляревський ставить ряд суспільно важливих для нашого народу проблем: соціальної нерівності, захисту рідної землі від ворогів, громадянського обов’язку, честі сім’ї, виховання дітей, дружби, кохання та інші.

блискавки і грому.
- Юнона (Гера) – богиня шлюбу, його дружина.
- Венера (Афродита) – богиння кохання, побічна дочка Зевса, мати Енея.
- Еол –бог вітрів, брат Зевса.
- Нептун – бог моря, брат Зевсаю
- Вулкан – бог вогню, покровитель ковалів, чоловік Венери.
Меркурій – бог торгівлі, посланець богів, син Зевса.

бать Енея.
Низ та Евріал – троянські воїни.
Дідона – цариця Карфагена.
Латин – цар Латинської землі.
Амата – його дружина.
Лавінія (Лавіся) – їх дочка.
Турн – цар рутульський.
Еванд – цар аркадський.
Палант – його син.
Сівілла – жриця бога
сонця Феба.

Дідони, її самогубство

ІІ частина

У Сицилії

Поминки батька

Пожежа
(горить троянський флот)

батьком. Пророкування щодо Енея

ІV частина

У Латинській землі

Вивчення троянцями латинської грамитики

Підготовка до війни. Її початок.

Обмін подарунками з Латинським царем

частина

Продовження війни

Поєдинок Турна з Енеєм.

Перемога Енея.

яким не потрібне багатство, а потрібні перш за все воля, без неї і життя для них немає. Це люди, здатні голими руками взяти розпечене ядро, вони з презирством ставляться до фізичного болю. Вони умруть, але не стануть рабами».

троянці

Риси характеру.
1. Позитивні:
а) «міцні, як дуби»;
б) відвага і хоробрість;
в) дотепність і товариська щирість;
г) відчайдушність і завзяття;
д) винахідливість і рішучість.
2. Негативні:
а) ледачість і розважливість;
б) пристрасність до спиртного.

нехтування багатством;
б) чуйність і доброта;
в) дружність, повага одне до одного;
г) презирство до фізичного болю і до самої смерті;
д) сміливість і мужність.

проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
І. Котляревський

І. Котляревського.
ІІ. Портрет, зовнішність.
ІІІ. Риси характеру Енея:
1. Позитивні:
а) сміливість і відчайдушність;
б) завзятість і розсудливість;
в) відвага і хоробрість;
г) близькість до народу;
д) простота і щирість;
е) уміння швидко орієнтуватися в обстановці;
є) критичне ставлення до самодержавства, панства.

боягузливість і безпорадність.
ІV. Еней — троянський ватажок.
1. Знання воєнного ремесла.
2. Вміння організувати троянців у бою і праці.
3. Вірність союзникам.
4. Вимогливість і доброта до підлеглих.
5. Популярність серед війська і народу.
V. Дипломат і державний діяч.
VІ. Троянський полководець — образ запорозького кошового отамана.

кунтуш з усами
люстровий…”

Український національний одяг

i про Сiч...

Бандура горлиці бринчала,
Сопілка зуба затинала,
А дудка грала по балках;
Санжарівки на скрипці грали,
Кругом дівчата танцювали.

Танці

Горлиця

Дуб

Гопак

Санжарівка

Трепак

Гайдук

столи для гостей були
накриті вже багатше: тут бачимо
свинячу голову до хріну,
локшину, індик з підливою,
куліш і кашу, лемішку,
зубці, путрю,
квашу, медовий шулик.
А пили слив'янку, мед,
пиво, брагу, сирівець,—
горілку просту і
калганку, сивуху.

«не розглядiвши, кажуть, броду, не лiзь прожогом перший в воду», «хто чим багат, то тим i рад».
Сталi епiтети i «крилатi вислови» з народної мови: «кричав, як в мартi кiт», «бiсикiв пускать», «аж поза вухами лящало», «нiхо з уст пари не пускав».

Енеїда “ своїм життєстверджуючим сміхом пробуджувала національну свідомість, а світові розкрила характер українців
Сатирично-гумористичні традиції Котляревського талановито продовжено в творах Остапа Вишні, Степана Олійника, Олександра Ільченка та ін.
“ Енеїду “ високо цінували Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Іван Франко, Михайло Коцюбинський
Це перший друкований твір, написаний живою розмовною мовою українського народу
ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ: сам Микола I сміявся, кажуть, над “ Енеїдою “ і назвав її “ умной шалостью“;
Наполеон Бонапарт вивіз “ Енеїду “ як варту уваги пам’ятку, коли повертався з невдалого походу в Росію

Ашкаренка
1971р. на сцені Полтавського народного театру здійснено вперше інсценізацію
перекладено російською, білоруською, чеською, уривки з поеми перекладені на англійську, французьку, німецьку та інші мови
екранізований твір методом мультиплікації
з художників “ Енеїду “ проілюстрували Порфирій Мартинович, Василь Корнієнко, Іван Їжакевич, Михайло Дерегус, а найкраще Анатолій Базилевич, малюнки якого подаються далі