Презентация, доклад на тему Развитие критического мышления младших школьников на уроках украинского языка

сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різносторонньо аналізувати інформацію, мати особисту незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосувати здобуті знання на практиці.

Узагальнене визначення терміну «критичне мислення», прийняте в Україні, наводиться в «Концепції громадянської освіти та виховання в Україні», що розроблена проектом «Освіта для демократії в Україні»: «Критичне мислення – здатність особистості долати в собі схильність до однозначно-догматичного сприйняття світу, вміння аналізувати ту чи іншу проблему з різних боків, користуватися інформацією з різних джерел, відрізняючи об’єктивний факт від суб’єктивної думки про нього, логічний умовивід від упередженого припущення чи забобону. Це вміння людини адекватно визначати причини й передумови наявних в її житті проблем, готовність докласти зусиль для їх практичного (а не лише риторичного) подолання».

педагогічна стратегія американських науковців «Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів», авторами якої є Д. Стіл, К. Мередіт, Ч. Темпл.
Наукові основи розвитку критичного мислення учнів визначено в дослідженнях дидактів – Л. Арістової, Д. Вількеєва, М. Данилова, Б. Єсіпова, В. Лозової, В. Максимова, О. Матюшкіна, М. Махмутова, П. Підкасистого, Н. Половнікової, О. Савченко, Т. Шамової, Г. Щукіної та інших.
Психологічний аспект проблеми розвитку пізнавальної активності учнів на основі критичного мислення висвітлювався в працях В. Ананьєва, П. Блонського, Д. Богоявленської, Л. Виготського, П. Гальперіна, Г. Костюка та інших.
Над проблемою розвитку критичного мислення також працює багато зарубіжних і вітчизняних психологів та педагогів: Дж. Андерсон, М. Векслер, Н. Поспєлов, Р. Стернберг, О. Тягло, Д. Халперн; а також методистів: К. Баханов, В. Мисан, О. Пометун, С. Терно.
Проте широке коло питань, пов’язаних з особливостями розвитку критичного мислення школярів є невирішеним. Окрім того, на сьогодні важливим і не до кінця розробленим залишається питання добору форм і методів навчання, які б забезпечували розвиток критичного мислення учнів, орієнтовані на певну вікову категорію школярів.

школярів на уроках української мови необхідно розробити і впровадити у навчання дослідницькі завдання та створити відповідні педагогічні умови, які сприяли б розвитку таких якостей особистості:

вміння бачити зв’язки, які безпосередньо не спостерігаються, тобто розвивати синтетичне мислення;
вміння брати під сумнів сталі принципи та ідеї;
терпиме ставлення до чужих помилок;
пошук проблем, які вимагають творчих зусиль;
уміння визначати проблеми.

Осмислення Рефлексія

Осмислення Рефлексія

Осмислення Рефлексія

мислення, зокрема на уроках української мови, полягає у тому, що учні не просто засвоюють інформацію, а здобувають її самі на основі пропонованих вчителем методів і прийомів навчання, що сприяють розвиткові мислення. Найбільш оптимальними для цього є методи проблемного навчання – дослідницький, діалогічний, евристичний, тобто методи, які пробуджують «дослідницький рефлекс»; інтерактивні методи – дискусії, «мозковий штурм», ігрове моделювання, інтерв’ю, робота в групах, навчальний діалог; проектна технологія.

Групова робота займає важливе місце в діяльності педагога. Під час групової форми роботи використовують пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, евристичний методи. Розробку уроку з використанням групових методів навчання наведено у Додатку 1. Використання мультимедійних уроків сприяє розвитку пам’яті, зростанню зацікавленості та позитивного ставлення до вивчення української мови. Сучасні інформаційні технології дають можливість як контролювати знання учнів, так і використовувати їх під час вивчення нового матеріалу, відпрацьовування, тренування та закріплення матеріалу. Приклад вправи із використанням зазначених методів подано у Додатку 2. Окрім того, до сучасних інтерактивних методів, спрямованих на розвиток мислення учнів, відносять такі: інтерактивна дошка, лінгвістичне передбачення, лінгвістичне спостереження, творче редагування, ділова гра «лінгвістичний діалог». Усі зазначені методи у їх практичному застосуванні представлені у Додатку 3.

Застосування технологій розвитку мислення на уроках української мови має сприяти формуванню мисленнєвих і мовленнєвих навичок учнів, розвиткові їхніх творчих здібностей, умінь оперувати мовними категоріями, чітко й логічно вибудовувати усні й письмові висловлювання відповідно до мети й конкретної ситуації спілкування.

актуалізації і рефлексії) Правила складання асоціативного куща:
Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу; Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку; Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість; Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час. Приклад. Асоціативний кущ, складений на першому уроці в 1 класі:

рефлексії). Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків. Алгоритм складання сенкану: Тема (іменник) Опис (прикметник) Дія (дієслово) Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного. Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок). Приклад сенкану: Рушник. Гарний, полотняний, різнокольоровий. Зацікавлює, дивує, зворушує, приваблює. Бережімо, пишаємося, даруємо. Оберіг, зв'язок з минулим.

сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів. Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички. Хід дискусії: Оголошується проблемне питання дискусії. У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ». Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку. Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп. Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові. Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів. Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар. Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

— це форма організації навчання на основі співробітництва зі спільною навчальною метою і чітко розподіленими завданнями для кожного.
Структурування роботи за таким планом: І етап (1 клас) — спілкування і співпраця. Психологічна діагностика готовності дітей до навчання у школі. Заохочення дітей до спілкування через гру. Створення уявних ситуацій. Використання діалогів. Робота в парах.
ІІ етап (2 – 4 класи) — розвиток позитивного ставлення до спільної діяльності. Використання пошукової діяльності на уроках. Розв’язування пізнавальних завдань у групах постійного і змінного складу.

будь якому етапі уроку) Етапи методу прес: Висловлюю свою думку: «Я вважаю…» Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…» Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…» Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…» Приклад методу прес: Вивчення казки Б. Грімм «Пані Метелиця». Я вважаю, що посеребриця отримала свою нагороду заслужено. Тому що була роботящою, старанною та терплячою. Наприклад, про це свідчать її вчинки, описані у казці … Отже, наполеглива праця привела її до заслуженої нагороди.

вирішення проблеми;
Визначення форми представлення результату;
Визначення критеріїв оцінювання діяльності;
Складання учнями плану роботи над проектом

Реалізація проекту

Визначення джерел інформації і способів її збору;
Розподіл обов’язків у пошуковій діяльності між учасниками;
Самостійна пошукова або дослідницька діяльність
Виготовлення освітнього продукту

задум. Для чого це потрібно? Дізнатися якомога більше про наших вірних друзів – собак. Визначити роль собак у сучасному світі.

Дидактична характеристика проекту:
тип проекту:
за предметною галуззю – міжпредметний;
за тривалістю – середньої тривалості;
за характером контактів – вчитель, учні 2 класу, їх родини, друзі;
за основною діяльністю – дослідницько-пошуковий;
за характером координації – з безпосередньою координацією;
за формою проведення – самостійна дослідницька робота дітей з наступною презентацією матеріалів проекту;
за кількістю учасників – груповий.

та очікувані результати: поглибити знання та сформувати власне ставлення до домашніх улюбленців – собак, вчити працювати з додатковою літературою, та іншими джерелами інформації; розвивати вміння виконувати певну роботу в співпраці з однолітками, співпереживати за спільну справу, поважати думку інших; виховувати такі моральні якості, як доброта, співчуття, гуманність, милосердя;
спосіб вирішення проблеми: робота з додатковою літературою, використання інших засобів інформації, самостійна дослідницька та аналітична робота дітей з учителем, власна творчість дітей;
освітній продукт: презентація, власні книжки, альбоми, вироби.

План виконання проекту

Мотивація значущості проектної діяльності з даної теми.
Обговорення ідей, щодо вирішення проблеми та її представлення.
Формулювання завдань, які вирішуватимуться.
Визначення джерел потрібної інформації.
Об'єднання у творчі групи. Розподіл обов’язків між учасниками.
Вивчення та аналіз зібраної інформації.
Визначення деталей, які можливо проілюструвати у колективній роботі.
Оформлення колективної роботи.
Аналіз та оцінювання роботи учасників проекту.
Презентація матеріалів проекту.

на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво. Зазначена технологія стимулює загальну активність учнів, сприяє створенню плідного освітнього середовища, й утвердження системного характеру навчання та самонавчання. За своєю сутністю технологія формування критичного мислення має інноваційний характер: вимагає від учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати конфлікти; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань; розвиває прагнення до творчості та саморозвитку; формує бажання і здатність самостійно вчитися. Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції. Системне запровадження цієї технології в школі призводить до того, що усі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті. А саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення як пріоритетного напрямку виховання особистості сучасної молодої людини.