Презентация, доклад на тему Контрольно - оценочная деятельность учителя

до самоосвітньої діяльності; закріплювати знання педагогів щодо різноманітності функцій, видів, способів контролю та оцінювання навчальних досягнень молодших школярів.

успіху дитини, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки.

початковій школі?

(Навчальні досягнення учнів, які виявляються у предметних компетентностях, що визначені програмою з кожного предмета.)

2. Що означає суб’єктність контрольно-оцінювальної діяльності?

(Спеціальне створення навчальних ситуацій, залучення дітей до саморегуляції та самоконтролю.)

Які вимоги щодо організації контролювальної діяльності вчителя ви знаєте?

(Систематичність, своєчасність, об’єктивність, дієвість, методична різноманітність.)

окремого уроку і всієї теми?
(Перед вивченням теми чітко визначити, що й на якому рівні має бути засвоєне, заздалегідь продумати запитання і завдання тематичної контрольної роботи, що найкраще допоможуть перевірити знання й уміння дітей.)
5. У чому полягає об’єктивність контролю й оцінювання? (Об’єктивність полягає у запобіганні вчителем суб’єктивних і помилкових суджень і балів, що не відображають реальних досягнень учнів у навчанні.
6. У чому полягає дієвість контролю?
(У визначенні змісту контрольних, перевірних робіт, способу їх проведення важливо знаходити такі форми, які дають змогу за короткий час виконати більше завдань, що дають об’єктивну інформацію про підготовку учнів.
7. Чим відрізняється критеріальне і відносне оцінювання?
(У процесі відносного оцінювання дитину порівнюють саму із собою, зі своїми здобутками: з чого почала і чого досягла. Таке оцінювання більш продуктивне, адже демонструє сходинки розвитку конкретної дитини.)

форми контролю навчальних досягнень ви знаєте?
(Перевірка і контроль навчальних досягнень учнів здійснюють в усній і письмовій формах, а також шляхом спостереження.)

2. Назвіть методи усного опитування.
(Бесіда, групові відповіді, розповідь, індивідуальне опитування учнів.)

3. Що належить до засобів індивідуального опитування? (Індивідуальні, парні й групові відповіді, сигнальні картки, планшет, кольоровий круг-сигнал, коментоване управління, конструювання відповіді за схемою-опорою, програмований контроль, індивідуальні картки із запитаннями або практичними завданнями.)

«Не допускайте, щоб єдиною метою перевірки знань було поставити учневі оцінку. Нехай найчастіше оцінювання знань поєднується з іншими цілями, передусім з новим осмисленням, розвитком, поглибленням знань. Не допускайте крайності — оцінювання кожної відповіді, кожної письмової роботи - це призводить до негативних результатів»

(В.О. Сухомлинський).

до мене: “Учителю... Не буду більше вчити математику, ти зіпсував мені красивий зошит”. І гірко заплакала. Відтоді я не користуюся червоним кольором — він залякує дитину. Користуюся зеленим. Отже, і діти нас вчать. А оцінки пізніше скасував на користь змістовних словесних суджень»

Оцінюючи працю «важких» дітей, треба бути особливо вдумливим і терплячим.
•  «Якщо цим дітям оволодіти знаннями важче, ніж іншим, то якими ж критеріями вимірювати їхні знання? У кожного з них є щось своє, особливе, індивідуальне, не схоже на інших важких дітей: своя причина, свої особливості, відхилення від норми, свої шляхи виховання»

(Ш.О. Амонашвілі).

•  «Двійки — млинці кульгавої педагогіки»

(В.О. Сухомлинський).

(Ш.О. Амонашвілі).

планом.

1. До чого спонукає грамотно організоване
оцінювання?

2. Принципи оцінювання.

3. Варіанти оцінювання (за кількістю учнів).

4. Критерії оцінювання групової роботи.

5. Хто може виставляти оцінку?

6. Коли краще виставляти оцінку?

над підвищенням якості своєї роботи;

визначити рівень підготовки й здібностей учнів;

забезпечити можливість учням продемонструвати свої знання, уміння, навички, цінності;

сформувати в учнів мотивацію до навчання;

визначити, хто з учнів повинен отримати заохочення.)

Учителеві необхідно поставити собі запитання: «Які очікувані результати є настільки важливими, що їх варто оцінювати? Чи є ці знання, уміння і навички, цінності корисними, чи застосовуватимуть їх у реальному житті? Наскільки часто вони потрібні в житті?»
Другий принцип — «Адекватність». Запитання: «Яка вправа (завдання) може адекватно довести, що учні досягли очікуваного навчального результату, опанували потрібні знання, уміння, навички, цінності?»
Третій принцип — «Об’єктивність». Запитання: «Які характеристики повинна мати відмінна й добра робота (як результат виконання контрольної вправи)? А які — задовільна, незадовільна робота? Чи добре я знаю критерії оцінювання навчальних досягнень молодших школярів?»
Четвертий принцип — «Інтегрованість». Оцінювання й навчання — це нерозривний процес. Запитання: «Чи навчаю я того, що оцінюватиму?»
П'ятий принцип — «Відкритість». Запитання: «Як і коли я повідомлю учням “що” і “як” я оцінюватиму?»).

учнів: це залежить від активності учнів на уроці, мети уроку, специфіки нетрадиційної форми уроку. Групову роботу оцінюють по-різному: можна оцінювати кожного члена групи; усю групу (учні отримують однакові оцінки) або виставляти оцінки кожному в групі, а потім — оцінку групі загалом (середній бал оцінок учасників групи).

роботи, уміння співпрацювати та якість навчального результату).

групової роботи), учні (за індивідуальної форми роботи, коли учні аналізують виступи однокласників; або за групової роботи — після обговорення роботи кожного члена групи).

учня); наприкінці уроку (якщо оцінюють усну роботу),
після уроку (коли необхідно оцінити письмову роботу)).

контролю і самоконтролю може використовувати учень?
(Способи перевірки: взаємоперевірка, учень-контролер, перевірка за опорою.)

2. Коли доцільно застосовувати самооцінювання? (Самооцінювання застосовують під час аналізу роботи всієї групи. Переваги: усі учні можуть отримати оцінки (що зазвичай не виставляють у класний журнал), школярі усвідомлюють процес і результат оцінювання, учаться ставитися до своєї роботи інакше. Недоліки: не дає можливості поставити оцінку (педагогові необхідно докласти зусиль, щоб таке оцінювання не перетворилося на фарс і формальність).

3. Як впливає самооцінка дитини на результативність навчання?
(Учитель має сприяти тому, щоб усі діти мали позитивні уявлення про свої пізнавальні можливості, тому що позитивна самооцінка дає змогу дітям почуватися впевнено і переборювати труднощі).

оцінні судження по-різному, але ніколи не принижувати людської гідності дітей, усіляко заохочувати їх до рефлексивних суджень, самоконтролю і самооцінки.