Презентация, доклад на тему Презентація Екологічна криза сучасності ч.2

просторово-часового розподілення її в організмі. Випромінювання може спричинити ушкодження (від незначних, які не дають клінічної картини, до смертельних). Одноразове гостре, пролонговане, хронічне опромінення дозою, яка відрізняється від нуля, може збільшити ризик віддалених ефектів — раку і генетичних порушень.
Стосовно дії малих доз радіації є різні судження. Дехто вважає, що біологічна оцінка впливу малих доз опромінення утруднена через складність диференціації складових сукупних чинників. На довкілля та людину одночасно впливають хімічні викиди, малі дози радіації, попередній стан об'єкта.
Проблема радіоактив­ного забруднення виникла 1945 року після вибуху атомних бомб, скинутих на японські міста Хіросіму і Нагасакі. Ви­пробування ядерної зброї викликали глобальне радіоактивне забруднення. Багато радіоактивних ізо­топів мають тривалий період напіврозпаду, залишаючись не­безпечними протягом усього часу свого існування. Вони вклю­чаються у кругообіг речовин, потрапляють до живих організмів і згубно діють на клітини.

Ультрафіолетове випромінювання схоже на світлове, але довжина його хвиль дещо коротша. Це випромінювання проникаючи крізь атмосферу та поглинаючись тканинами живих організмів, руйнує молекули білків, ДНК, РНК. Якби все ультрафіолетове проміння потрапляло на Землю, то життя на ній було б немож­ливим.
Ми надійно захищені від агресивного впливу ультрафіолетового опромінення, оскільки більша його частина (99 %) поглинається шаром озону у стратосфері.
Озон, який утворюється у стратосфері, є продуктом дії ультрафіолетових променів на молекули оксигену. Але вчені у 1970 році встановили, що атоми хлору каталізують процес розпаду озону. Таким чином, вміст озону у стратосфері непостійний. . Це є рівновагою між зазначеними двома реакціями. Але вчені у 1970 році встановили, що атоми хлору каталізують процес розпаду озону. Тобто надходження в атмосферу хлору та хлорфторвуглеводнів (ХФВ) порушуватиме цю рівновагу у бік зменшення кількості озону. Хлорофторовуглеводні, які застосовуються у холодильниках, аерозолях, для очи­щення різних виробів, є переносниками атомів фтору і хлору у стратосферу. Рівень вмісту хлору у стратосфері нині у 2—2,5 рази вищий, ніж у 1970 році.

одиниць, з яких 80% припадає на легкові автомобілі, а 15—17% — на вантажні та автобуси.
Необхідність охорони середовища існування від забруднення відпрацьованими газами поставила перед конструкторами питання про безперспективність бензино­вих (карбюраторних) двигунів для майбутнього транспорту.
Як альтернативу карбюраторним почали пропонувати дизелі, роторні двигуни, газові турбіни, парові поршневі машини, парові турбіни, двигуни зовнішнього зго­ряння Старлінга, інерційні двигуни тощо.
Бразилія та США вже почали використовувати цукрову тростину та сорго для виробництва спирту в якості пального замість бензину. Картоплю, цукровий буряк, кукурудзу також використовують як сировину для виробництва пального. У США, Китаї, Індії проводяться роботи з використання біомаси водяного гіацинту, чортополоху та інших рослин для одержання метану та органічних добрив. Агроенергетика може стати реальним конкурентом іншим галузям промисловості.
На сучасному етапі увагу вчених та спеціалістів привертає проблема викорис­тання сонячної енергії та тепла земних надр для потреб енергетики великої потужності.
Перспективним джерелом енергії може стати геотермальна енергія, яку нині використовують у незначних кількостях.

відчуження земель для будівництва промислових підприємств, комунікацій та місць для звалищ промислових і побутових відходів.
Суттєву загрозу земельному фонду становить і видобуток корисних копалин відкритим способом.
Важливе місце в охороні ґрунтів займає рекультивація (відновлення) ґрунтів на безплідних «індустріальних» пустелях, які утворюються переважно після відкритого способу добування корисних копалин.
В авторському посвідченні № 211918 запропоновано спосіб підвищення родючості ґрунту. Після електрогідравлічного удару в ґрун­ті зачитаються живими та зберігають здатність до відтворення лише найбільш життєстійкі бактерії. Швидко розмножуючись за відсутності конкурентів, вони підвищують родючість грунту.
У сучасних умовах розвитку виробництва використання вторинних ресурсів стало однією з основних проблем, пов'язаних зі значним зменшенням запасів природних сировинних ресурсів, із нагромадженням відходів, які містяться на значних територіях і є джерелами інтенсивного забруд­нення довкілля.
Для народного господарства України характерною є висока питома вага галузей, які добувають і переробляють природну сировину. Відходи виробництва складають більше 1,6 млрд т у рік, тобто понад 30 т на одиницю населення.
Під відвали та відстійники зайнято 100 тис. га землі.

поверхневого шару Землі.
Які наслідки цього явища можна спрогнозувати?
Як використовувати ці простори людям?

люди спеціально спричинятимуть обвали вибухами, які сьогодні спричиняють сходження снігових лавин, щоб небезпека не застала зненацька. З'явиться відповідна професія, способи дії...
Мабуть, печери заповнюватимуть промисловими відходами, заощаджуючи корисну площу Землі.
Якщо спеціально в потрібній послідовності звалювати відходи, то через багато років, коли відходи «перебродять», можна одержати склади корисних копалин для нащадків.
Печери використовуватимуть для розвитку туризму.
У них можна збудувати фабрики й заводи або, наприклад, музеї...

його особливість у тому, що воно розташоване в древній, сейсмічній зоні. Тому на дні часто відбуваються вулканічні вибухи, небачені підземні землетруси. У зв'язку з цим нижні шари води насичуються сірководнем та іншими газами й хімічними утвореннями. Ще Христофор Колумб, мандруючи цим морем, спостерігав вогняні спалахи над його поверхнею, які можна побачити й тепер.
За забрудненням сірководнем Чорне море — найзагазованіше з усіх морів Світу. Більше того, газ із дна дедалі ближче підіймається до поверхні і рухається до неї зі швидкістю до двох метрів за рік.
Залишається близько ста метрів живої морської води, яка не отруєна. Але два метри за рік!
Чорне море може перетворитися у велетенську отруйну яму. Насувається небачених розмірів екологічна катастрофа хоча б тому, що не виключена можливість несподіваного землетрусу. Що тоді?

нас очікує?

Чи можемо ми щось змінити?

будуть визначати розв`язання глобальних проблем людства?

Твір-замітка у газету: "Відкрите звернення до керівників підприємств від підлітків Зміївського району".

і великих річках!
Рятуємо рідкісних птахів — не всі ще породи,
А ті, що зникають в полях, у лісах, у лугах!
Рятуємо злаки, а потім рятуємо квіти!
Рятуєм світанки від кіптяви, гару й димів!
Рятуємо тишу, щоб в тиші мовчати й радіти!
Рятуємо вулицю від голосних двигунів!
Рятуємо землю! А також рятуємо небо!
Рятуємо мрії, кохання солодкий мотив!
Рятуємо ніжність... Від кого рятуєм? Від себе.
Поки ще не пізно і можна хоч щось зберегти!
Бережімо мир на Землі!

O.

Презентація підготовлена вчителем біології гімназії №2

Шаповал Анною Володимирівною