Презентация, доклад на тему Презентація з української литератури Життєвий і творчий шлях Олега Ольжича

1907.
Батько — відомий поет та письменник Олександр Іванович Кандиба (псевдонімБатько — відомий поет та письменник Олександр Іванович Кандиба (псевдонім Олександр Олесь) Мати — Віра Антонівна Свадковська, гімназійна вчителька.

у Празі. У 1923p. він, виїхавши разом з матір'ю з України, охопленої чадом класової ненависті, в Берліні нарешті зустрівся з батьком, який перед цим склав обов'язки повпреда УНР у Будапешті.

Олег вступає до Карлового університету - одного з найпрестижніших того часу в Європі, успішно студіює там філософію. Одночасно стає слухачем літературно-історичного відділу Українського вищого педагогічного інституту імені М.Драгоманова.

Олегове захоплення археологією переростає у серйозну наукову роботу. Він проводить археологічні розкопки в Галицькому Поділлі, обробляє наукову інформацію в музеях Львова, Кракова, Праги. За наукову працю, присвячену енеолітичній мальованій кераміці Галичини філософський факультет Карлового університету присвоює йому в 1929 році докторський ступінь. Олег Кандиба стає відомим археологом, археологом з європейським іменем.

і в серійному науковому виданні «Пам'ятки археологічні»
В 1938 його запрошують до США, де він читає лекції американським студентам, друкується в американських наукових виданнях, виступає експертом в американських музеях. Тут, у Америці, Олег організовує наукове життя української діаспори.
29-річного доктора археології у 1936 році запрошують до Рима, де він поринає в поглиблені наукові досліди, розбудовує українсько-італійські зв’язки, готує видання творів української літератури у перекладі на італійську.
Свої праці з археології він друкував в українських, чеських, англійських та німецьких виданнях. Окремо вийшла його монографія “Schipenitz - Kunst und Gerate eines neolithishen Dorfes “ (1937), яка отримала високу оцінку фахівців.
Загалом діапазон наукової діяльності О.Кандиби охоплював, крім археології, історію, історію мистецтва, етнографію, літературу.
Із початку 1930-х рр. О. Кандиба заявив про себе як самобутній і оригінальний поет. Співпрацював у львівських періодичних виданнях: «Літературно-Науковий Вістник», «Вістник», «Обрії», «Напередодні» празьких «Студентський вістник», «Пробоєм».

1929 — член Організації Українських НаціоналістівІз молодих літ Олег Кандиба став учасником українського націоналістичного руху. В 1929 — член Організації Українських Націоналістів. Виконував ряд відповідальних завдань Проводу Українських Націоналістів ОУНІз молодих літ Олег Кандиба став учасником українського націоналістичного руху. В 1929 — член Організації Українських Націоналістів. Виконував ряд відповідальних завдань Проводу Українських Націоналістів ОУН, особисто Євгена КоновальцяІз молодих літ Олег Кандиба став учасником українського націоналістичного руху. В 1929 — член Організації Українських Націоналістів. Виконував ряд відповідальних завдань Проводу Українських Націоналістів ОУН, особисто Євгена Коновальця. В 1937Із молодих літ Олег Кандиба став учасником українського націоналістичного руху. В 1929 — член Організації Українських Націоналістів. Виконував ряд відповідальних завдань Проводу Українських Націоналістів ОУН, особисто Євгена Коновальця. В 1937 очолив культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів.
На початку радянсько-німецької війни 1941–1945 переїхав до Києва разом з Буковинським куренемНа початку радянсько-німецької війни 1941–1945 переїхав до Києва разом з Буковинським куренем, узяв участь у формуванні місцевої адміністрації та поліції. В жовтні 1941 О. Кандиба став одним з організаторів політично-громадського центру — Української Національної Ради у Києві.
У підпіллі, в 1943 році, Олег обвінчався у православній церкві села Яблінка Вижня на Львівщині з Калинкою (Катериною) Білецькою. Відчуваючи смертельну небезпеку, Олег відправить вагітну дружину до батьків у Прагу. Вже після його смерті народився син Олег.
25 травня 1944 заарештований гестапо25 травня 1944 заарештований гестапо у Львові25 травня 1944 заарештований гестапо у Львові. Був ув'язнений у Целенбау — окремому блоці для особливо важливих в'язнів на території концентраційного табору Заксенгаузен. Загинув під час чергового допиту в ніч з 9 на 10 червня 1944

Пошли мені, молюся, дар один: В ім’я Її прийняти мужньо муки І в грізні дні залізної розплати В шинелі сірій вмерти від гранати

перевиданих у збірках «Поезії» (1956) та «Величність» (1969),
ряду праць з археології, серед яких «Schipeniz-Kunst und Gerete eines neolitisches Dorfes» (1937).

йому кілька віршів.
Про Олега Ольжича знято повнометражний двосерійний художньо-документальний фільм-трилогію за сценарієм Леоніда ЧереватенкаПро Олега Ольжича знято повнометражний двосерійний художньо-документальний фільм-трилогію за сценарієм Леоніда Череватенка, режисер Аркадій МикульськийПро Олега Ольжича знято повнометражний двосерійний художньо-документальний фільм-трилогію за сценарієм Леоніда Череватенка, режисер Аркадій Микульський «Я камінь з Божої пращі…», що об'єднує стрічки: «Ольжич» (1996Про Олега Ольжича знято повнометражний двосерійний художньо-документальний фільм-трилогію за сценарієм Леоніда Череватенка, режисер Аркадій Микульський «Я камінь з Божої пращі…», що об'єднує стрічки: «Ольжич» (1996), «Доба жорстока, як вовчиця», «Незнаний воїн» (2000Про Олега Ольжича знято повнометражний двосерійний художньо-документальний фільм-трилогію за сценарієм Леоніда Череватенка, режисер Аркадій Микульський «Я камінь з Божої пращі…», що об'єднує стрічки: «Ольжич» (1996), «Доба жорстока, як вовчиця», «Незнаний воїн» (2000). Фільм удостоєний Національної шевченківської премії 2002-го року.
19941994 року відкрита наукова бібліотека імені Ольжича у
м. Києві.
20072007 року відкрита Обласна універсальна наукова бібліотека імени О.Ольжича в м. Житомирі.