Презентация, доклад на тему Технология гуманного коллективного воспитания В.А.Сухомлинского (педагогические чтения)

Технологія гуманного
колективного виховання В.О.Сухомлинського

(Педагогічні читання)

Підготувала директор школи
Соколова Л.М.

Дитинство – найважливіший період людського життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя.
В.Сухомлинський

“Все краще – дітям!” – пам’ятаєм,
І всьому кращому сприяєм,
Щоб діти в радості були
І у містах, і у селі.
Анатолій Кравченко

Школа - це не просто
робота, це спосіб
життя.
Е. Ільїн

Технологія колективного виховання В.О. Сухомлинського
Рівень і характер застосування: загально педагогічний.
Філософська основа: гуманістична.
Методологічний підхід: особистісно орієнтований, гуманістичний.
Провідні чинники розвитку: соціогенний + психогенні.
Наукова концепція освоєння досвіду: асоціативно-рефлекторна.
Орієнтація на особові сфери і структури: СЕН + СДП.
Характер змісту: виховний, світський, загальноосвітній, гуманістичний.
Вид соціально-педагогічної діяльності: виховна.

Технологія колективного виховання В.О. Сухомлинського

Переважаючі методи: ігрові + творчі.
Організаційні форми: класно-урочна + клубна, індивідуальна + групова.
Переважаючі засоби: вербальні + дієво-практичні.
Підхід до дитини і характер виховних взаємодій: гуманно-особистісний.
Напрям модернізації: на основі гуманізації і демократизації відносин.
Тип управління учбово-виховним процесом: система малих груп + «консультант».
Категорія навчання: всі категорії.

Цільові орієнтації

Головна мета: етично-вихований мислитель, люблячий Батьківщину і свободу.
Кінцева мета виховання: розумна, добра, чесна, порядна людина.
Підцілі: виховання гуманістичних відносин, відчуття краси, людяності, співчувати, пошана до батьків.
Учити вчитися, учити досягати мети.
Задача школи і батьків - дати кожній дитині щастя. Ушляхетнювати серце і загартовувати волю.

Ідеї і принципи
У вихованні немає головного і другорядного (як немає головної пелюстки серед багатьох пелюсток, що створюють красу квітки).
Виховання - це перш за все людинознавство.
Виховання - це постійне духовне спілкування вихователів і учнів.
Виховання - це виховання людини в людині.
Гуманістичний початок у вихованні: опора на позитивне в дитині; заохочення самостійності і творчості, відсутність жорсткого регламенту пізнання.
Естетичний, емоційний початок у вихованні: увага до природи, краса рідної мови, емоційна сфера духовного життя і спілкування дітей, відчуття здивування. Найбільший підйом думки відбувається в періоди емоційного підйому.

Ідеї і принципи

Принцип гармонії (діалектичної єдності): навчання і виховання; науковості і доступності; наочності і абстрактності; спадкоємності і концентричності; педагогічного керівництва і самодіяльності учнів; навчання, праці і відпочинку; суворості і доброти; різних методів.
Учень не судина, яку треба наповнити, а факел, який треба запалити.
Єдність сім'ї і школи у вихованні. Щоб добре учити дітей, треба знати їх батьків, сім'ю.
Культ Батьківщини, культ праці, культ матері, культ книги, культ природи.
Пріоритетні цінності: совість, добро, справедливість.

Особистість

Особистість як центр виховної системи.
Особистість (людина) - найбільша цінність.
Особистість(людина) - над усе, вища мета виховання.
Кожна дитина - унікальний світ, особа.
Особа - це гармонія відносин.
Індивідуальний підхід.

Особистість

Пізнання світу починається з пізнання людини.
У особистості є те, до чого не має права торкатися ніхто, навіть колектив.
Духовний світ особистості і духовний світ колективу формуються завдяки взаємному впливу.
Гуманістичний підхід - найважливіший початок у вихованні особистості.
Використовування основного механізму позитивної саморегуляції особистості: «Трагедія нашого виховання полягає у тому, що воно лише виправляє недоліки, тоді як необхідно знаходити і вирощувати достоїнства, і тоді їх бурхлива поросль засушить бур'яни недоліків».

Колектив

Колектив - це співдружність однодумців, співдружність цивільна, ідейна, творча, трудова, в яке кожен приносить щось для збагачення його духовного життя і з якого кожен щось бере для повноти свого особистого духовного життя, для повноти свого щастя.
Колектив - це багатство індивідуальностей.
Сила колективу - в ідейному, духовному зближенні.
Колектив повинен проявляти турботу про людину, але не повинен вирішувати долю людей.

Колектив

Вирішальними стимулами стають не організація і управління, відповідальна залежність, а багатство духовного життя, повнота інтересів, взаємний обмін духовними багатствами.
На особу величезне значення надає колектив, але і колективу немає, якщо немає багатогранного духовно багатого світу становлячих його осіб.
Не первинний колектив класу, а інші колективи виконують вирішальну роль у всебічному розвитку особи.
На першому місці - етичне значення діяльності колективу.

Особливості методів і прийомів

Організація
Організація постійного і безперервного духовного спілкування педагога .
Навчання, праця, гра, дозвілля: дитячі радощі; культ природи; відчуття краси, виховання красою; емоційна мотивація, інтерес; відсутність жорсткого регламенту пізнання; мудра влада педагога: доброта + суворість; урок - сумісна праця учня і педагога; відмітка як винагорода за працю, а не кара за гріхи; інтелектуальний фон класу.
Багатогранне духовне життя дітей: гуманістичний початок: особа - гармонія; турбота про людину; культ матері; читання, книга; заохочення достоїнств; вправа в добрих вчинках; різновікове спілкування (РВС); радість і щастя кожній дитині; участь в житті декількох колективів.
Гуманізм + громадянськість.
Саморозвиток колективу у виховному процесі.

Діяльність
Основна праця дитини - навчання:
«кожен крок до знання повинен бути не втомленою ходьбою знесиленого подорожнього, а гордим поглядом птаха»;
сумісне з педагогом емоційне реагування;
товариська взаємодопомога;
навчання стає цікавою справою, якщо воно освітлюється яскравим світлом думки, краси, творчості.
Клубна діяльність; гурткова робота.

Діяльність

Самовиховання, читання, вправи в добрих вчинках.
Виховання казкою.
Творити красу і радість для людей.
Від світу речей - до суспільства.
Педагогічна освіта батьків.
Провідні відносини - учбові, дружні.

Позиції педагога:
гуманізм відносин;
любов до дітей (віддавати своє серце);
не опускатися до дітей, а підійматися до них;
пошук і стимулювання кращих рис дитини;
радість від спілкування з дітьми;
співчуття дитячої радості і жалю;
знання душі дитини;
духовний контакт;
мудре поєднання суворості і доброти;
навчання і виховання без примушення
повне заперечення покарання

Позиції учня:

сумісне з педагогом емоціональне реагування;
товариська взаємодопомога;
активний відомий;
емоційно мотивоване (зацікавлене) споживання.

Позиції школи:
радість для дітей (праці, успіху в навчанні);
Повернути дітям дитинство, особливо тим, хто позбавлений його.

Закони виховання
за В.О. Сухомлинським:
радощі: геть нудьгу, усмішка дорослих і дітей;
краса: будь красивий сам і бережи красу навколо;
доброта: будь чуйний і уважний до людей;
працьовитості: трудися сам і поважай працю інших людей;
дружба: хочеш мати друга - будь їм;
пошана: якщо хочеш, щоб тебе поважали, - поважай інших;
чистота: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять;
ввічливості: кожен твій вчинок відображається на інших людях; не забувати, що поряд з тобою людина;
відповідальності: кожен повинен бачити наслідки своїх вчинків і відповідати за них.

Информационные ресурсы

1. Селевко Г.К.Энциклопедия образовательных технологий . Том 1 и 2. Издательство: Москва, НИИ школьных технологий , 2006

2. Интернет ресурсы : http://pandia.ru/text/79/078/34881.php

http://rpp.nashaucheba.ru/docs/index-162259.html

http://lib.convdocs.org/docs/index-15049.html?page=50