Презентация, доклад на тему ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДО УРОКУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ КИРИЛО - МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО (10КЛАС)

Євген Маланюк,“ Посланіє”

Зографа

натхненник Шевченко Тарас Григорович

1880 pp.) знаменний тим, що саме у цей час в середовищі передової демократично налаштованої інтелігенції викристалізовувалася концепція про Україну як "етнічну національність". Характерні риси періоду: 1) керівництво національним рухом переходить до нової інтелігенції; 2) центрами українського національного відродження стають Харківський і Київський університети, а також Кирило-Мефодіївське братство; 3) провідна роль у процесі відродження в Україні належить Т.Шевченкові. Народницька доба українського відродження надзвичайно важлива на шляху подальшого національно-культурного зростання України.

p., згуртувалася група молодих талановитих романтиків, які виявляли великий інтерес не лише до історії, народознавства, літератури, а й до майбутнього українського народу. В середовищі романтиків особлива роль належала професорові університету М.Костомарову, письменнику, історикові й етнографу П.Кулішу, відомим у майбутньому культурним діячам України В.Білозерському і М.Гулаку, етнографу П.Марковичу. В грудні 1845 р. під проводом Миколи Гулака (1822- 1899 р.) і Миколи Костомарова (1817-1885 pp.) вони заснували політичну таємну організацію "Кирило-Мефодіївське братство", до складу якої належало 12 активних членів та кілька десятків співчуваючих. У квітні 1846 р. до товариства увійшов Т. Шевченко. Впродовж 14 місяців його учасники кілька разів збиралися на філософські та політичні дискусії. їхні думки про суспільний розвиток і долю України найсконцентрованіше викладені у "Книзі буття українського народу" ("Закон Божий") — політичному маніфесті братства. Праця, авторами якої були М.Костомаров і М.Гулак, написана у дусі романтизму й ідеалізму того часу, пройнята шануванням християнських цінностей і панслов'янськими елементами. Вона закликала до перебудови суспільства на засадах справедливості, рівності, свободи, братерства.

- слов'янського відродження, яка стала панівною у середовищі української інтелігенції 40 —50-х років XIX ст. На їхню думку, всі слов'янські народи мають право вільно розвивати власну культуру, вони прагнуть утворити слов'янську федерацію з демократичними інститутами, аналогічними до тих, що є у Сполучених Штатах. Столицею федерації мав стати Київ. Першою на шлях федерації повинна була стати Україна, яку М.Костомаров та його однодумці вважали водночас і найпригніченішою та найелітарнішою з-поміж усіх слов'янських суспільств. Братство мало на меті перебудувати тогочасні суспільні відносини в Україні на засадах християнства, виступало за ліквідацію кріпацтва, поширення освіти та здобуття Україною національного суверенітету в межах слов'янської конфедерації. Однак за короткий час існування воно не змогло реалізувати цих задумів. У 1847 р. товариство було розгромлено, а його члени заарештовані.

засновників Кирило – Мефодіївського братства. Портрет невідомого художника

етнограф, фольклорист – один із засновників Кирило – Мефодіївського братства.

Костомаров Микола Іванович

– Мефодіївського товариства. Автор “ Записки ” – пояснень до статуту братства. Розвинув ідеї християнського соціалізму.

Білозерський Василь Михайлович

перекладач, видавець.

Члени Кирило – Мефодіївського братства -представники ліберального крила

О. Маркович ( 1822 – 1867 ) – фольклорист, етнограф, громадський діяч.

діяч.

Представники радикального крила Кирило – Мефодіївського братства

І. Посяда ( 1823 – 1894 ) – політичний діяч, педагог.

1846 р. Устав Славянского общества св. Кирилла и Мефодия Главные идеи 1. Принимаем, что духовное и политическое соединение славян есть истинное их назначение, к которому они должны стремиться. 2. Принимаем, что при соединении каждое славянское племя должно иметь свою самостоятельность, а такими племенами признаем: южно-руссов, северно-руссов с белоруссами, поляков, чехов с словенцами, лужичан, иллиро-сербов с хурутанами и болгар. 3. Принимаем, что каждое племя должно иметь правление народное и соблюдать совершенное равенство сограждан по их рождению, христианским вероисповеданиям и состоянию. 4. Принимаем, что правление, законодательство, право собственности и просвещение у всех славян должны основываться на святой религии господа нашего Иисуса Христа. 5. Принимаем, что при таком равенстве образованность и чистая нравственность должны служить условием участия в правлении. 6. Принимаем, что должен существовать общий Славянский собор из представителей всех племен. Главные правила общества 1. Установляем общество с целью распространения вышеизложенных идей преимущественно посредством воспитания юношества, литературы и умножения числа членов общества. Общество именует своими покровителями святых просветителей славянства Кирилла и Мефодия и принимает своим знаком кольцо или икону с именами или изображением сих святых.

общественные свои связи для целей общества, и ежели бы какой член потерпел гонение и даже мучения за принятые обществом идеи, то, по данной присяге, он не выдает никого из членов, своих собратий. 3. В случае член попадет в руки врагов и оставит в нужде семейство, общество помогает ему. 4. Каждый член общества может принять нового члена общества без необходимости сообщать ему об именах прочих членов. 5. В члены принимаются славяне всех племен и всех званий. 6. Совершенное равенство должно господствовать между членами. 7. Так как в настоящее время славянские племена исповедуют различные вероисповедания и имеют предубеждение друг против друга, то общество будет стараться об уничтожении всякой письменной и религиозной вражды между ими и распространять идею о возможности примирения разногласий в христианских церквях. 8. Общество будет стараться заранее об искоренении рабства и всякого унижения низших классов, равным образом и о повсеместном распространении грамотности. 9. Как все общество в совокупности, так и каждый член должны свои действия соображать с евангельскими правилами любви, кротости и терпения; правило же: «Цель освящает средство» общество признает безбожным. 10. Несколько членов общества, находясь в 453 одном известном месте, могут иметь свои собрания и постановлять частные правила для своих действий, но дабы они не противоречили главным идеям и правилам общества. 11. Никто из членов не должен объявлять о существовании и составе общества тем, которые не вступают или не подают надежды вступить в него. Помітка : Найдено в бумагах Гулака, а писано рукою Белозерского.    

ГУЛАКА ПІД ЧАС ОБШУКУ В ОЛЕКСІЇВСЬКОМУ РАВЕЛІНІ 2 КВІТНЯ 1847 р.

М. І. Костомаровим ( уривки ) … По многих летах стало в Слов'янщині три неподлеглих царства : Польща, Литва і Московщина. І Україна, поєднавшись з Польщею як сестра з сестрою, як одно плем'я слов'янське також є другим людом слов'янського братства; вони не сотворили ні царя, ні пана, а сотворили братство – козацтво, куди кожний приставав, був би він пан чи невольник, аби християнин. Там усі були рівні і старшини вибирались і повинен був слугувати всім і за всіх працювати. … І постановило козацтво оборонять віру святую і визволяти ближніх своїх із неволі. … Але скоро побачила Україна, що попалась в неволю, вона по своїй простоті ще не знала, що то єсть цар, а цар московський значе усе рівно … … І бачать ляхи і москалі, що нічого не зроблять з Україною, і сказали між собою : не буде вона ні тобі, ні мені, роздерли її пополам, по ліву сторону Дніпра москалеві, по праву – ляхові. … Лежить у могилі Україна, та не мертва, бо уже приходить голос і пробудить. … І встане Україна, і буде непідлеглою Річчю Посполитою в союзі слов'янськім.

ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРА Д. Г. БІБІКОВА ДО НАЧАЛЬНИКА III ВІДДІЛЕННЯ ІМПЕРАТОРСЬКОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ О. Ф. ОРЛОВА , В ЯКОМУ ПОВІДОМЛЯЄТЬСЯ ПРО ІСНУВАННЯ ТАЄМНОГО СЛОВ’ЯНСЬКОГО ТОВАРИСТВА В м. КИЄВІ Секретно Его сиятельству гр. А. Ф. Орлову Милостивый государь гр. Алексей Федорович! Студент Киевского университета Петров 3 3 сего марта донес попечителю Киевского округа 4, что он подслушал однажды на квартире чиновника Гулака 5 разговор помещика Полтавской губ. Савича 6 о превосходстве представительного правления, которое опровергал преподаватель истории в университете Костомаров 7, и познакомился с Гулаком, чтобы выведать ближе его мысли, и от него узнал, что существует будто бы Славянское общество, имеющее значительное развитие как в России, так и у других славянских народов, что центр его в Москве и многие члены путешествуют по России для его распространения, получил от Гулака устав 8 этого общества, видел у него кольцо с надписью во имя св. Кирилла и Мефодия 9, был на чтении при вышедшем из Киевского университета бывшем студенте Навроцком 10 разных сочинений, писанных в либеральном духе (В том числе стихи художника Академии художеств, живописца Шевченко.11 — Прим. док.) и, наконец, узнал, что общество, имея целью (единение славян в представительном образе правления, предполагало действовать на юношество как в гражданских, так и в военных учебных заведениях. Далее Петров не мог следить за развитием этого общества, ибо, может быть, с помянутою целью Савич уехал за границу, Гулак — в С.-Петербург, а Навроцкий — Полтаву для поступления в тамошний кадетский корпус. Все поименованные им лица суть уроженцы Полтавской губ. Гулак учился в Дерптском университете, был писцом в моей канцелярии с употреблением для переводов древних бумаг по Комиссии разбора актов 12 и ныне перешел на службу в канцелярию Совета С.-Петербургского университета. Присяги от него, Петрова, не требовали, студентов и поляков не замешано, и он у Гулака их не видел. Поспешая довести о сем до сведения вашего сиятельства и представляя доставленный Петровым устав, честь имею присовокупить, что я полагал бы, не угодно ли будет приказать находящегося ныне здесь Гулака обыскать и, если у него найдутся подозрительные бумаги или по допросам окажется, что в Киеве находятся его соучастники, или там получил он первые мысли и идеи о помянутом обществе, то его арестовать и отправить в Киевскую крепость 13 в тамошнюю следственную комиссию для улик, допросов и дальнейших на месте указаний и открытий.Представляя таковое мнение мое на благоусмотрение вашего сиятельства, имею честь покорнейше просить принять уверение в совершенном моем почтении и искренней преданности. Дмитрий Бибиков 17 марта 1847 г., № 854, С.-Петербург    

:
11)Напечатанные сочинения: Шевченки « Кобзарь »,” Кулиша
“ Повесть об украинском народе”,
“ Украина”, и “ Михайло Чернышенко”, Костомарова
“ Украинские баллады ”и “ Ветка “ - запретить и изьять из продажи ”

З секретного листа начальника III відділу
О.Ф. Орлова до міністра народної освіти
С. С. Уварова від 30 травня 1847 року.

буду жить,
Людей і Господа любить.

Т. Шевченко. В неволі тяжко. 1847 р.

Обкладка слідчої справи “ Об Украино-Славянском обществе. О художнике Шевченко ”

вигляд )

господа моліть. Т. Шевченко. Чи ми ще зійдемося знову. 1847 р.

ніяких фізичних ударів. З почуттям вищого благословення на чолі, назавжди рішена на своєму шляху, в революції народжена сучасна Україна спокійним ликом стріває негоду і бурі, знаючи, що вони розвіються, а Вона буде” Олег Ольжич