Презентация, доклад к курсу Харьковщинознавство на тему Основание города Харькова (9 класс)

назви;
побут населення Слобожанщини;
пояснити, як відбувалося будівництво Харківської фортеці та розширення міста;
дізнатися про виникнення перших вулиць і площ Харкова;
висловити власне судження про вплив міста Харкова на розвиток Слобідської України в цілому;
виховувати інтерес до історії рідного краю.

ст.?
2. Яка небезпека загрожувала населенню краю в XVII ст.?
3. Чому більшість чоловічого населення змушено було виконувати військову службу?

Харківської фортеці.
Розширення міста.
Перші вулиці та площі Харкова.
Перші поселенці Харкова.

до середини XVII ст. Прямих точних даних про дату виникнення Харкова істориками не виявлено, тому відповідь на це питання залежить від того, як пояснюють свою точку зору вчені, на які історичні джерела вони спираються. Різні джерела називають 1630, 1643, 1653, 1654 рр.
Найдавніша письмова згадка про селище та жителів цієї території належить до 1654 р. Спочатку харківські поселенці були у віданні чугуївського воєводи, тому що поселились у межах Чугуївських земель. Тому в 1655 р. навкруги селища почалося будівництво укріплення за кресленням чугуївського воєводи Григорія Спєшнєва.
Але 28 березня 1656 р. цар Олексій Михайлович призначив харківським воєводою Воїна Селефонтова. Новому воєводі було наказано впорядкувати за загальним московським типом міську фортецю — острог, тобто центральне укріплення.
Таким чином, виникнення міста Харкова охоплює відрізок часу з 1654 по 1656 р., протягом якого відбувалося заселення височини між річками Харків і Лопань, а також будівництво укріплень навкруги поселень.

тому місці, де розташовано Харків, один із заможних малоросіян заснував хутір. Ім'я цього чоловіка було Харитон, а по просторіччю — Харко.

Кінна статуя Харко роботи Зураба Церетелі. 2004

Козак Харко, Харків. 19 ст.

ім'ям Харкова схоже й ім'я Івана Каркача, якого вважають осадчим міста — ватажком першої групи поселенців з 37 сімей, яка мешкала тут уже до середини 1650-х рр. Перші поселенці активно займалися чумацтвом. Цьому промислові ми завдячуємо і першою згадкою про місто: 1654 р. чумаки-харківці (ця назва прозвучала вперше) проклали шлях до Тору (Слов'янськ на Донеччині), поїхавши туди по сіль.

вважають, що свою назву місто Харків одержало від назви річки Харків. Їх висновки ґрунтуються на тому, що назва річки старша від назви міста. Назва річки згадується в письмових джерелах ще до виникнення поселення або міста.
На початку XVII ст. було складено «Книгу большого чертежа», у якій перелічено населені пункти Московської держави. У цій книзі немає міста Харкова, але є річка Харків, про яку сказано: «...а Лопань пала в Харькову, а Харькова пала в Удьі...» Проте залишається питання: звідки пішла назва річки Харків? Спробу відповісти зробили лінгвісти. Вони припустили, що назва річки походить від тюркомовних слів «хар» у значенні «земля», «суша» та «кобе», що означає «слід тимчасової течії». Таким чином, пішло слово «харкобе», що, можливо, означало «мілководна річка». Із часом слово «харкобе» трансформувалось у слово Харків.

переселенці будували фортецю за своїми українськими звичаями, так, як вони звикли укріплювати міста в Задніпровській Україні. Фортецю будували за кресленням чугуївського воєводи Григорія Спєшнєва.

загальним російським типом. Керував ним призначений царем воєвода Воїн Селефонтов. У 1663 р. будівництво було завершено.
Фортеця охоплювала територію сучасної Університетської гірки. її стіни простягнулися по краю берегового схилу вздовж річки Лопань, а також уздовж сучасних площ Конституції та Рози Люксембург. Острог являв собою чотирикутну дерев'яну фортецю, що складалася з дубового тину з обламами, котками та засипними терасами.

Харьківська фортеця у XVIII ст.

це дерев'яні колоди, які розміщувалися на верху стіни або вежі та скочувалися на ворога під час його наступу.
Засипні тераси - прямокутні клітини в кріпосній стіні, які заповнювали землею або камінням.

з них були проїзні, тобто мали ворота, інші — глухі. Одна з проїзних веж називалася Московська, друга — Чугуївська, оскільки че­рез них лежали дороги на Москву та Чугуїв.
Воріт у фортеці було троє, вони запиралися на залізні засуви. Біля кожних воріт розташовувалася караульна будівля.

хата, Государів двір.
Собор — це головний храм міста або монастиря, де богослужіння здійснює вища духовна особа (патріарх, архієпископ та ін.).
Приказна хата – це приміщення де зберігались іменні книги харківських переселенців та російських служилих людей, прибутково-видаткові книги, відомості про витрачений порох, інші документи.
Государів двір - де розташовувались хороми воєводи — дві світлиці, лазня, конюшня, комора.

назву Успенський собор. Цей собор був найстарішим у межах Харківської фортеці. Він був побудований у 1658 р. і розташовувався трохи на південь від сучасного Успенського собору.

Сучасний Успенський собор

південної сторони. Цей острог призначався на час облоги.
У 1670 р. первісна фортеця Харкова називалась уже старим містом, а заново побудований острог — фортецею. У 1686 р. обламів та котків на стіні не було. Вежі побудовано нові, оскільки колишні згнили та обвалились. Тепер веж стало вісім. Рів занесло піском, частокіл згнив.

Харків'яни замінили його новою кам'яною церквою.
Великою популярністю серед харківських козаків
користувалась Покровська церква тому, що була освячена на
честь головного свята українського козацтва Покрови Божої
Матері. Будівля Покровської
церкви та дзвіниці це єдині
будови XVII ст., що збереглися в
місті Харкові дотепер.
У 1689 р. зведено кам'яну
Покровську церкву із дзвіницею.

собі хутори та пасіки, де вони мешкали та займалися господарством. Тому двори поселенців тоді вже розташовувались по всіх напрямках. З'являються слободи — Залопанська, Журавлівка, Гончарівка, Панасівка тощо.
Власно кажучи, містом спочатку вважали саму фортецю. Однак поряд з
Нею на північному сході та на зарічних територіях зростали нові вільно
розташовані слободи, а на південному сході виник посад — так
у Х-ХVІ ст. називали торговельно-промислове
поселення поза міськими стінами. Посад
згодом став частиною міста, розташованою в
низовинній частині біля річки, — подолом.
Так природним чином розвивалися три частини
міста: Захарків, Старе місто з Подолом та Залопань.

від сільської. Мінімальне використання брусів, тини з хмизу, зовнішні та внутрішні стіни, між якими набивали каміння з глиною, мазані та вибілені, наличники з кольорової глини — ось характерні риси типової житлової будівлі того часу. Незмінним оточенням хати був садок з плодових дерев, а двори та городи обсаджувалися вербами, тополями та іншими деревами.
Унаслідок перетворення Харкова в 1670 р. на козацьке полкове місто почало зростати його значення. Тут дозволено було провадити регулярні ярмарки біля підніжжя фортечних мурів.

Московська, виникла в XVII ст. Свою назву одержала від назви шляху на Москву, що проходив тут у XVII ст. Тепер це Московський проспект.

ст. та отримала свою назву від напрямку старовинного шляху до міста Суми.

вулиця Римарська, її забудова почалася в XVII ст.

місто Зміїв, яка поклала початок Зміївській вулиці (нині проспект Гагаріна).

будівлі вздовж дороги на Полтаву, названу Полтавським шляхом.

Початок Катеринославської вулиці (на фотографії 1879 р.

фортеці утворилася Миколаївська площа. На ній розташовувалася Миколаївська церква. Тепер це площа Конституції.

площа, яка в різні часи носила назви Лобної, Народної, Торговельної. Тепер це площа Рози Люксембург.

та надрукувати список перших харків'ян. Із нього видно, що це були українці — Іваненки, Тимошенки, Єфименки, Гордієнки, Олексієнки, Мельник, Колесник, Коваль, Кушнір, Котляр, Швець, Ткач, Кравець. Був Тихий, Дурний, Кривий, Недбаєнко. Був Кременчуцький (мабуть, з Кременчука) Полошений (мабуть, з Волощини), Москаль (з Московії).
Це була головна ватага переселенців, а до неї почали приходити й інші. Приходили переселенці більш усього з Правобережної України, особливо в тяжкі часи Руїни, приходили і з Гетьманщини, і з інших місць Слобідської України, бо Харків вабив до себе населення як полкове та торговельне місто. Жили тут і служилі російські люди.

пункт від нападів татар. Спочатку харківська фортеця не була дуже великою, але згодом військові потреби змусили розширити та укріпити її. Внутрішній устрій Харкова був повністю підпорядкований військовому призначенню.

Харкова.
2. Визначте походження назв перших харківських вулиць.
3. Які перші вулиці, площі виникли у вашому районі?

міста Харкова. Підготуйте повідомлення про сучасний герб та прапор Харкова.
 

Перший герб міста 17 століття за реконструкцією І. Саратова

Сучасний герб Харкова