Презентация, доклад к курсу Харкивщинознавство на тему Наш край в период средневековья (9 класс)

населення;
• описати наш край під владою Хозарського каганату і часів перебування в складі Київської Русі, стародавнє місто Донець і його боротьбу проти кочових племен;
• назвати спосіб життя давніх людей та ранньослов'янські поселення роменської та салтівської культур;
• висловити власне судження про вплив печенігів і половців на життя населення краю;
• виховувати інтерес до історії рідного краю.

Хозарський каганат?
2. Чому київські князі вели постійну боротьбу з кочівниками? Що ви знаєте про печенігів і половців з курсу історії України?
3. Які події описує учасник походу проти половців у «Слові о полку Ігоровім»?
Довго ніч темніє.
Зоря світ запалала.
Сивий туман покриває поле,
Примовкає солов'їний щебет,
Галчиний гомін здіймається.
Загородили русичі
Поле щитами багряними,
Шукаючи собі честі,
А князеві слави.

Салтівська культура.
2. Хозарський каганат і його вплив на населення краю.
3. Сіверська земля в складі Переяславського князівства.
А)Староруське місто Донець.
4. Боротьба з печенігами та половцями.
5. Монголо-татарська навала та її наслідки.

течія річки Сіверський Донець була заселені слов'янськими племенами — археологічні пам'ятки, виявлені в с. Козіївка Краснокутського району, у селищах Задонецьке та Занки Зміївського району, с. Мала Данилівка Харківського району, доводять, що з VIII ст. тут жили слов'янські племена сіверців, які й дали назву річці Сіверський Донець.
У VIII -Х ст. на цій території існувала ранньослов'янська роменська культура, яка належала до племені сіверців. У слов'ян, представників роменської культури, існувало орне землеробство та скотарство, розвивались домашні промисли, ремесла, торгівля.
У суспільному житті відбувався процес розпаду родових общин і формування ранньофеодального суспільства.
У 884 р. київський князь Олег підкорив своїй владі сіверців, і частина їх території ввійшла до складу давньоруської держави — Київської Русі.
Із якого давньоруського історичного джерела можна взяти інформацію про розселення й життя цих племен?

Уди існувало
ранньослов'янське поселення - Донецьке городище.

господарства жителів було орне землеробство та скотарство, допоміжними — полювання та рибальство. Вирощували зерно, льон. Льон використовували для одержання волокна, з якого робили найпоширеніший вид тканини — полотно. Із лляного насіння виготовляли олію, яку використовували для освітлення.
Поступово виділялися ремесла: видобування та обробка металу, гончарство. Місцеве населення підтримувало торговельні зв'язки зі східними купцями. Торгували зерном та льоном, шкірою, хутром, воском, медом. В обмін отримували прикраси, срібні монети, вино.

ст. на території нашого краю існувала салтівська культура. Залишки салтівської культури було виявлено на березі Сіверського Дінця біля села Верхній Салтів Харківської області.
Населення салтівської культури було етнічно неоднорідне. До нього входили слов'яни, болгари, алани, тюрки.
Основна частина населення салтівської культури жила в неукріплених поселеннях — селищах. У разі небезпеки населення ховалося в городищі, що займало найвищу й добре захищену частину території. Городище мало декілька оборонних ліній.
Населення займалось орним землеробством, про що свідчать знайдені археологами мотики, серпи, коси, зернові ями, уламки жорен.
Знахідки кісток корів, овець, коней, риб дають змогу зробити висновки про існування осілого скотарства, а також рибальства. Крім того, тут наявні ознаки існування місцевого металургійного виробництва.

в Х-ХІІ ст. перебувала під владою Хозарського каганату. Проте ця територія не входила до складу власне Хозарії. Самі хозари займали землі вздовж правого берега нижньої течії Волги. У гирлі Волги знаходилася столиця Хозарського каганату — місто Ітіль.
Хозарський каганат не мав міцної економічної бази. Головним заняттям хозар було кочове скотарство, землеробство в них не набуло значного розвитку, частина населення займалася рибальством і торгівлею.
У цілому рівень господарського й культурного розвитку кочівників хозар був нижчий від рівня слов'янського та алано-булгарського населення.
Але місцеве населення перебувало в певній політичній
залежності від хозарського правителя та зобов'язане було
платити йому данину. Хоча залежність ця була дуже
умовною. У 60-х рр. X ст. дружини київського князя
Святослава розгромили Хозарський каганат і звільнили
місцеве населення від влади хозар. Із цього часу
більша частина території нашого краю ввійшла
до складу давньоруської держави Київська Русь.
- Коли виникла держава Київська Русь?

давньоруська держава Київська Русь значно розширила свої межі, зміцніла. Територія, яка охоплює верхів'я Дінця, здавна була землею сіверців. Після того як Сіверська земля увійшла до складу давньоруської держави (за князя Олега у 884 р.), вона перебувала н безпосередньому підпорядкуванні в київського князя.
Що ви знаєте про князя Олега та Володимира Святославовича?
Проте у XII ст. на Русі відбувався процес відособлення окремих князівств. Це призводило до міжусобних війн, які закінчилися тим, що запанував порядок феодальної роздробленості.
Феодальною роздробленістю називають період, коли в результаті зміцнення власності феодалів на землю відбувалося відособлення феодальних володінь.

на великі незалежні від центральної влади території — князівства.
На яки князівства розпалась Київська Русь? Показати на карті.
Сіверська земля також була поділена між Чернігівським і Переяславським князівствами. Населена слов'янами територія по верхній течії Сіверського Дінця входила до складу Переяславського князівства. Частина території нашого краю розташовувалась на південно-східній окраїні цього князівства. Переяславське князівство було одним з найбільших князівств. Проте життя в ньому було неспокійне: набіги кочівників не сприяли виникненню великої кількості міст. А ті міста, що існували, мали переважно оборонний характер.
У березні 1111 р. на околицях сучасного Ізюма дружини князя Володимира Мономаха в кривавій битві наголову розгромили полчища половців.
Хто такий Володимир Мономах?

На південно-східній окраїні Переяславського князівства знаходилося староруське місто Донець, що виникло в другій половині X ст. на місці Донецького городища, яке існувало раніше. Місто Донець згадується в Іпатіївському літописі під 1185 р. у зв'язку з розповіддю про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців.
Але місто Донець було не тільки містом-фортецею на шляху кочівників. Воно було великим економічним центром, чому сприяло його зручне географічне положення.
Жителі Дінця займалися орним землеробством, яке перебувало на досить високому рівні розвитку. Окрім землеробства, існувало скотарство: розводили корів, коней, овець, кіз, свиней. Доповненням до землеробства та скотарства були полювання та рибальство. Жителі Дінця полювали на лося, оленя, косулю, ведмедя, дикого кабана, зайця, бобра, лисицю, птахів. До головних занять жителів Дінця належали металургійне виробництво, керамічне ремесло, обробка кісток, рогу.
Місто Донець розташовувалося на зручному торговельному шляху, тому його жителі мали можливість вести жваву торгівлю по Сіверському Дінцю та Дону. Проте його спалили, як і багато інших поселень, монголо-татари в XIII ст.

XIII ст. в степах Північного Причорномор'я панували різні тюркомовні кочівники: печеніги, половці. З IX ст. печеніги утворили новий племінний союз, що панував на території між річками Урал та Волга. Проте під тиском сильніших південно-східних сусідів — половців — більша частина печенігів наприкінці IX ст. покинула Заволжя та втиснулася в степи між Доном та Сіверським Дінцем. Від цих вторгнень постраждали розташовані на південній окраїні лісостепу слов'янські поселення.
Панування печенігів тривало до першої половини XI ст., коли їх основна маса, не витримавши ударів руських дружин та тиску нових кочівників, відступила до басейну Дунаю. Назва селища Печеніги свідчить про те, що печенізькі племена жили на берегах Сіверського Дінця.
Із сходу на Північне Причорномор'я наступав племінний союз половців. Більшість половецьких племен займалася скотарством та вела кочове життя. Кочівники здійснювали спустошливі набіги на слов'янські землі: убивали або забирали в рабство людей, крали худобу, палили села та міста.
Руські князі здійснили ряд успішних походів проти половців, проте головні сили половців не було розбито.

князь Ігор Святославич. Князь Ігор із дружиною вийшов з Новгорода-Сіверського 23 квітня 1185 р. Шлях Ігоря в половецькі землі проходив через землі басейну річки Сіверський Донець
Дружина — збройні загони в Київській Русі, що були постійним князівським військом. Князь забезпечував дружину одягом, кіньми, зброєю. Винагороджував за службу землею.
Головним завданням князя Ігоря та його дружини було роз бити половецьке прикриття, здійснити рейд по найближчих тилах ворога, узяти полонених та повернутись у свої землі.
Битва відбулася на берегах річок Сюурлій та Каяла, на південь від міста Ізюма. Перший бій відбувся 10 травня 1185 р., у якому князь Ігор зустрів не головні сили ворога, а невелике прикриття, висунуте на оборонний рубіж. У цьому бою потужним та несподіваним ударом руські дружини завдали поразки військам половців. Проте на світанку 11 травня 1185 р. руські воїни виявили, що вони оточені звідусіль половцями. Битва 11 травня закінчилася повною поразкою руських військ.
Земля гуде,
Вода в ріках каламутиться
Порохи поле вкривають,
Гомонять стяги,
Половці наступають від Дону,
Від Дону, та й від моря,
І відо всіх сторін широких,
Обступили полки руські...
Каже Ігор: «О Донець-ріко!
Не мало тобі слави,
Що носив ти князя на хвилях,
Стелив йому траву зелену
На берегах срібних».
Слово о полку Ігоровім (переклад Максима Рильського)

ранку і до вечора, а потім з вечора до світанку. І летіли стріли булані, і гриміли мечі, і тріщали списи в полі незнаному землі половецької». «І в полудень на третій день, — говорить автор «Слова», — впали знамена Ігоря... Чорна земля кістками була всіяна, кров'ю полита... Так завершили свій похід хоробрі русичі, полігши за землю руську».

- Чому похід князя Ігоря проти половців був невдалим?

монголо-татар?
Як звали засновника монгольської держави?
Хто очолив похід монголо-татар на Русь?
Де й коли відбулася перша битва русичів з монголо-татарами?
Чим вона закінчилася?
Чому?

Чингисхана, монгольський хан Батий, очолював похід монголо-татар у Східну та Центральну Європу.
У 1238 р. полчища татар знищили Переяславське князівство. Знищене татарами, було і місто Донець, що знаходилось на землях теперішнього Харкова.
Місцевість ця з другої половини XIII ст. до кінця XVI ст. являла собою майже пустельну територію. У цей проміжок часу господарями тут були татари. Населення краю було знищене або відкочувало в Угорщину, а потім у Болгарію. Із заснуванням у 1243 р. монгольської держави Золота Орда територія Слобожанщини стала її складовою. Основу місцевого населення становили половці, тут частково збереглися нащадки аланів, булгар.
У цей же час територія межиріччя Ворскли та Псла були русько-ординським прикордонням, де проживало відносно багато слов'янського населення.
Які наслідки мало татаро-монгольське ярмо на Русі?

на території нашого краю в період Середньовіччя?
Поміркуйте, що сприяло розвитку господарства на території нашого краю і що гальмувало.
3. Що вам відомо про печенігів та половців, які пройшли навалою по території Харківщини?

про Донецьке городище та давньоруське місто Донець. Використайте дослідження (історичні, археологічні, лінгвістичні) останніх років, які можна віднайти в мережі Інтернет.
Б) Підготуйте доповідь або творчу роботу за темами: «Похід князя Ігоря Святославича проти половців територією нашого краю» або «Битва на Каялі».
3. Творче завдання
Доведіть прикладами, що всупереч постійним нападам кочівників господарство і культуру населення нашого краю не було знищено.