Презентация, доклад на тему Презентація Житомирщина - поліський край

В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. В.Сосюра

терени розділені природою навпіл.
Північна частина області розташована у межах
вкритої сосново-березовими лісами і місцями
заболоченої Поліської низовини. Саме з нею
найчастіше асоціюється природниче обличчя
краю.
На півдні надзвичайно мальовничі долини річок
Случ і Терерів, прорізуючи давні кристалічні
породи, створюють невимовної краси ландшафти,
які виділяють Житомирщину в природному
розмаїтті України як зону Українського Полісся.

Влада  Органами державної виконавчої влади в Житомирській області та районах є відповідно обласні та районні державні адміністрації, які очолюють голови цих адміністрацій.
Діяльність облдержадміністрації спрямована на забезпечення прав та законних інтересів громадян, соціально-економічний розвиток області.

оточене лісовими масивами, через місто протікають річки ТетерівМайже з усіх боків місто оточене лісовими масивами, через місто протікають річки Тетерів (районСтарий ЖитомирМайже з усіх боків місто оточене лісовими масивами, через місто протікають річки Тетерів (районСтарий Житомир), Лісова Кам'янкаМайже з усіх боків місто оточене лісовими масивами, через місто протікають річки Тетерів (районСтарий Житомир), Лісова Кам'янка, Лісна, Кам'янка Польова, Крошенка, Путятинка.
У місті багато парків, скверів. На південно-західній околиці на берегах Тетерівського водоймища розташований гідропарк. У місті та приміській лісопарковій зоні розташовані санаторії.
Старовинна частина Житомира розміщена на трьох скелястих пагорбах над річкою Кам'янкою — на горах Охрімовій, Замковій та Петровській. Історичний і фактичний центр Житомира географічно знаходиться в його південній частині. Центральним майданом є Соборний майдан.

вулиця (таким чином, схожа за своєю роллю в Житомирі на Хрещатик Найвідоміша, але невелика за довжиною, центральна вулиця (таким чином, схожа за своєю роллю в Житомирі на Хрещатик у Києві) — це вулиця Михайлівська; вона має характерну особливість — є пішохідною, тобто рух транспорту по ній заборонено, крім окремих необхідних випадків при невеликій швидкості.
Основні магістральні вулиці, що з'єднують центр міста з околицями: Київська Основні магістральні вулиці, що з'єднують центр міста з околицями: Київська, Велика Бердичівська, Черняховського, Перемоги, Щорса.
Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня, Видумка Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня, Видумка, Довжик Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня, Видумка, Довжик, Cмоківка Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня, Видумка, Довжик, Cмоківка, Корбутівка Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня, Видумка, Довжик, Cмоківка, Корбутівка, Смолянка Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня, Видумка, Довжик, Cмоківка, Корбутівка, Смолянка, Левків Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня, Видумка, Довжик, Cмоківка, Корбутівка, Смолянка, Левків, Поруб, 
Мальованка.

вулиця (таким чином, схожа за своєю роллю в Житомирі на Хрещатик у Києві) — це вулиця Михайлівська;

схили, старовинні райони міста Мальованку, Корбутівку та 37-метровий Монумент Слави.

За місцевою легендою, яку записав історик XIX століття,
священик Микола Трипольськийсвященик Микола Трипольський, місто започатковано близько 884 року, і
свою назву одержало від імені руського дружинника київських
князів Аскольдакнязів Аскольда та Діра — Житоми́ра, що нібито відмовився
служити Олегу, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті
рік Кам'янкирік Кам'янки й Тетерева. Згодом над глибоким (близько 30 метрів)
урвищем над Кам'янкою збудували дерев'яний замок на Замковій горі.
Відомий чеський Відомий чеський вчений Відомий чеський вчений-славіст Павло
Йосип Шафарик доводив, що древнє городище — майбутній Житомир —
виникло як центр племені житичіввиникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян.
Назва міста — мир житичів, як і самого племені, основним
заняттям якого було хліборобство, виникла від важливої в цьому краї
культури — жита,що культивується тут із незапам'ятних часів. Є свідчення
про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли жито про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли жито, ячмінь. Про місто
говорили: «мирговорили: «мир і жито», «мир житичів».
Можливо також, що Житомир — це скорочена форма від слова
«животомир», тобто символ мирного спокійного життя.

часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а в 1918 Ще з часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а в 1918 році тут протягом кількох тижнів працював уряд Української Народної Республіки.
Археологами Археологами виявлені поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи Археологами виявлені поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи, раннього залізного віку Археологами виявлені поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи, раннього залізного віку. В межах міста розкопано також могильники VII сторіччя Археологами виявлені поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи, раннього залізного віку. В межах міста розкопано також могильники VII сторіччя та залишки староруського городища Х Археологами виявлені поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи, раннього залізного віку. В межах міста розкопано також могильники VII сторіччя та залишки староруського городища Х — XIII століть.
У 1878 У 1878 році київський професор Володимир Антонович почав розкопки в околицях Житомира давньоруського городища Х давньоруського городища Х-XI ст.

символом міста. Скеля із сірого граніту має ширину 120 м і висоту 30 м над рівнем водоймища. Верхній виступ нагадує голову людини - Тадеуша Чацького - польського просвітителя і суспільного діяча. Це єдине, що зараз нагадує про Чацького. Скелю добре видно вдалині, вона являє собою досить складний бюст чоловіка з чіткими рисами і великим носом.  Є безліч легенд, що пояснюють походження скелі і її назву. Найвідоміша з них пов'язана з прізвищем відважного воїна, що, обороняв колись місто від ординців, затяг за собою з верхівки гранітної брили в безодню сотні ворогів. Вірний кінь Чацького востаннє стукнув копитом об камені так, що від них відколовся шматок, і маківка скелі уподібнилася голові воїна, стала вічним пам'ятником.

території Житомирської області вже мешкали первісні люди. В селі Троянові, Райки знайдено пам’ятки трипільської культури.
У V-VII ст. н. е. територія області була заселена древніми східнослов'янськими племенами: древлянами і полянами, які займались землеробством і скотарством.
У ранньофеодальний період (XI – поч. XII ст.) сучасна територія Житомирської області входила до складу міцної держави - Київської Русі. На початку XIII ст., разом з іншими слов'янськими землями, Житомирщина потрапила під ярмо ординських завойовників, а згодом нею заволоділи литовці.

воєводства, утвореного 1471 році
замість Київського князівства. Після 1569 р. ці землі
було завойовано польськими магнатами. Історичний
розвиток краю починається з кінця XVI ст. і позначений
він масовими селянськими повстаннями (Северина
Наливайка, Семена Палія, визвольної війни під
проводом Богдана Хмельницького, гайдамаччини).
За результатом трьох поділів Польщі (1772, 1793,
1795 роки) Волинь разом з Київщиною і Поділлям
відійшла до складу Російської імперії, а територія краю
– до складу Волинської і частково до Київської губерній,
утворених царським указом в 1797 році. Центром
Волинської губернії від 1804 року став Житомир.

розташована в
центральній частині Східно-Європейської
рівнини, на півночі Правобережної України.
Площа області становить 29,9 тисяч кв. км,
щоскладає 4,9% території України. За своїми
розмірами область є однією з найбільших на Україні і
поступається лише Одеській,
Дніпропетровській,Чернігівській та
Харківській областям.
Житомирщина за своєю територією більше
таких країн, як Вірменія, Албанія, Ізраїль, Кіпр або
Ліван.

тис. осіб (56,3%), сільське - 626,4 тис. осіб (43,7%). Найбільшу кількість населення мають міста обласного підпорядкування: Житомир - 296,9; Бердичів - 90,2; Коростень - 65,3; Новоград-Волинський - 56,5 тис. осіб.

Природні особливості 
Ландшафт Житомирської області - рівнинна поверхня, на півдні густо порізана ярами, річковими долинами. Водні ресурси: понад 200 малих річок, головна з яких - Тетерів (притока Дніпра). Ґрунт - дерново-підзолистий, сірий, лісовий, на півдні - опідзолений чорнозем і типові малогумусні ґрунти. Клімат: помірно-континентальний, кількість опадів становить 600-650 мм. Корисні копалини: налагоджено видобуток титанових руд, кварцитів, кольорового напівдорогоцінного каміння - берилу, топазу, кварцу. Є необмежені запаси декоративно-облицювального каменю (лабрадориту, граніту, габро); родовища високоякісного пірофіліту, унікальне родовище кварцитів.

Русі в містах: Овручі, Житомирі, Новоград-Волинському. Цікавими екскурсійними об’єктами є: пам'ятки садово-паркового мистецтва, музей фарфору в Баранівці, садиба і пейзажний парк у містечку Верхівнянську, де жив і працював видатний французький письменник О. де Бальзак, музей космонавтики ім. С.П. Корольова. Особливе історичне значення має костьол Св. Варвари у м. Бердичеві, де вінчався відомий французький прозаїк Оноре де Бальзак з Евеліною Ганською.

Ще наприкінці XVIII століття Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея. У 1858 Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея. У 1858 році було збудовано перший кам'яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься обласна державна філармонія Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея. У 1858 році було збудовано перший кам'яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься обласна державна філармонія). Це приміщення, зокрема, пам'ятає знаменитих акторів М. Кропивницького Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея. У 1858 році було збудовано перший кам'яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься обласна державна філармонія). Це приміщення, зокрема, пам'ятає знаменитих акторів М. Кропивницького, М. Заньковецьку Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея. У 1858 році було збудовано перший кам'яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься обласна державна філармонія). Це приміщення, зокрема, пам'ятає знаменитих акторів М. Кропивницького, М. Заньковецьку, В. Комісаржевську Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея. У 1858 році було збудовано перший кам'яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься обласна державна філармонія). Це приміщення, зокрема, пам'ятає знаменитих акторів М. Кропивницького, М. Заньковецьку, В. Комісаржевську, А. Олдріджа Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея. У 1858 році було збудовано перший кам'яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься обласна державна філармонія). Це приміщення, зокрема, пам'ятає знаменитих акторів М. Кропивницького, М. Заньковецьку, В. Комісаржевську, А. Олдріджа, П. Віардо Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея. У 1858 році було збудовано перший кам'яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься обласна державна філармонія). Це приміщення, зокрема, пам'ятає знаменитих акторів М. Кропивницького, М. Заньковецьку, В. Комісаржевську, А. Олдріджа, П. Віардо, яку тут слухав видатний письменник Іван Тургенєв.

народилися Борис Лятошинський Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися Борис Лятошинський і Святослав Ріхтер Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися Борис Лятошинський і Святослав Ріхтер; серед випускників Житомирського музичного училища Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися Борис Лятошинський і Святослав Ріхтер; серед випускників Житомирського музичного училища — Олександр Білаш Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися Борис Лятошинський і Святослав Ріхтер; серед випускників Житомирського музичного училища — Олександр Білаш, Зоя Гайдай Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися Борис Лятошинський і Святослав Ріхтер; серед випускників Житомирського музичного училища — Олександр Білаш, Зоя Гайдай, Ольга Микитенко Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися Борис Лятошинський і Святослав Ріхтер; серед випускників Житомирського музичного училища — Олександр Білаш, Зоя Гайдай, Ольга Микитенко; в цьому місті працювали композитори Михайло Скорульський Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися Борис Лятошинський і Святослав Ріхтер; серед випускників Житомирського музичного училища — Олександр Білаш, Зоя Гайдай, Ольга Микитенко; в цьому місті працювали композитори Михайло Скорульський, Віктор Косенко Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися Борис Лятошинський і Святослав Ріхтер; серед випускників Житомирського музичного училища — Олександр Білаш, Зоя Гайдай, Ольга Микитенко; в цьому місті працювали композитори Михайло Скорульський, Віктор Косенко, Всеволод Задерацький.

о ф і л о в и ч
Р і х т е р. Музикант , видатний піаніст ХХ століття.

Лятошинський Борис Миколайович
Український композитор, диригент і педагог.

діяльність багатьох відомих діячів вітчизняної науки і культури. Тут діють такі музеї:
історико-краєзнавчий музей;
картинна галерея;
музей природи;
літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка;
меморіальний будинок-музей академіка Сергія Корольова;
літературний музей Житомирщини;
музей історії пожежної охорони;
єдиний в Україні музей історії космонавтики

перебувають 61 пам'ятка історії У місті Житомир Житомирської області на обліку перебувають 61 пам'ятка історії, з яких одна — національного значення та 14 пам'яток монументального мистецтва, з яких 1 — національного значення.
Пам'ятки історико-культурного і релігійного значення :
Келії єзуїтського монастиря (1724),
Подільська церква (св. Успенська) (1874),
Яковлевська церква (1837),
Семінарський костел Св. Йоана з Дуклі (1842),
Катедральний собор св. Софії (1737-51),
Михайлівська церква (1856),
Хресто-Воздвиженська церква
Музей природи (будується)
Свято-Преображенський кафедральний соборСвято-Преображенський кафедральний собор (1866–1874), (проектував архітектор Рахау Карл Карлович),
Водонапірна вежа (1895)

2006 года, в память о жертвах Голодомора в Украине 1932-1933 годов. 

Йосип Табачник (пам'ятне мiсце розташування богунського концетрацiйного табору вiйськовополонених).
У місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу ШевченкуУ місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру ДовженкуУ місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису ТенуУ місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру КороленкуУ місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру Короленку, Сергію КорольовуУ місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру Короленку, Сергію Корольову, Віктору КосенкуУ місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру Короленку, Сергію Корольову, Віктору Косенку, Олегу ОльжичуУ місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру Короленку, Сергію Корольову, Віктору Косенку, Олегу Ольжичу, Михайлу КоцюбинськомуУ місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру Короленку, Сергію Корольову, Віктору Косенку, Олегу Ольжичу, Михайлу Коцюбинському, Олександру КупрінуУ місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру Короленку, Сергію Корольову, Віктору Косенку, Олегу Ольжичу, Михайлу Коцюбинському, Олександру Купріну, В'ячеславу ЧорноволуУ місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру Короленку, Сергію Корольову, Віктору Косенку, Олегу Ольжичу, Михайлу Коцюбинському, Олександру Купріну, В'ячеславу Чорноволу, Валентину ГрабовськомуУ місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру Короленку, Сергію Корольову, Віктору Косенку, Олегу Ольжичу, Михайлу Коцюбинському, Олександру Купріну, В'ячеславу Чорноволу, Валентину Грабовському, Юрію ГудзюУ місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру Короленку, Сергію Корольову, Віктору Косенку, Олегу Ольжичу, Михайлу Коцюбинському, Олександру Купріну, В'ячеславу Чорноволу, Валентину Грабовському, Юрію Гудзю, Ярославу Домбровському та багатьом іншим видатним постатям.

берегах р. Гнилоп’ять. Перша згадка про нього датується 1545
р. На протязі XVII-XVIII ст., за підтримки його володарів
Тишкевичей, на крутому березі річки формується ансамбль споруд
монастиря босих кармелітів, що стає однією із самих укріплених
фортець Європи . Завдяки іконі Матері Божої Бердичівської,
коронацію якої в 1753 р. дозволив Папа Римський Бенедикт XIV,
монастир тривалий час був місцем паломництва усіх католиків.
Після другого поділу Польщі в 1793 р. і приєднання цих земель до
Росії, почався новий етап розвитку міста, що відзначався його
стрімким зростанням. Бердичів опинився на східному кордоні так
званої "межі єврейської осілості", встановленої в 1791 р.
Російською імперією. Це привело до значного припливу сюди
євреїв, які традиційно розгорнули бурхливу ремісничу і комерційну
діяльність

Бердичева в первой половине XVII века, в 1628 году основал монастырь Босых Кармелитов.

місто краю, яке на межі XVIII-XIX ст. навіть сперечалося з Житомиром за звання столиці Волинської губернії. Вперше Звягель (так місто називалося до 1796 р.) згадується в Іпатіївському літописі в 1257 р. як місто Галицько-Волинського князівства. З середини XIV ст. містом володіли князі Звягельські. На початку XVIст. на високому крутому березі ріки Случ будується замок, про який нині нагадують руїни і пам’ятний знак .
В 1806 р. у Новограді-Волинському розташовувалася штаб-квартира М. Кутузова, і з тих пір довгі роки в силу близькості державного кордону, а згодом за традицією, в місті квартирували військові підрозділи, що не могло не позначитися на його зовнішньому вигляді.
У Новограді-Волинському народилася Лариса Косач-Квітка (1871-1913), відома за літературним псевдонімом як Леся Українка. Про видатну українську письменницю у місті нагадує літературно-меморіальний музей і чудовий ліричний пам'ятник.

з найстаріших міст Північної України, розташоване на високому лівому березі р. Норин. Першу літописну згадку про поселення Вручій датовано 977 р. древлянське місто, яке було підкорено княгині Ользі. В літопису згадується як місто, де загинув князь Олег в 977р. Тут збереглася найдревніша архітектурна споруда області – церква Святого Василя . Вона побудована в XII ст. на місті дерев'яного храму, поставленого в 977 р. князем Володимиром Великим. Наприкінці XIX ст. видатна церква була майже зруйнована, але в 1908-1909 рр. за проектом архітектора А. Щусєва їй повернули первісний вигляд і відновили споруди однойменного монастиря.

русі , до 946р. Відоме в літописах під назвами Вручай, Вручий, Овручев. Коли саме точно був заснований центр древлянської землі невідомо, адже ця місцевість була заселене ще в 5-4тис до н.е. В літописі вперше згадується як древлянське місто, яке було підкорено княгині Ользі. 

Діви Марії. До речі, зверніть увагу на коростишівську автостанцію – вона розмістилася у будиночку колишньої поштової станції, побудованому у 1848-1850 рр. за типовим проектом.  Крім основної пам’ятки міста – костелу, пропонуємо звернути увагу на цікавий парк з гранітними скульптурами. У Коростишеві багато чого зроблено з граніту, цього матеріалу там не шкодують ані на фонтани, ані на вивіски. Не дивно, адже Коростишів є давнім та знаним центром видобування граніту. 

деревяного, який існував ще з 1602 року.

древлян Іскоротень, яка була спалена княгинею Ольгою за смерть свого чоловіка - київського князя Ігоря. Приблизна дата заснування вважається 705 рік.  Зараз Коростень звичайне провінційне містечко. На території великого парку ім. Островського над рікою Уж знаходяться природні памятки - скелі червоного граніту, яким вже понад 2 млрд. років. Самі відомий з них скельний моноліт - "Ольжині купальні". 

У Коростені зберігаються найдавніші монументи України –
геологічні. У затишному міському парку в долині річки Уж
працьовита вода в гранітах, яким майже 2 млрд. років, вигадливо
обточила скелі та величезні брили і створила надзвичайно
мальовничий кам'яний хаос. Деякі, найбільш виразні гранітні
утворення одержали власні імена: Купальня княгині Ольги,
Гігантські казани, Баранячі чола. В селах Краївщина і Кам’яний
Брід збереглися дерев’яні церкви XVII ст., а в Івниці і Новій
Чорториї милують око чудові старі парки і палацові споруди. Село
Кодня стало символом скорботи і пам'яті про волелюбних і
непокірливих синів українського народу. Тут шанують пам’ять
близько 3 тисяч учасників народного повстання "Коліївщина"
жорстоко страчених і похованих у козацькому кургані-могилі на
околиці села.

знаходиться село Нова Чорторія. Власниками були Наталія та Петро Оржевські. Вони були відомі своїм меценатством - вони давали кошти на будівницьво школи та лікарня для селян, а сама графиня працювала декілька годин на день, як сестра милосердя. На початку XIX ст. власники маєтку Оржевські будують палац. Це була одноповерхова будівля. Наприкінці ХІХ ст. палац значно перебудовується - стає двоповерховим. Фасади палацу були реконструйовані і набули мотивів ренесансу з новомодним на той час модерном. А ось стіна, яка виходить до парку зберегла свою первинну барочну трактовку. 

запорожців і гайдамаківУ 1768 в Холодному Яру поблизу Чигирина почалося повстання запорожців і гайдамаків під керівництвом Максима ЗалізнякаУ 1768 в Холодному Яру поблизу Чигирина почалося повстання запорожців і гайдамаків під керівництвом Максима Залізняка та Івана ГонтиУ 1768 в Холодному Яру поблизу Чигирина почалося повстання запорожців і гайдамаків під керівництвом Максима Залізняка та Івана Гонти, що отримало назву «Коліївщина»У 1768 в Холодному Яру поблизу Чигирина почалося повстання запорожців і гайдамаків під керівництвом Максима Залізняка та Івана Гонти, що отримало назву «Коліївщина». Повстанці захопили ряд міст: Середнього Придніпров'я, штурмом узялиУманьУ 1768 в Холодному Яру поблизу Чигирина почалося повстання запорожців і гайдамаків під керівництвом Максима Залізняка та Івана Гонти, що отримало назву «Коліївщина». Повстанці захопили ряд міст: Середнього Придніпров'я, штурмом узялиУмань, і Річ Посполита була вимушена звернутися до Катерини II з проханням сприяти в придушенні бунту.
Російські і польські війська незабаром розгромили розрізнені загони повстанців, а захоплені в полон повстанці жорстоко покарані. Влаштовувалися показові страти в різних містах Речі Посполитої, а в Кодні відбулася масова різанина. Під керівництвом польського воєначальника І. Стемпковського повстанцям рубали голови, садили на кіл, четвертували. Тут стратили близько 300 учасників «Коліївщини», і село стало символом скорботи і пам'яті про волелюбних і непокірних синів українського народу.

ЗОШ №8 м. Житомира Дранко Світлана Степанівна

Дякую
за увагу!